- •Розділ і. Предмет соціально-педагогічної діагностики та її історичний розвиток
- •1.1. Історіографія соціально-педагогічної діагностики
- •1.2. Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
- •Діагностичне дослідження соціального педагога
- •2.1. Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
- •Рівні соціально-педагогічної діагностики
- •2.2. Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
- •Діагностична професіограма соціального педагога
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів іv – іх класів
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів х – хі класів
- •Критерії вихованості особистості школяра
- •Критерії оцінки вихованості учнів
- •2.3. Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
- •Якісні діагностичні методи
- •Кількісні діагностичні методи
- •Вимір у педагогіці й психології
- •Табулювання даних і обчислення частот
- •Міри центральної тенденції
- •Результати тестування респондента а
- •Міри варіації (мінливості)
- •Кореляційна залежність
- •Оцінка сили кореляції
- •Оцінка сили кореляції
- •Розділ ііі. Діагностичні технології у соціумі
- •3.1. Методика діагностики сім’ї
- •3.2. Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
- •1.2. Методика „Bіяло” [2].
- •1.3. Методика „Розклади картинки” [2].
- •1.4. Методика „Справедливість” [2].
- •1.5. Методика „Математика та ввічливість” [3].
- •1.6. Методика „Що таке щастя?” [2]
- •1.7. Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
- •1.8. Методика „Закінчи речення” [2].
- •1.9. Методика „Давайте обговоримо” [2].
- •1.10. Методика „Робота на конвеєрі” [2].
- •1.11. Методика „Спрямованість особистості” [2].
- •1.12. Методика „Емоційна спрямованість” [2].
- •1.13. Методика „Музичний образ” [2].
- •Іі. Кількісні методики індивідуальної роботи з учнем
- •2.3. Методика „Самооцінка скромності” [2].
- •2.4. Методика „Самооцінка колективізму” [2].
- •2.5. Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
- •19. А зараз, якщо знаєш, назви прізвище будь-якого театрального режисера та назву якої-небудь вистави, яку він поставив.
- •22. Які передачі по телебаченню ти любиш більш за все?
- •23. Які передачі по радіо (з перерахованих вище) ти любиш найбільше?
- •2.6. Методика „Відмітка за працьовитість” [2].
- •2.7. Методика „Трудовий досвід” [2].
- •Ііі. Якісні методики роботи з колективом
- •3.1. Методика колективістського самовизначення та його вивчення „у кожного Павла своя правда” [2].
- •3.2. Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
- •3.3. Методика „Коло” [2].
- •3.4. Методика „Який у нас колектив?” [2]
- •3.5. Методика „Референтометрія” [2].
- •Іv. Кількісні методики роботи з колективом
- •4.1. Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
- •4.2. Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
- •4.3. Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
- •4.4. Методика „Наші стосунки” [2].
- •4.5. Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
- •Матриця вибору
- •4.6. Методика „Вибір у дії” [2].
- •4.7. Методика „Відмітка другу” [2].
- •Матриця оцінок стосунків учнів
- •4.8. Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
- •4.9. Методика „Вибір однокласників” [2].
- •4.10. Методика „Референтометрія” (1 варіант) [2].
- •Додаток б діагностика сім’ї і. Якісні методики діагностики батьків [1]:
- •1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки” е. Уваріної [1].
- •1.2. Анкета для батьків багатодітних сімей
- •Дякуємо за участь у дослідженні та щирі відповіді! іі. Кількісні методики діагностики батьків
- •2.1. Тест-опитувальник батьківського ставлення [7].
- •III шкала. „Симбіоз”
- •2.2. Методика „Вимірювання надії” [1].
- •2.3. Тест для визначення трьох станів особистості батьків [9].
- •2.4. Методика виявлення агресії [1].
- •Особистісні рейтинги агресії
- •Оцінка агресії за визначенням
- •2.5. Визначення спрямованості особистості (орієнтаційна анкета б. Басса) [1].
- •Бланк для підрахунку балів
- •2.6. Методика діагностики міжособистісних відносин. Тест Томаса [1].
- •2.7. Методика „Наша дитина” [2].
