Визначення водоутримної здатності рослин

Враховують кількість випаруваної води в процентах від початкової випаровуючої маси за послідовні інтервали в 20 хв. Одержані дані зображують графічно і роблять висновки про водозатримуючу здатність рослин, вирощених в різних умовах живлення.

1. Розрахунки:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Модуль 5. Фізіологічні основи кореневого живлення.

Правильна уява про живлення рослин, зокрема фізіологію мінерального живлення. Допомагає науковцям і практикам досягати високої продуктивності сільськогосподарських культур. Для цього вивчають залежність процесів мінерального живлення від кліматичних, грунтових та інших факторів; іонне і молекулярне транспортування; взаємодію структур кореневої системи, стебла, листової пластинки та ін..

Мінеральне живлення — така ж унікальна властивість рослинного організму, як і фотосинтез. Воно лежить в основі автотрофності рослин, а саме їх здатності будувати своє тіло з неорганічних речовин. Розв'язання питання про потребу рослин в мінеральних елементах залишається складним завданням.

Практична робота № 6

Виявлення нітратів у рослинах

Мета роботи: виявити рівень накопичення нітратів в надземній та підземній частинах рослин.

Матеріали і обладнання: дослідні рослини (капуста, картопля, буряк, редиска), технічні ваги, годинник, пробірки, чашки Петрі, білі фарфорові тарілки, скляні палочки, калькулятор, ножиці, фільтрувальний папір, лінійка, вата, 1% розчин дивеніламіну в концентрованій сірчаній кислоті (0,1 г в 10 мл кислоти) .

Теоретичне обгрунтування.

Рослини поглинають солі азотної кислоти (нітрати) з зовнішнього середовища в необмежених кількостях. В клітині нітрати розподіляються в цитоплазму і вакуулі.

В цитоплазмі вони відновлюються на іони NH4 і включаються в органічні азотовмісні сполуки. Ці процеси відбуваються за допомогою специфічних ферментів.при достатньо високому вмісту розчинних вуглеводів та високої активності відповідних ферментів перечислені біохімічні процеси відбуваються в коренях. Але частина нітратів (нерідко досить велика) може пройти через паренхіму кореня в незмінному вигляді. В цьому випадку нітрати піднімаються в листя, де і відбувається їх відновлення.

Накопичення нітратів в листях, плодах знижує харчову та дієтичну цінність плодів, овочів, зелених культур. При споживанні продуктів з високим вмістом нітратів, попадаючи в травну систему вони відновлюються до NO2 і гальмують обмін кисню в клітинах. Таким чином, нітрати являються отрутою для клітини . Добова норма нітратів, яка не викликає негативного впливу знаходиться в межах 300 мг/добу. Накопичення нітратів залежить від віку, органів рослини. Як правило. Зрілі рослини містять невелику кількість нітратів в генеративних органах. Для кожної сільськогосподарської культури встановлено значення допустимої концентрації вмісту нітратів. Значення допустимого вмісту для різних культур варіює, наприклад, для білоголової капусти він складає 300, а для салату — 3000 мг/кг продукції.

Виділяють слідуючі групи рослин:

• рослини, практично повністю відновлюючі нітрати в коренях і транспортуючі азот в листя в органічній формі (горох, люпин, чорниця, багаторічні деревні рослини);

• рослини, відновлюючі нітрати в листях (цукровий буряк, хлопок);

• рослини, відновлюючі нітрати і в коренях, і в листях (хлібні злаки, кукурудза, овочеві культури, квасоля);

Одним із методів визначення нітратів є використання реакції з дефеніламіном, який в присутності іону NO3¯ утворює синю анілінову фарбу. За інтенсивністю посиніння можна приблизно судити про кількість нітратів в досліджуваному об'єкті.

Хід роботи.

1. У білі фарфорові чашки окремо кладуть шматочки листкової пластинки, плодів, стебла, корені різних рослин та розтирають їх скляною паличкою (паличку кожного разу ополіскувати чистою водою тп витирати) та облити розчином дифениламіну в концентрованій сірчаній кислоті. Поява синього забарвлення свідчить про наявність нітратів в органах досліджуваних рослин.

2. Результати записати в таблицю оцінюючи посиніння за 3 - ох бальною шкалою : 1 — відсутність забарвлення — нітрати відсутні, 2 — блакитне — нітратів достатня кількість, 3 — синє — нітратів надмірна кількість.

Таблиця

Результати досліджень

Об'єкт	Умови вирощування	Вміст нітратів
		В листку	В стеблі

Висновок: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________