7.1 Повітря робочої зони.

Робоча зона та повітря робочої зони. Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

Стан повітря робочої зони в виробничому приміщенні називають мікрокліматом. Вони визначаються за такими параметрами:

• температура повітря;

• відносна вологість повітря, %;

• рухливість повітря, м/с;

• тепловим випромінюванням, Вт/м³;

Всі ці параметри впливають на фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають самопочуття. Темпер. Тіла людини повинна бути постійно 36-37^оС, незалежно від умов праці.

При темпер. Повітря більше 30^оС порушується терморегуляція організму, що може призвести до його перегріву. Підвищуються тепер. Тіла , настає слабкість, головний біль, шум у голові. Як наслідок може статися тепловий ударю при низьких темп. Може статися переохолодження . Знижується працездатність.

Впливає на людину також рухливість повітря.( вже при 0,1 М/с. Переміщуючись вздовж шкіри людини, повітря здуває насичений водяною парою і перегрітий шар повітря, що обволікає людину і тим самим сприяє покращенню самопочуття. При великих швидкостях повітря і низьких температурах зростає втрата тепла конвекцією, що веде до переохолодження організму людини, а це знижує працездатність людини.

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. ( в санітарних нормах).

Заходи захисту від тепловипромінювання поділяють на чотирі групи:

• усунення джерела тепла;

• захищення від тепловипромінювання;

• полегшення тепловіддачі від тіла людини в навколишнє середовище;

• індивідуальний захист від теплового впливу.

Захистити виробниче середовище від надмірного радіаційного та конвективного тепла, що поступає від нагрітих поверхонь обладнання, можна за рахунок теплоізоляції цих поверхонь. Температура на поверхні ізоляції не допускається вище 45^оС.

Захист від прямої дії теплового випромінювання здійснюється екрануванням.

Для зменшення вологості у виробничих приміщеннях слід уникати технологічних процесів з відкритими поверхнями випаровування рідини. Технологічне обладнання повинно бути герметизоване, а для видалення пари _ обладнане витяжками. Як засіб видалення вологи із повітря приміщення використовується вентиляція. В приміщеннях, де діють оптимальні норми мікроклімату, слід встановлювати апарати для кондиціювання повітря.

Полегшенню тепловіддачі від тіла людини сприяє підвищення швидкості руху повітря, що омиває тіло.( вентиляційні системи).

При необхідності виконання робіт в зоні з підвищеною температурою повітря користуються засобами індивідуального захисту (термозахисним одягом, ізолюючими апаратами органів дихання, спеціальними рукавицями, касками

Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парю, пилом, димом). Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві. Засоби та заходи попередження забруднення повітря робочої зони

У виробництві природні параметри додатково забруднюються викидами різних технологічних процесів ( в основному при спалюванні палива, термічній і механічній обробці матеріалів, хімічних процесів).

Шкідливими називають речовини . що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров`я.

Найбільш розповсюджені види забруднень ( пил,зола, дим, аміак, сірка ). В залежності від їх токсичності та концентрації в повітрі можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних захворювань.

Залежно від ступеня токсичності , фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм , санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких недопустиме. ГДК в повітрі робочої зони вважається така, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя.

Робочою зоною вважається простір заввишки 2м над рівнем підлоги, або робочої площі, на якій розташовані місця постійного або тимчасового перебування працюючого.

За ступенем дії поділяють на :

• надзвичайно небезпечні;

• високо небезпечні;

• помірно небезпечні;

• мало небезпечні.

Контроль проби повітря виконується в зоні дихання людини з урахуванням місць утворення шкідливих речовин і шляхів, якими вони потрапляють в робочу зону .У приміщеннях., де присутні речовини 1 класу небезпеки повинен запроваджуватись безперервний контроль. Для інших випадків – періодичний.

1. Запобігання проникнення шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання ,ущільнення з`єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу.

2. Видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за рахунок вентиляції

3. Застосування засобів захисту людини.( ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, засоби захисту ніг, рук,голови, обличчя, засоби захисту від падіння з висоти)

Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну. Природна вентиляція. Система штучної вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення. Місцева механічна вентиляція.

Для створення необхідних параметрів мікроклімату у виробничому приміщенні використовуються системи вентиляції та кондиціювання повітря, а також різні опалювальні системи . Вентиляція – це організований і регульований повітрообмін, який забезпечує видалення з виробничих приміщень нагрітого або забрудненого повітря і подачу чистого зовнішнього. Для забезпечення ефективної роботи системи загально обмінної вентиляції необхідно, щоб у приміщення поступало стільки повітря скільки з нього видалено. Вентиляція залежно від способів приведення в рух повітря може бути природною, механічною, комбінованою. За своїм призначенням вентиляцію поділяють на робочу та аварійну. За місцем дії вентиляції бувають загальнообмінні та місцеві. За напрямком потоків повітря вентиляція буває припливною та витяжною. Крім природного руху, видалення забрудненого повітря можна забезпечити за рахунок механічних пристроїв (дефлекторів).