2.3 Вимоги до оформлення звіту

Звіт оформляється з використанням бланку за формою, що наведена в додатку Ж.

2.4 Контрольні питання

1 Назвіть відомі Вам класифікація швейних виробів за різними ознаками?

2 Визначте клас МКПЗ по вибраному об’єкту.

3 Сформулюйте основні модельні ознаки, які характеризують художньо-технічне рішення промислових виробів.

2.5 Рекомендована література

1. Остапчук І.П. та ін. Основи патентознавства. Конспект лекцій з дисципліни “Основи технічної творчості та патентознавства” – К.: КНУТД, 2006. - 107 с.

2. Косіюк М.М., Черменський Г.П. Основи науково-технічної творчості – Хмельницький: Поділля – 1998. – 415 с.

3. Скирута М.А., Комисаров О.Ю. Инженерное творчество в легкой промышленности - М.:Легпромбытиздат, 1990. – 184 с.

4. Чус А.В., Данченко В.Н. Основы технического творчества – К.: Вища школа, 1983. – 160 с.

5. Половинкин А.И. Методы инженерного творчества - Волгоград: изд-во ВПИ, 1987. - 50 с.

Лабораторна робота №3

Розробка нового способу з’єднання підзору з підкладкою кишені з використанням методу мозкового штурму

3.1 Мета роботи

Набуття навичок використання методу мозкового штурму для розробки нового способу з’єднання підзору з підкладкою кишені.

3.2 Алгоритм виконання

1 Визначити тип екстравертності за результатами тесту Г.Ю. Айзенка (генератори ідей, критики, аналітики ).

2 Представити існуючий спосіб з’єднання підзору з підкладкою кишені.

3 Надати зображення запропонованих генераторами ідей способів з’єднання підзору з підкладкою кишені.

4 Представити умовне зображення, вибраних аналітиками рішень.

5 Зобразити кінцеве рішення критиків.

6 Надати опис способу з’єднання підзору з підкладкою кишені, запропонованого критиками.

3.3 Теоретичні відомості

В процесі навчання важливо виробити у студентів практичні навики правильного застосування знань при вирішенні прикладних інженерних задач. Для цього передбачені ділові ігри з конкретних виробничих ситуацій, що сприяє засвоєнню та творчому застосуванню студентами знань з фундаментальних та спеціальних дисциплін.

В процесі рішення цієї задачі потрібно сформулювати ряд проблем вдосконалення швейного або взуттєвого виробництва шляхом модернізації існуючого та впровадження нового високопродуктивного обладнання, вдосконалення способів технологічної обробки, використання нових матеріалів, розширення асортименту та забезпечення якості виробів.

При вирішенні подібних проблем виникають різноманітні технічні пропозиції, що вимагають ретельного аналізу з наступним вибором з них найбільш ефективних та прийнятних для впровадження. Цей етап вимагає різнобічних знань в різноманітних галузях техніки, технології та економіки, високої компетентності в усіх питаннях стосовно об'єкту, що досліджується – його складу, взаємозв'язків між елементами його конструкції, технології його виготовлення і умов застосування.

Як показує практика, швидке отримання нового ефективного технічного рішення можливе на заняттях, які проводяться у формі ділової гри зі застосуванням засобів активізації технічної творчості у складі дослідної робочої групи.

Застосування методів активізації технічної творчості забезпечує інтенсивний процес генерування ідей , підвищення концентрації оригінальних ідей в загальному її потоці, а також можливість подолання психологічної інерції.

Головні переваги цих методів – це простота, доступність, універсальність. Їх можливо застосовувати для рішення задач – наукових, технічних, організаційних тощо.

Найбільш популярний серед методів психологічної активізації колективної творчої діяльності – мозковий штурм, запропонований А.Осборном в 1953 році.

Призначення методу мозкового штурму в навчальному процесі – навчання студентів цілеспрямованому пошуку оригінальних ідей в процесі колективної технічної творчості.

Навчання технічній творчості має спиратися на особливості психологічного складу тієї або іншої людини, сприяючи прояву найбільш сильних сторін творчого мислення. Тому творчий колектив (групу студентів) поділяють на підгрупи, кожна з яких виконує певні функції – генераторів ідей, аналітиків і критиків. Ці підгрупи виконують свої задачі послідовно.