- •Ііі. Якісні методики
- •3.1. Методика „Вивчення мотивів взаємодії з дорослими”
- •3.2. Методика „Малюнок сім'ї” [11]. Опис тесту
- •1. Оцінка загальної структури
- •2. Визначення найпривабливішого персонажу
- •3. Дитина про себе
- •4. Додаткові персонажі
- •5. Батьківська пара
- •6. Ідентифікація
- •7. Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
- •Іv. Кількісні методики
- •4.1. Методика вивчення потреби спілкування (пс) та потреби досягнення (пд).
- •V. Якісні методики
- •5.1. Анкета сімейних стосунків [7].
- •5.2. Методика ретроспективного аналізу біографій (раб) [9].
- •5.3. Анкета для виявлення ґендерної рівності в сім’ї та типу сім’ї.
- •5.4. Анкета дослідження проблем студентської сім’ї.
- •5.5. Алгоритм вивчення сім’ї [7].
- •5.6. Соціальний паспорт сім’ї [7].
- •5.7. Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
- •Vі. Кількісні методики
- •6.1. Метод комплексної експрес-діагностики особливостей сімейної атмосфери, сімейного виховання і ставлення батьків до дітей [6].
- •6.2. Методика вивчення психологічної атмосфери сім’ї та сімейних відносин „Типовий сімейний стан” [7].
- •6.3. Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” [7].
- •6.4. Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
- •Додаток в Діагностика обдарованих дітей і. Якісні методики діагностики обдарованості дітей.
- •1.1. Анкета для батьків (а. Сизанов). Визначення рівня прояву здібностей дитини [5].
- •1. Швидше здібна, ніж обдарована.
- •2. Обдарована.
- •3. Яскрава обдарованість.
- •4. Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
- •1.2. Шкала рейтингу поведінкових характеристик Дж. Рензуллі [5].
- •Шкала I. Пізнавальні характеристики
- •Шкала II. Мотиваційні характеристики
- •Шкала III. Творчі характеристики
- •Шкала IV. Лідерські характеристики
- •1.3. Опитувальник для батьків (і. Шизенко) [5].
- •1.4. Методика „Радощі та засмучення”.
- •1.5. Методика оцінки загальної обдарованості дитини.
- •1.6. Схема діагностики для створення психологічного профілю (г. Россолімо, 1910)
- •1.7. Схема діагностики для виявлення обдарованих дітей (в. Меде і г. Піорковський)
- •1.8. Психографічна схема Штерна, Бааде й Ліпмана
- •Діагностичні вікові шкали а. Біне (1908 і 1911 рр.)
- •1.9. Вікова діагностична шкала о. Бобертага (1912)
- •Вікова діагностична шкала е. Меймана
- •Вікова діагностична шкала л. Термена і г. Чайльдса
- •Іі. Кількісні методики діагностики обдарованості дітей
- •2.1. Методика діагностики обдарованості для педагогів і батьків. Карта інтересів для молодших школярів.
- •2.2. Методика „Карта обдарованості”
- •2.3. Методика експертних оцінок за визначенням обдарованих дітей (а. Лосєва) [5].
- •I. Інтелектуальна сфера.
- •II. Сфера академічних досягнень.
- •III. Творчість.
- •Літературна сфера.
- •V. Артистична сфера.
- •VI. Музична сфера.
- •VII. Технічна сфера.
- •VIII. Рухлива сфера.
- •IX. Сфера художніх досягнень.
- •X. Спілкування й лідерство.
- •2.4. Тестові завдання п. Торренса для діагностики творчої обдарованості
- •2.5. Творче мислення в малюнках
- •Творче мислення в словах Вербальний буклет а
- •Додаток г діагностика дітей „групи ризику” і. Якісні методики діагностики дітей „групи ризику”
- •1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнолітніх [6].
- •1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].
- •1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].
- •1.4. Вивчення особистості важкої дитини [7].
- •1. Загальні відомості про дитину.
- •1.5. Анкета для фахівців, педагогів та класних керівників, які працюють з дітьми з девіантною поведінкою [7].
- •1.6. Анкета виявлення девіантної поведінки дітей для батьків [7].
