Самостійна позааудиторна робота

І. Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння, отримані при вивченні гістології і загальної та спеціальної патанатомії, патфізіології, на клінічних кафедрах:

1. Методи фіксації матеріалу, приготування гістологічних препаратів.

2. Додаткові методи гістологічного дослідження.

3. Причини, механізми розвитку захворювань, їх морфологічні прояви, морфогенез та патоморфоз.

ІІ. Вивчіть тему за конспектом лекції та підручниками.

ІІІ. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

Контрольні питання

1. Біопсійний метод дослідження, його завдання.

2. Класифікація біопсій за термінами відповіді та способами забору матеріалу.

3. Порядок забору матеріалу та його направлення.

4. Особливості заповнення лікуючим лікарем бланку-направлення на біопсій не дослідження.

5. Показання до направлення операційного матеріалу на гістологічне дослідження.

6. Клініко-анатомічний аналіз результатів біопсійного дослідження.

Самостійна аудиторна робота

1. Робота біопсійної лабораторії.

Знайомство з вирізкою матеріалу для гістологічного дослідження, методами його фіксації та приготування мікроскопічних препаратів.

II. Направлення на патологогістологічне дослідження - статистична форма № 218.

Засвоїти порядок заповнення направлення лікуючим лікарем і лікарем-патологоанатомом.

Написати 2-3 приклади заповнення пункту 3 направлення лікуючим лікарем.

III. Вирішення запропонованих задач з клініко-анатомічного аналізу біопсійного дослідження, даючи письмові відповіді на поставлені питання.

Література

1. Руководство по секционному курсу. А.Т.Хазанов, И.А. Чалисов, М.: Медицина, 1984.

2. Руководство к практическим занятиям по патоло­гичеокой анатомии. В.В.Серов и др., М.: Медицина, 1987.

3. Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. - М.: Медицина, 1995. - 654 с.

Практичне заняття № № 7-8

Підсумковий модульний контроль №1 «Секційний курс» Методичні вказівки для студентів.

Протягом 90 хв підсумковий модульний контроль проводиться у письмовій формі, шляхом вирішення наступних завдань:

1. Конструкція патологоанатомічного діагнозу на основі клініко-анатомічного аналізу результатів розтину (ситуаційна задача).

2. Заповнення лікарського свідоцтва про смерть за даними ситуаційних задач клініко-анатомічного аналізу результатів розтину.

3. Постановка патологоанатомічного діагнозу за даними ситуаційних задач по типу КРОК-1.

4. Письмові відповіді на теоретичні питання з секційного курсу.

Перелік питань до підсумкового модульного контролю 1: «Секційний курс»

1. Структура патологоанатомічної служби.

2. Завдання патологоанатомічної служби.

3. Методи патологоанатомічної служби, її значення в системі охорони здоров’я.

4. Патологоанатомічне відділення (ПАВ) як базова одиниця патологоанатоімічної служби, його завдання.

5. Смерть: ознаки, види. Трупні зміни.

6. Аутопсія: порядок проведення, методи.

7. Порядок розтину трупів у лікувально-профілактичних закладах.

8. Види розтинів в залежності від термінів їх проведення.

9. Медична документація на померлих і строки її представлення в ПАВ.

10. Випадки смерті, при яких не дозволяється відміна розтину.

11. Випадки смерті, які потребують судово-медичного дослідження.

12. Випадки смерті вдома, які підлягають патологоанатомічному дослідженню.

І3. Особливості проведення розтину трупів осіб, що померли від гострих інфекційних захворювань чи підозрі на них.

14. Документація патологоанатомічних досліджень померлих.

15. Протокол патологоанатомічного дослідження, його розділи, принципи складання.

16. Вчення про хворобу: симптом, синдром, захворювання, нозологія.

17. Основні теоретичні положення, що характерезують хворобу.

18. Морфогенез та патоморфоз хвороби.

19. Нозологічний принцип вивчення патологічної анатомії. Еквіваленти нозологічної одиниці.

20. Структура міжнародної класифікації хвороб.

21. Основні ознаки (принципи) класифікації хвороб.

22. Метод клініко-анатомічного аналізу: основні положення.

23. Діагноз: визначення, класифікація в залежності від мети) характеру досліджувальних об’єктів і діагностичних методів.

24. Структура і логіка формулювання клінічного і патологоанатомічного діагнозів.

25. Основне захворювання, як початкова і основна причина смерті.

26. Комбіноване основне захворювання, його види.

27. Конкуруючі захворювання: приклади написання патологоанатомічного діагнозу.

28. Суміжні і фонові захворювання: приклади написання п/а діагнозів.

29. “Друга хвороба”: визначення, приклади формулювання патологоанатомічного діагнозу.

30. Ятрогенії, патологія терапії.

ЗІ. Морфологічні прояви хвороби, як анатомічний вираз захворювання.

32. Ускладнення основного захворювання: визначення, приклади написання патологоанатомічних діагнозів.

33. Супутні захворювання, їх відношення до основного захворювання і безпосередньої причини смерті.

34. Особливості формулювання патологоанатомічного діагнозу при наявності оперативного втручання.

35. Особливості формулювання патологоанатомічного діагнозу при наявності результатів біопсії (гістологічного дослідження).

36. Безпосередня причина смерті, її обгрунтування.

37. Механізм смерті: визначення, види.

38. Лікарське свідоцтво про смерть, його значення для статистики і як юридичного документа.

39. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть при смерті хворого в лікувальному закладі і вдома.

40. Правила заповнення п.11 лікарського свідоцтва про смерть.

41. Біопсійний метод дослідження, його завдання.

42. Види біопсій в залежності від способу одержання матеріалу.

43. Класифікація біопсій за термінами відповіді (видачі біопсійного заключення).

44. Показання до направлення операційного матеріалу на гістологічне дослідження.

45. Правила забору та направлення біопсійного та операційного матеріалу на гістологічне дослідження.

46. Особливості заповнення лікуючим лікарем бланка-направлення на біопсійне дослідження.

47. Клініко-анатомічний аналіз результатів біопсійного дослідження.

48. Види діагнозів, які можуть бути виставлені патологоанатомом в якості заключення при біопсійному дослідженні.

49. Цитологічні методи дослідження.

50. Клініко-патологоанатомічні конференції і їх значення в по

кращенні лікувально-діагностичної роботи лікувальних закладів. Основні принципи роботи.

51. Основні завдання клініко-патологоанатомічних конференцій.

52. Випадки смерті, які обговорюються на клініко-патологоанатомічній конференції.

53. Категорії розходжень клінічного та патоло­гоана­томічного діагнозів.

54. Аналіз випадків смерті, коли остання настала не від основного захворювання чи ускладнення, а від застосування лікувальних чи діагностичних процедур.

55. Принципи співставлення клінічного та патологоанатомічного діагнозів.

56. Об’єктивні та суб’єктивні причини розходжень клінічного та патологоанатомічного діагнозів.

57. Лікувально-контрольні комісії (ЛКК), основні принципи їх роботи.

58. Завдання ЛЛК.

59. Лікарські помилки, їх причини і джерела.

60. Діагностичні помилки лікарів, їх причини.

61. Помилки у веденні медичної документації.

62. Організаційні помилки та помилки, зв’язані з профілактичними заходами.

63. Помилки поведінки медичного персоналу в ліку­вальному закладі.

64. Помилки, зв’язані з лікувальними заходами.

65. Клініко-патологоанатомічний епікриз.

66. Танатогенез.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80. Модуль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

18