
- •Хід заняття
- •I. Мотивація навчальної діяльності.
- •2. Оголошення теми, мети, завдань заняття
- •1.Тема «маленької людини» в літературі .
- •Образ « маленької людини» в літературі
- •2. Робота над епіграфом № 1,2.
- •3. Постановка навчальної проблеми.
- •2Група: Грегор – син і брат.
- •3 Група: Грегор на службі.
- •5. Аналітична бесіда:
- •6. Причини перетворення Грегора в комаху:
- •7. Гра « Мікрофон»: « я думаю, що…» :
- •8. Перегляд фрагменту із кінофільму «Перевтілення» ( сцена з яблуками).
- •9. Учень читає вірш « Грегор Кафка.Франц Замза »:
- •IV. Підведення підсумків заняття.
- •V.Заключне слово викладача:
- •VI. Домашнє завдання:
Хід заняття
I. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вступне слово викладача: За повір’ям, коли народжується людина, на небі з’являється нова зірка.То – зірка долі. Як сказав філософ Т.Браге: « Зірки керують долею людини, зірками ж керує Бог». Коли загорілась зірка Франца Кафки на небі, йшов 1883 рік.
Методичний коментар: учитель прикріплює символічну зірку на портрет Ф.Кафки
Життя його припало на той період всесвітньої історії, який прийнято називати кризовим: то тут, то там виникали локальні війни – як репетиція майбутньої світлової війни; світ
лихоманило від передчуття вселенських потрясінь і бур, якими стали численні соціальні вибухи і революції. Криза охопила усі галузі людського буття, посилились занепад і зневіра.
В таких умовах йому довелось зростати й жити – всього лише 41 рік горіла зірка Кафки на небі, але залишила незабутній , ні на кого не схожий слід, адже у літературному пантеоні XX ст. вочевидь важко знайти особистість, парадоксальнішу за Ф.Кафку.
Кафку вважають пророком XX століття, основоположником теми абсурду в літературі, релігійним мислителем, твори якого слід розглядати в категоріях святості, а не літератури.
Давно увійшли до лексикону інтелігенції вирази «кафкіанська ситуація», «кафкіанський абсурд», «кафкіанськй кошмар».
Парадоксально, що у кафкіанських творах, які нерідко справляли враження «незрозумілих», «чудних», навіть «хворобливих», впізнавали себе різні покоління читачів. Хоча, якщо брати до уваги слова Д.Затонського, дослідника творчості Ф, Кафки, що Кафка завжди писав «про себе і для себе», це здається дивним.
Внесок Кафки важко переоцінити. Він – один із засновників модерністської прози поч. XX ст.. – отримав цілу літеру К.: в усіх енциклопедіях так його й називають – «містер «К» ( учитель до портрета Кафки прикріплює велику літеру К ).
- Що ж такого було сказано Францом Кафкою, що й сьогодні, у XXI столітті, його творчість бентежить і примушує замислюватись читача?
Отож, в дорогу! Я пропоную вам не тільки досліджувати образ Г.Замзи – я пропоную вам самозаглибитись, з’ясувати насамперед для себе: хто я в цьому світі: людина ? комаха? Навіщо і як я живу?
2. Оголошення теми, мети, завдань заняття
ІІ. Актуалізація:
Щоб краще збагнути суть твору Кафки, зрозуміти образ Грегора Замзи, треба добре знати життєвий шлях самого автора, адже Кафка казав: «Література – це я сам, це моя плоть і кров».
- Як ви гадаєте, які обставини життя Франца Кафки справили вплив на його творчість? ( стосунки з батьком, особиста невлаштованість,
- обтяжлива робота, чужий серед своїх )
- Чому світ Кафки називають розколотим?
( Кафка: «Який жахливий світ юрмиться у моїй
голові!»)
Висновки: Світ Кафки:
- чужий серед своїх;
- світ абсурдний, жорстокий;
- жах, зневіра, розгубленість;
- відчуження, самотність.
- Який провідний мотив творчості Кафки? ( Самотність, відчуження: Кафка: «По суті, самотність є моєю єдиною метою, моєю найбільшою спокусою»).
Методичний коментар: висновки виносяться на дошку біля портрета Ф.Кафки і підтверджуються словами Кафки: « Що ти знаєш про мій біль, і що я знаю про твій».
Аналіз картини Е.Мунка «Крик»
- Що спільного між картиною Е.Мунка «Крик» та новелою Ф.Кафки «Перевтілення»? (Провідний мотив: самотність, жах, крик болю.)
ІІІ. Робота над характеристикою образу Грегора Замзи.