Процес підготовки до зовнішнього незалежного тестування можна розділити на кілька етапів:

1.Вибір предметів, випробування по яких потрібно проходити.

Для вступу до вищого навчального закладу абітурієнт має подати до вузу сертифікати ЗНО з трьох напрямки (для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр"), або двох предметів (для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст").

Зайшовши на сайт або подзвонивши по телефону в вуз, куди планується подача документів, можна дізнатися перелік дисциплін, сертифікати ЗНО яких потрібні при здачі.

2.Пошук прогалин у знаннях.

Предмети обрані? Відмінно! Тепер можна починати готуватися до них. Але от заковика: всю програму так просто не вивчити, потрібно налягати на окремі, особливо проблемні моменти.

Як їх виявити? Пройти онлайн-тестування на сайті, записуючи питання (теми), відповіді на які далися тобі особливо складно. Ось на них і слід акцентувати свою увагу при зубріння.

3.Психологічна підготовка

Крім знань, під час тестування кожному абітурієнтові необхідно залізний спокій і міцні нерви. Збери компанію однокласників і влаштовуйте пробні тестування як можна частіше. Головне - прагніть створити максимально серйозну атмосферу, не перетворюючи підготовку в дружнє чаювання. Можна навіть карати один одного за списування, позбавляючи можливості продовжувати іспит. Все як у житті.

Російський психолог Олександр Пронін розробив спеціальну техніку психологічної підготовки до тестування або іншого важливого іспиту, що діє за принципом 3-4-5. Час до іспиту (рік, місяць, тиждень) ділиться на три рівні частини. У перший період треба пройти всі теми "на трієчку", у другій - "на четвірку", а в дні, що залишилися - відшліфувати знайомі теми і прибрати помилки, щоб здати іспит на відмінно.

Англійські психологи-консультанти в книзі "Іспит без стресу" зібрали самі корисні поради про те, як підготуватися до важливого зрізу знань без паніки і зайвих психологічних навантажень. Ось деякі з них:

• Організуйте підготовку до тестування за планом (тижні, дні, години). Складаючи розклад на кожен день занять, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися, які розділи і теми;

• Визначте свої "золоті" години ("жайворонок" ви або "сова") і, відповідно, плануйте, в якому темпі будете готуватися в період підйому і спаду активності;

• Підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зручно розташуйте потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці та ін;

• Запланували займатися, а настрою на навчання немає? Почніть з самої цікавої теми - це допоможе ввійти в робочу форму;

• Боротися з раптово виникли почуттям страху перед предметом можна так: різко встаньте, відверніться від столу, зробіть кілька глибоких вдихів і видихів і тільки після цього повертайтеся до роботи;

• Тим, кому не потрібно багато часу на розкачку, починати підготовку слід з більш важких питань і тем. Якщо ж працездатність наростає поступово, краще не втрачати часу і спочатку швидко повторити більш легший матеріал;

• Через годину занять робіть перерву на 10 хвилин. Після 2-3 годин роботи можна перепочити півгодини, перекусити, а потім позайматися ще 3-4 години і відпочити не менше 2 годин, включаючи обід і прогулянку;

• Відмовтеся від будь-яких стимуляторів: кава, міцного чаю, енергетичних напоїв. Нервова система і без цього перенапружена - не варто перевантажувати її ще більше.