Контроль за ситуацією

за Хок Р. 40 исследований, которые потрясли психологию. Секре

ты выдающихся экспериментов. — СПб.: ПраймЕврознак, 2003. —

416 с.

Е. Ланджер та Дж. Родін цікавило питання: чи впливає на самопочуття

та здоров’я людини похилого віку можливість контролювати ситуацію. Експе-

римент проводився у Арден Хауз (штат Коннектикут) — гарно обладнаному

будинку для людей похилого віку. Усі мешканці будинку мали схожі фізичні

та психічні показники, соціоекономічне становище. У експерименті брали

участь мешканці 4-го поверху — 8 чоловіків та 39 жінок (група А) та мешкан-

ці другого поверху — 9 чоловіків і 35 жінок (група Б). Вік учасників — від 65

до 90 років.

Учасникам групи А директор будинку повідомив, що вони можуть са-

мі планувати свій час. Зокрема, учасникам запропонували обладнати кімна-

ту на свій смак, дозволили самостійно обирати час зустрічей з рідними та

час перегляду кінофільмів і новин. Також їм подарували невеличкі подарун-

ки від адміністрації закладу — кімнатні рослини. Учасники могли самостій-

но вирішувати приймати такий подарунок чи ні, могли вибрати рослину, яка

сподобалася найбільше, до того ж вони самі мали піклуватися про рослини.

Учасників групи Б директор також ознайомив із умовами проживання у бу-

динку: кімнати мають стандартний набір меблів та зручностей, час відвідин

родичів та перегляду телевізійних передач визначається розпорядком закла-

ду і відповідає режиму. Також усім учасникам групи Б були роздані кімнат-

ні рослини, із поясненням, що це подарунки від закладу, за якими будуть

доглядати працівники.

В результаті 3 тижневого експерименту виявилося, що учасники групи

А почували себе більш радісними та щасливими, ніж до експерименту,

виглядали бадьорішими; реєструвалося покращення фізичного та психічного

стану; вони частіше відвідували інших мешканців та розмовляли з персоналом

будинку. У учасників групи Б таких відмінностей не виявилося.

Експерименти у соціальній психології

Експериментальне вивчення міжгрупових стосунків

Дослідження міжгрупової кооперації і конфлікту

за Агеев В. С. Психология межгрупповых отношений. — М.: Издво МГУ,

1983. — 144 с.

Серія експериментів М. Шерифа була присвячена дослідженню фено-

менів міжгрупової кооперації та конфліктної взаємодії. Учасниками експе-

рименту стали хлопчики-підлітки 11 років, які відпочивали в одному з

літніх таборів Каліфорнії. Автор припускав, що міжгрупова диференціація

на основі конкуренції має призвести до конфліктної взаємодії, тоді як

виконання спільної діяльності навпаки стимулюватиме кооперативну

поведінку.

Дослідження здійснювалося у чотири етапи. На першому етапі, після за-

їзду дітей у табір, була організована загальнотабірна діяльність, в ході якої

хлопці могли вільно зав’язувати дружні стосунки (для двох експерименталь-

них груп). На другому етапі усі хлопчики були розділені на дві групи таким

чином, що тих, хто попередньо товаришував розділили у різні групи (загони);

на цьому етапі внутрішньотабірне життя організовувалось для кожного заго-

ну окремо, серед дітей виникали нові стосунки та прив’язаності. Третій етап

характеризувався великою кількістю змагань між загонами, які ініціювала ад-

міністрація закладу. Особливістю цих змагань було те, що один із загонів був

однозначним переможцем, а інший — переможеним. На четвертому етапі

штучно створювались труднощі, які могли бути вирішені лише усіма дітьми

разом (пошкодження водопроводу; поломка автомобілю, що привозить прові-

ант). Четвертий етап вводився лише для двох груп, учасники яких, на відміну

від учасників інших двох груп приїздили у табір окремо і відразу були поділе-

ні на два загони.

Базова гіпотеза була підтверджена: міжгрупове суперництво призводить

до конфліктної взаємодії, проявів агресії та виникненню негативних стереоти-

пів (образи, прізвиська тощо) незважаючи на попередній досвід дружнього

спілкування; тоді як потреби спільної діяльності знову повертають стосунки у

русло кооперації та дружнього спілкування.