Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Н. П. Краснова, Л. П. Харченко, Я. І. Юрків.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
5.56 Mб
Скачать

1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].

1. Стан здоров’я та розвитку учня (заповнюється шкільним лікарем або з його слів).

  1. Загальна оцінка здоров’я учня (за даними медичної карти).

  2. Ознаки підвищеної нервозності (відсутні; підвищена стомлюваність, знижена працездатність, пригнічений настрій, підвищена збудливість, спалахи гніву, агресивність по відношенню до вчителів, від контактів, загальних справ, схильність до руйнівних дій, садизм, інші ознаки).

  3. Патологічні потяги: палить (не палить, палить епізодично, систематично); вживає спиртні напої (не вживає, вживає епізодично, систематично); вживає токсико-наркотичні речовини (не вживає, вживав одноразово, епізодично, систематично).

  4. Перебувають на диспансерному обліку, з приводу чого.

2. Психологічна атмосфера в сім’ї.

  1. Дані про батьків (батько, мати, особи, які їх замінюють): освіта; професія, місце роботи.

  2. Інші члени сім’ї.

  3. Тип сім’ї: благополучна (батьки морально стійкі, володіють культурою виховання, емоційна атмосфера в сім’ї позитивна); неблагополучна, зокрема: педагогічно некомпетентна (батьки не володіють культурою виховання: відсутня єдність вимог, дитина бездоглядна, з нею жорстоко поводяться, систематично карають, погано обізнані про її інтереси, поведінку поза школою); етично неблагополучна (батьки ведуть аморальний спосіб життя, пиячуть, дармоїдствують, мають судимість, вихованням дітей не займаються); конфліктна (у сім’ї неблагополучна емоційна атмосфера, між батьками постійні конфлікти, батьки підвищено дратівливі, жорстокі, нетерпимі).

  1. Характер взаємин батьків з дитиною: сімейний диктат (систематичне придушення ініціативи та відчуття власної гідності дитини); надмірна опіка (задоволення всіх потреб дитини, огорожа від труднощів, турбот, зусиль); потурання (ухилення від активної участі у вихованні дитини, пасивність, визнання повної автономії дитини); співпраця (стосунки взаємної пошани, спільне переживання радощів, горя і тому подібне).

  2. Організація режиму праці та відпочинку: які обов’язки виконує в сім’ї; чи дотримує режим дня; хто і в якій мірі допомагає і контролює виконання домашнього завдання; як організовано спілкування учня в сім’ї під час дозвілля, літнього відпочинку, відпустки батьків.

3. Особливості навчальної діяльності.

  1. Успішність учня.

  2. Ставлення до навчання: позитивне, нейтральне, байдуже, негативне.

  3. Інтелектуальні можливості учня: високі, середні, низькі.

  4. Мотиви навчання: пізнавальний інтерес до предметів, усвідомлення необхідності вчитися, прагнення заслужити схвалення дорослих, прагнення уникнути покарання, прагнення до самоствердження в групі однолітків.

4. Місця в класному колективі, ставленнядо колективу.

  1. Позиція учня в колективі: лідер (зірка), якому віддається перевага, прийнятий, ізольований.

  2. З ким з класу найбільш близький; характер взаємного впливу.

  3. Взаємини з іншими однокласниками: ділові, рівні, дружні, теплі, конфліктні, ні з ким не спілкується.

  4. Манера, стиль спілкування з оточуючими: домінантний стиль (впевнений у собі, прагне нав’язати свою думку, легко перебиває, але не дає перебити себе, нелегко визнає свою неправоту); недомінантний стиль (сором’язливий, поступливий, легко визнає себе неправим, потребує заохочення при розмові); екстраверт (постійно направлений на спілкування, легко входить в контакт, цікавий, відкритий, повний уваги до оточуючих); інтроверт (не схильний до контактів, замкнутий, віддає перевагу діяльності ніж спілкуванню, у розмові небагатослівний).

  5. Ставлення до громадської думки: активно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, недоліки прагне виправляти і т.ін.); пасивно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, але недоліки не виправляє); байдуже (не реагує на критику, не міняє поведінки); негативне (сперечається, не згоден із зауваженнями, поведінки не міняє).

5. Ставлення до громадської діяльності й суспільно корисної праці.

5.1. Ставлення до громадських доручень: з готовністю, без видимого інтересу, відмовляється.

  1. Виконання громадських доручень: добросовісне, недобросовісне, по настрою, під натиском, з ініціативою.

  2. Ставлення до трудової справи класу: бере активну участь, байдужий, демонстративно відмовляється.

  3. Ставлення до фізичної праці: позитивне (працьовитість, часто віддає перевагу фізичній праці ніж розумовій, має золоті руки); байдуже (не виділяє фізичну працю як цікаву діяльність, від неї не відмовляється, але виконує без ініціативи); негативне (ледачий, трудиться недобросовісно, під натиском, до фізичної праці ставиться звисока, зневажливо).

  4. Ставлення до суспільного майна: відноситься бережливо, по-господарському, відноситься байдуже, відноситься демонстративно, зневажливо аж до умисного псування майна.

6. Спрямованість інтересів.

  1. До якої діяльності виявляє цікавість (фізична праця, розумова праця, технічна, суспільно-політична, організаторська, художня (артистична, літературна, музична, хореографічна і т.ін., спортивна діяльність).

  2. У яких секціях приймає участь.

  3. Культурний кругозір: чи відвідує і наскільки часто театри, музеї, виставки, які читацькі інтереси, якій літературі віддає перевагу, регулярність читання (книг не читає, читає епізодично, читає систематично).

7. Особливості сфери вільного спілкування учня.

7.1 Скільки часу приділяється вуличному спілкуванню протягом тижня? Час вечірнього повернення додому?

  1. З ким має дружні зв’язки поза класом, який вплив вони роблять на учня?

  2. Постійне місце вуличного спілкування (клуб, двір, під’їзд і т.ін.).

  3. Зміст вуличного спілкування (робота з технікою, автомототехнікою, кіно, гра на гітарі, прослуховування музичних записів, розмови на різні теми, безцільне проведення часу, куріння, азартні ігри та ін.).

  1. Рівень самооцінки особистості: адекватна (правильно оцінює свої позитивні і негативні якості, особисті можливості і досягнення); завищена (некритичний до себе, перебільшує свої досягнення); занижена (надмірно самокритичний, недооцінює свої позитивні якості й особисті досягнення).

  2. Особливості поведінки.

  1. Позитивні вчинки учня; як часто вони здійснюються. Можливі мотиви їх здійснення.

  2. Негативні вчинки (провина), їх поява (епізодично, систематично), характер (грубість, бійки, прогули, запізнення на уроки, порушення дисципліни в класі, відмова від вимог, доручень, не працює в класі на уроках).

  1. Правопорушення учня (крадіжка, здирство у молодших і слабкіших, побиття молодших і слабкіших, спроби до насильства, жорстоке поводження з тваринами, прояв садистських схильностей, грубі порушення громадського порядку (хуліганство) і т.ін.).

  1. Ставлення до своєї провини: байдужий, переживає, виправдовує, засуджує.

  2. Як ставиться до педагогічних дій: жорстоко, байдуже, розуміє та прагне виконати вимоги.

  3. Перебуває на обліку всередині школи: у ССД; у КМСД.