- •1.7. Анкета для дітей та підлітків на виявлення схильності до поведінки, яка відхиляється від норми [7].
- •Іі. Кількісні методи діагностики „дітей групи ризику”
- •2.1. Метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей [6].
- •2.2. Тест схильності до поведінки, що відхиляється від норми (спв) [8].
- •Ключі для підрахунку первинних „сирих” балів
- •2.3. Тест „Оцінка схильності підлітків до азартних ігор”
- •2.3. Експрес-діагностика схильності до адиктної поведінки (в. Бойко) [6].
- •2.4. Експрес-діагностика некерованої емоційної збудливості (в. Бойко) [6].
- •Додоток д діти з функціональними обмеженнями
- •1.1. Методика діагностики батьківського відношення а. Варга, в. Столін
- •1 Шкала : „Прийняття – неприйняття”
- •3. Гра „Рукавички”.
- •4.Гра „Відповідай, сусіде зліва!”
- •5.Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”.
- •6. Гра „Полювання на динозавриків”.
- •7. Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
- •8. Гра „Великий puzzle”.
- •9. Практичне завдання „Робота з поопераційними картами” (робота в підгрупах).
- •10. Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”.
- •Література
1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].
1. Стан здоров’я та розвитку учня (заповнюється шкільним лікарем або з його слів).
Загальна оцінка здоров’я учня (за даними медичної карти).
Ознаки підвищеної нервозності (відсутні; підвищена стомлюваність, знижена працездатність, пригнічений настрій, підвищена збудливість, спалахи гніву, агресивність по відношенню до вчителів, від контактів, загальних справ, схильність до руйнівних дій, садизм, інші ознаки).
Патологічні потяги: палить (не палить, палить епізодично, систематично); вживає спиртні напої (не вживає, вживає епізодично, систематично); вживає токсико-наркотичні речовини (не вживає, вживав одноразово, епізодично, систематично).
Перебувають на диспансерному обліку, з приводу чого.
2. Психологічна атмосфера в сім’ї.
Дані про батьків (батько, мати, особи, які їх замінюють): освіта; професія, місце роботи.
Інші члени сім’ї.
Тип сім’ї: благополучна (батьки морально стійкі, володіють культурою виховання, емоційна атмосфера в сім’ї позитивна); неблагополучна, зокрема: педагогічно некомпетентна (батьки не володіють культурою виховання: відсутня єдність вимог, дитина бездоглядна, з нею жорстоко поводяться, систематично карають, погано обізнані про її інтереси, поведінку поза школою); етично неблагополучна (батьки ведуть аморальний спосіб життя, пиячуть, дармоїдствують, мають судимість, вихованням дітей не займаються); конфліктна (у сім’ї неблагополучна емоційна атмосфера, між батьками постійні конфлікти, батьки підвищено дратівливі, жорстокі, нетерпимі).
Характер взаємин батьків з дитиною: сімейний диктат (систематичне придушення ініціативи та відчуття власної гідності дитини); надмірна опіка (задоволення всіх потреб дитини, огорожа від труднощів, турбот, зусиль); потурання (ухилення від активної участі у вихованні дитини, пасивність, визнання повної автономії дитини); співпраця (стосунки взаємної пошани, спільне переживання радощів, горя і тому подібне).
Організація режиму праці та відпочинку: які обов’язки виконує в сім’ї; чи дотримує режим дня; хто і в якій мірі допомагає і контролює виконання домашнього завдання; як організовано спілкування учня в сім’ї під час дозвілля, літнього відпочинку, відпустки батьків.
3. Особливості навчальної діяльності.
Успішність учня.
Ставлення до навчання: позитивне, нейтральне, байдуже, негативне.
Інтелектуальні можливості учня: високі, середні, низькі.
Мотиви навчання: пізнавальний інтерес до предметів, усвідомлення необхідності вчитися, прагнення заслужити схвалення дорослих, прагнення уникнути покарання, прагнення до самоствердження в групі однолітків.
4. Місця в класному колективі, ставленнядо колективу.
Позиція учня в колективі: лідер (зірка), якому віддається перевага, прийнятий, ізольований.
