Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів

Конституція України , гарантуючи рівність прав жінки і чоловіка , але створює умови, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством. Враховуючи певні фізичні, фізіологічні особливості жінок, неповнолітніх , інвалідів та літніх людей, держава піклується про ці категорії людей, з одного боку створюючи умови для повної реалізації права громадян на працю, а з іншого не допускаючи того, щоб робота зашкодила їх здоров`ю.

Забороняється використання праці жінок та неповнолітніх осіб віком до 18 років на важких роботах .Забороняється залучення жінок та неповнолітніх до підіймання та переміщення речей, маса яких для жінок – 7 кг при постійному переміщенні і 10 кг- при чергуванні з іншими роботами.

Вагітні жінки згідно з медичним висновком повинні бути переведені на легку роботу.

Неповнолітніх приймають на роботу, як правило, після досягнення 16 років. Неповнолітніх приймають на роботу лише після медичного огляду і до досягнення ними 21 річного віку зобов’язані щороку проходити медичний огляд. Забороняється допускати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні. Тривалість робочого дня для неповнолітних від 16 до 18 р - становить 36 годин на тиждень, 15-16 р. - 24 години.

Роботодавець зобов’язаний організувати навчання , перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.

Обов`язкові медичні огляди працівників певних категорій

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

• за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

• за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законів про ОП

Дисциплінарна відповідальність полягає в тому, що на винного працівника накладається дисциплінарне стягнення Ст. 147 КЗоТ встановлює два види дисциплінарного стягнення: догана та звільнення з роботи. Право на цю догану має орган, який має право прийняття на роботу, органи , що здійснюють державний та громадський контроль. Профспілковий орган, що підписав колективний договір, має право вимагати від власника розірвання трудового договору з керівником або усунення його з посади , якщо він порушує законодавство про працю. Фахівці служби охорони праці на підприємстві мають право вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, що не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці. ДС застосовується не пізніше одного місяця від дня його виявлення. Стягнення оголошується в наказі та повідомляється працівнику під розпис.

Адміністративна відповідальність настає за будь-які посягання на загальні умови праці. Адміністративній відповідальності підлягають особи, що досягли на час здійснення адміністративного правопорушення 16 річного віку. Право притягати до АВ мають органи державного нагляду з ОП. Штраф 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю.

Матеріальна відповідальність – наявність прямої дійсної шкоди, провина працівника , протиправні дії або бездіяльність працівника, наявність причинного зв’язку між винуватим та протиправними діями працівника та заподіяною шкодою.

На працівника може бути накладена відповідальність лише при наявності всіх перелічених умов; відсутність хоча б однієї з них виключає МВ працівника. Неповнолітні особи є повноправною стороною трудової угоди і повинні нести майнову відповідальність за шкоду, що заподіяна з їх вини , нарівні з усіма робітниками та службовцями, без притягання до процесу відшкодування шкоди їх батьків чи осіб, що їх заміняють.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці передбачена ст.. 271-275.ККУкраїни.

Кримінальна відповідальність настає не за будь-яке порушення, а за порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду потерпілого. Ст. передбачає штраф до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до 5 років, 20 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років .

Нормативно–правові акти з охорони праці (НПАОП): визначення, основні вимоги та ознаки. Структура та реєстр НПАОП

Нормативно–правові акти регламентують конкретні вимоги ОП до виробничого середовища, обладнання, устаткування, порядок ведення робіт, засобів захисту працюючих та інше.

Нормативно-правовий акт – це офіційний документ компетентного органу державної влади, яким встановлюються загальнообов’язкові правила (норми). Законом України «Про охорону праці» визначено, що нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції обов’язкові до виконання .

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних НПАОП здійснює Держпромгірнагляд за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від НВ. Перегляд здійснюється в міру впровадження досягнень науки і техніки, але не рідше одного разу на 10 років.

Реєстр НПАОП - це банк даних, який існує з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів. Відомості про зміни у НПАОП публікуються в журналі «Охорона праці».

Серед нормативно-правових актів з охорони праці важливе місце посідають державні стандарти України (ДСТУ). Крім НПАОП, Державних та міжнародних стандартів застосовуються також нормативно-правові акти, що вводяться іншими державними органами. Такими документами є Державні санітарні норми (ДСН), Державні будівельні норми (ДБН), Нормативні акти з пожежної безпеки (НАПБ).

Власники підприємств, установ на основі нормативно-правових актів розробляють і затверджують власні нормативні акти, що діють в межах даного підприємства, установи, організації. Проект нормативного акту підприємства про охорону праці узгоджується зі службою охорони праці цього підприємства та юрисконсультами, профспілками.