5.1.Планування музичних занять

Виконання завдань музичного виховання потребує від вчителя планування роботи. Спираючись на педагогічний досвід і творчість необхідно уявляти собі перспективи музичного виховання. Тільки тоді можливо послідовно і систематично розвивати інтереси і смаки в учнів їх музичні і творчі здібності, формувати погляди, переконання, навики і уміння.

Початківці-вчителі нерідко вважають, що достатньо мати музичний матеріал, програму, методичні посібники і мало задумуються над тим, як краще їх використати.

Найбільш досвідчені вчителі надають велике значення плануванню, як важливій умові цілеспрямованості уроків. Необхідний зв’язок трьох перспектив:

1 – далека, яка являє собою результат роботи з музичного виховання в цілому.

2 – середня, в основі якої лежить конкретна мета даної системи.

3 – близька, в яку входить планування щодня.

Теперішня програма з музики для загальноосвітньої школи передбачає поурочні плани на кожен семестр. Але вчитель виходячи із кожного уроку, теми чверті, а також особливостей кожного уроку, музичного розвитку учнів, повинен самостійно визначати конкретні виховні, навчальні і розвиваючі завдання.

Різні вчителі мають різні погляди на одну і ту ж тему, тому і планування буде різне.

5.2. Облік результатів музичного виховання

Проблема обліку і результатів музичного виховання і до цього часу викликає багато запитань. Навколо неї розгортаються дискусії і виникають найрізноманітніші точки зору. І справді, чи є такі критерії, по яких будуть оцінені результати музичного виховання, якщо неможливо виміряти вплив музики на внутрішній світ дитини.

Складність обліку в тому, що кожна музична діяльність є творчою. В процесі творчості формується дещо нове – в даному випадку це своє розуміння музичного образу, його емоційне сприймання.

На практиці використовують різні шляхи розвитку творчих здібностей і створення виконавського плану пісні, складання ритмічного супроводу, вокальні і інструментально-творчі імпровізації, порівняння, співставлення творів. Але формально передбачити процес формування творчих здібностей неможливо, тому що в кожному конкретному випадку результат залежить від індивідуальних особливостей учнів.

Таким чином, специфіка уроку музики веде вчитель до того, щоб враховувати не тільки знання, навички і вміння. Особливого значення на уроці набуває зацікавленість дітей, емоційне відшукування, робота уяви.

В залежності від засвоєння теми і поділу на чверті, семестри облік може бути поточним і підсумковим.

Поточний облік ведеться на кожному уроці на протязі вивчення теми: береться до уваги і фіксується будь-яка діяльність учнів, їх участь в колективній роботі, а також виконання групових і індивідуальних завдань.

Підсумковий облік неможливо проводити тільки у вигляді контрольних робіт або індивідуального опитування, тому що у вчителя немає стільки часу. Проводяться уроки-концерти, в яких можна побачити динаміку музичного розвитку дітей.

Вчитель може зробити висновок, коли використовує всю інформацію, окремі опитування, колективна діяльність на уроках і в позакласній роботі.

Оскільки музична діяльність на уроці проводиться колективно, то виникає необхідність колективного обліку, який дає, наприклад, уявлення про сформування таких хорових навиків, як ансамбль, стрій багатоголосся. Крім того, бувають випадки, коли діти в хорі співають фальшиво, а індивідуально – чисто і навпаки, губляться при співові по одному, але разом співають краще.