З ким з класу найбільш близький; характер взаємного впливу.
Взаємини з іншими однокласниками: ділові, рівні, дружні, теплі, конфліктні, ні з ким не спілкується.
Манера, стиль спілкування з оточуючими: домінантний стиль (впевнений у собі, прагне нав’язати свою думку, легко перебиває, але не дає перебити себе, нелегко визнає свою неправоту); недомінантний стиль (сором’язливий, поступливий, легко визнає себе неправим, потребує заохочення при розмові); екстраверт (постійно направлений на спілкування, легко входить в контакт, цікавий, відкритий, повний уваги до оточуючих); інтроверт (не схильний до контактів, замкнутий, віддає перевагу діяльності ніж спілкуванню, у розмові небагатослівний).
Ставлення до громадської думки: активно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, недоліки прагне виправляти і т.ін.); пасивно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, але недоліки не виправляє); байдуже (не реагує на критику, не міняє поведінки); негативне (сперечається, не згоден із зауваженнями, поведінки не міняє).
5. Ставлення до громадської діяльності й суспільно корисної праці.
5.1. Ставлення до громадських доручень: з готовністю, без видимого інтересу, відмовляється.
Виконання громадських доручень: добросовісне, недобросовісне, по настрою, під натиском, з ініціативою.
Ставлення до трудової справи класу: бере активну участь, байдужий, демонстративно відмовляється.
Ставлення до фізичної праці: позитивне (працьовитість, часто віддає перевагу фізичній праці ніж розумовій, має золоті руки); байдуже (не виділяє фізичну працю як цікаву діяльність, від неї не відмовляється, але виконує без ініціативи); негативне (ледачий, трудиться недобросовісно, під натиском, до фізичної праці ставиться звисока, зневажливо).
Ставлення до суспільного майна: відноситься бережливо, по-господарському, відноситься байдуже, відноситься демонстративно, зневажливо аж до умисного псування майна.
6. Спрямованість інтересів.
До якої діяльності виявляє цікавість (фізична праця, розумова праця, технічна, суспільно-політична, організаторська, художня (артистична, літературна, музична, хореографічна і т.ін., спортивна діяльність).
У яких секціях приймає участь.
Культурний кругозір: чи відвідує і наскільки часто театри, музеї, виставки, які читацькі інтереси, якій літературі віддає перевагу, регулярність читання (книг не читає, читає епізодично, читає систематично).
7. Особливості сфери вільного спілкування учня.
7.1 Скільки часу приділяється вуличному спілкуванню протягом тижня? Час вечірнього повернення додому?
З ким має дружні зв’язки поза класом, який вплив вони роблять на учня?
Постійне місце вуличного спілкування (клуб, двір, під’їзд і т.ін.).
Зміст вуличного спілкування (робота з технікою, автомототехнікою, кіно, гра на гітарі, прослуховування музичних записів, розмови на різні теми, безцільне проведення часу, куріння, азартні ігри та ін.).
Рівень самооцінки особистості: адекватна (правильно оцінює свої позитивні і негативні якості, особисті можливості і досягнення); завищена (некритичний до себе, перебільшує свої досягнення); занижена (надмірно самокритичний, недооцінює свої позитивні якості й особисті досягнення).
Особливості поведінки.
Позитивні вчинки учня; як часто вони здійснюються. Можливі мотиви їх здійснення.
Негативні вчинки (провина), їх поява (епізодично, систематично), характер (грубість, бійки, прогули, запізнення на уроки, порушення дисципліни в класі, відмова від вимог, доручень, не працює в класі на уроках).
Правопорушення учня (крадіжка, здирство у молодших і слабкіших, побиття молодших і слабкіших, спроби до насильства, жорстоке поводження з тваринами, прояв садистських схильностей, грубі порушення громадського порядку (хуліганство) і т.ін.).
Ставлення до своєї провини: байдужий, переживає, виправдовує, засуджує.
Як ставиться до педагогічних дій: жорстоко, байдуже, розуміє та прагне виконати вимоги.
Перебуває на обліку всередині школи: у ССД; у КМСД.