На першому етапі відбувається лише генерування ідей в умовах максимальної психологічної розкутості, на другому і третьому етапах – критичний аналіз і відбір найкращих пропозицій для подальшого дослідження та застосування.

Вхідними даними ділової гри є конкретні виробничо–технічні ситуації, які взяті з додатку до методичних вказівок або з тематичного плану для раціоналізаторів і винахідників того підприємства, де студенти проходили виробничу практику.

Метою ділової гри, як форми високо інтенсивного навчання в процесі підготовки майбутніх інженерів, є вивчення та засвоєння методики виявлення нового технічного рішення.

Завданням ділової гри є:

– закріплення знань студентів з спеціальних і фундаментальних дисциплін в процесі рішення конкретних виробничо–технічних ситуацій з застосуванням засобів активації технічної творчості.

– формування навиків застосування отриманих знань для рішення прикладних інженерних та дослідницьких задач

Методика передбачає формування творчого колективу в якому студенти по можливості розсаджуються по одному за столами, перед кожним – аркуш паперу. Викладач інструктує, як заповнювати бланки тестування. Читається послідовно 57 тверджень з тесту Г.Ю.Айзенка, на що потрібно швидко і правдиво дати позитивну або негативну відповідь. Під час проведення тестування жодних питань задавати не можна. Обробка результатів тестів є для викладача підставою при розподілі студентів на підгрупи (генераторів ідей, аналітиків та критиків). Слід відзначити, що цей розподіл виконується лише на підставі психологічного дослідження, воно не повинно бути зв'язане ані з академічною успішністю, ані з суспільною діяльністю студентів.

Мозковий штурм рекомендується проводити з навчальною групою чисельністю не більше 25 студентів. На проведення мозкового штурму планується два-три заняття.

Перше заняття – підготовче: проведення психологічного дослідження групи за допомогою методики Г.Ю.Айзенка.

Друге заняття – основне: рішення технічної проблеми з використанням методики мозкового штурму.

Перше заняття включає: проведення психологічного дослідження групи з метою формування творчого колективу.

Завдання психологічного дослідження – визначення особистих якостей студентів, які впливають на індивідуальний стиль інтелектуальної діяльності. Студентів поділяють на бригади відповідно за характеристиками екстраверсії–інтроверсії.

Екстраверт завжди звернений до зовнішнього світу, він сприйнятливий до всього, що відбувається в навколишньому світі. Його мислення асоціативне, за допомогою образів, хоча й поверхнево. Розумові процеси протікають швидко, тому він помічає безліч зв'язків, але погано диференціює суттєві від несуттєвих. Будь-яку задачу, яку йому потрібно вирішити, екстраверт сприймає як виклик своєму інтелекту, здібностям, вмінням. Звичайно висока самооцінка дозволяє йому легко висловлювати будь-яку ідею, що приходить йому на думку.

Особливо важливі властивості екстраверта в період мозкового штурму:

– подія, що відбувається в даний момент, захоплює його цілком, активізуючи внутрішню та зовнішню діяльність;

– легкість встановлення контактів з різними людьми, здатність захоплювати їх своїми ідеями;

– впевненість в собі, яка іде від великої кількості ідей, що виникають за будь-якого приводу в його свідомості.

Зі студентів які мають високий ступінь екстравертності формується підгрупа генераторів ідей.

Інтроверт на відміну від екстраверта не настільки сприйнятливий, скільки вразливий. Для інтроверта характерна посилена робота думки, пошуку зв'язків, найбільш загальних закономірностей. Його інтелект має за ціль критичне обмірковування явища та його можливих наслідків. Він важко вступає в контакт і нелегко видає назовні свої ідеї.

Важливі властивості інтроверта для мозкового штурму:

– розвинене абстрактне мислення, що дозволить сформулювати поняття, створити внутрішню модель,

– відчуття відповідальності, що активізує увагу до всього, що відбувається під час мозкового штурму;

– спроможність побачити "стратегічність" ідеї, тобто, значення для більш широкої події в майбутньому;

– певна розгубленість, нерішучість, високий рівень занепокоєння;

– внутрішня настанова на завершення початої справи.

