Модуль1. Фізіологія рослинної клітини

В курсі ботаніки студентам потрібно вивчити будову клітини. Перед фізіологією рослин стоїть задача познайомитися з функціонуванням клітин, важливою властивістю яких являється постійний обмін речовин. Цей процес відбувається при безпосередній участі живої протоплазми і залежить від її стану та властивостей.

Проникнення речовин в клітину, її вихід назовні – це складний фізіологічний процес. Він обумовлений структурою та функцією поверхневих мембран цитоплазми та залежить від хімічної природи навколишніх та поступаючих в клітину речовин (від розміру і форми молекул, величини електричного розряду та ін.). Саме складність процесу надходження речовин в клітину визначила ряд теорій проникності.

Ціллю даного розділу являється практичне підтвердження вибіркового надходження речовин в клітину

Практична робота № 1

Визначення життєздатності насіння

за забарвленням цитоплазми

Мета: ознайомитися з методикою визначення життєздатності насіння за забарвленням їх зародків вітальними барвниками

Матеріали і обладнання: лупи, леза, пінцети, бюкси, препарувальні голки, фільтрувальний папір, насіння квасолі, гороху, 0,2% розчин кислого фуксину, 0,2% розчин індигокарміну.

Теоретичне обгрунтування

Метод заснований на властивості живої протоплазми не пропускати забарвлені речовини в клітину. У мертвої та пошкодженої тканини змінюється структура протоплазми і збільшується її схожість з барвниками. Життєздатним вважається насіння, зародки якого не забарвлюються. Життєздатність насіння гороху, квасолі, льону, гарбуза, люпину та коноплі визначається методом Нелюбова, насіння пшениці – методом Іванова.

Хід роботи

Метод Нелюбова: насіння квасолі або гороху, яке зволожувалось в термостаті протягом 16 – 18 годин при температурі 20°С, звільняють від насіннєвих оболонок і заливають в стакані 0,2 % розчином індигокарміну на 2 – 3 години. Потім барвник зливають, насіння старанно промивають водою і визначають його життєздатність. Насіння, сім'ядолі якого частково забарвились, а зародки зовсім не забарвились, вважають життєздатним. Якщо в насінні забарвлені зародки і сім'ядолі - таке насіння нежиттєздатне.

Для біологічної перевірки беруть по 10 насінин, кладуть їх у мокру тканину, щоденно зволожують і через 6-7 днів виявляють пророслі і непророслі насінини. Результати порівнюють з даними, добутими під час фарбування. Для більшої наглядності роботу можна провести в двох варіантах: партію насіння розділити на 2 частини, одну з яких пошкодити кип’ятінням , іншу залишити не пошкодженою. В кінці досліду порівняти , як виглядає живе та пошкоджене кип’ятінням насіння.

Метод М. М. Іванова: для визначення взяти насіння пшениці, замочене на 10 годин при температурі 18°С. Частину насіння вбити кип’ятінням, дослід проводять в 2 варіанта – з живими і мертвими. Взяти по 8 – 10 зернівок кожного варіанту, розрізати лезом борідки навпіл і помістити на 15 хв в 0,2 % розчин фуксину кислого, налитий в стаканчики. Після цього барвник зливають, насіння промивають водою та пінцетом розкладають на фільтрувальний папір і визначають життєздатність. У життєздатних зернівок зародки не забарвлені або забарвлений тільки верхній шар. Який легко стирається пальцем. У неживих або дуже пошкоджених зернівок зародки забарвлюються інтенсивно. При дослідженні доцільно скористатися лупами.

а) нежиттєздатна зернівка б) життєздатна зернівка

Висновок: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________