Для мозкового штурму інтроверт є незамінним в якості критика.

Амбовєрти – урівноважені по екстравертності та інтровертності особистості, проміжний тип. Для мозкового штурму важливе спрямування амбовєртів на логічний аналіз будь-яких явищ, фактів, прагнення виявити їхні практичні аспекти, ступінь технологічності, запропонувати їхню класифікацію. Амбовєрти виступають аналітиками.

Попереднє тестування дозволяє оцінити ще дві важливі властивості: тривожність і толерантність.

Тривожність – тенденція реагувати різноманітними заходами страху на оцінку своєї особистості або діяльності з боку навколишніх людей.

Толерантність – емоційна спокійність, поблажливість до чужих думок, звичок, поглядів, деяка непотрібна схильність довіряти правилам, узвичаєній думці.

Ці властивості також потрібно враховувати при організації підгруп для мозкового штурму, розподіляючи студентів у відповідності з виявленими психологічними характеристиками.

Друге заняття включає: проведення основного етапу мозкового штурму.

Проводиться через деякий час після першого заняття, бо обробка результатів тестування вимагає певного часу.

Тема заняття заздалегідь не оголошується. Мозковий штурм розрахований на власну технічну творчість, а не на попереднє вивчення проблеми з літературних джерел.

Якщо є можливість, перед початком занять доцільно організувати в центрі аудиторії "круглий стіл", з'єднати разом 2-3 столи для того, щоб генератори ідей розмістилися один проти одного. Інші дві підгрупи містяться в віддалені (збоку або ззаду). Тільки після розміщення всіх студентів викладач оголошує тему для мозкового штурму. Він стисло пояснює значення проблеми, що розглядається, повідомляє, якщо вимагається, вхідні дані, формулює задачу і пропонує генераторам ідей самостійно розпочати її рішення. Цей попередній етап займає приблизно 40 хвилин.

Найбільш важливим є етап генерування ідей. Він повинен відбуватися в умовах повної психологічної розкутості. Головне джерело нестандартних рішень – уява. Основна мета цього етапу полягає в генеруванні якомога більшого числа ідей. Перші висловлювання виникають не відразу і можуть бути в деякій мірі непевними. Але вже через декілька хвилин, як правило, з'являється безліч думок – ідеї змінюють одна одну, їхнє число швидко росте. Уміло поставлене керівником питання або висловлена ідея дозволяють активізувати атаку. Цей етап триває 40 хвилин. Всі висловлені думки занотовуються підгрупою аналітиків, наприклад з використанням диктофону або інших технічних засобів.

Після стислої перерви за "круглий стіл" сідають аналітики, їхнє завдання – ретельно проаналізувати кожне з висловлених пропозицій, класифікувати їх на тривіальні та новаторські, недоладні відкинути відразу, а ті що заслуговують на увагу передати наступній підгрупі. Робота аналітиків триває 25 хвилин.

Останній етап проводить підгрупа критиків, їхня задача – виявити і оцінити негативні сторони ідей, відібраних аналітиками та остаточно відібрати декілька пропозицій, що заслуговують подальшого дослідження та розробок. Робота критиків триває 30– 35 хвилин.

Оцінка результатів мозкового штурму триває 25-30 хвилин і може бути проведена або відразу після штурму, або при наступній зустрічі з групою. Керівник дає загальну оцінку результатам штурму, відзначає найбільш оригінальні і найбільш перспективні ідеї. На цьому етапі можна розповісти про інші засоби рішення поставленої задачі, відомих з літератури або практичної діяльності, визначити найбільш перспективні шляхи.

Найбільш вдалі ідеї можуть в подальшому знайти своє продовження в науковій роботі студентів, при курсовому або дипломному проектуванні, а в окремих випадках стати предметом публікації або заявки на винахід.

Спосіб мозкового штурму є одним з найбільш інтенсивних засобів навчання, що сприяє розвитку творчих здібностей студентів і формуванню навичок колективної розумової праці. Він містить найважливіші елементи інженерної праці – висування новаторських ідей і їхній об'єктивний аналіз та прийняття рішення, він розвиває необхідні ділові якості учасників і адаптує їх до реальних виробничих відносин.