Кількісні діагностичні методи

Кількісні діагностичні методи містять у собі різноманітні види тестування і шкалування.

Тести – це невеликі стандартизовані завдання (питання і задачі), при допомозі яких проводиться психолого-педагогічне дослідження. З їхньою допомогою встановлюється стан особистості, її обов’язки, прогнозуються межі можливостей подальшого розвитку учня. Існують декілька видів тестових методик.

Проективні тести. Особистість завжди перетворює, ситуацію, в якій вона опинилася, „насичує” й власними проблемами, „проектує” її на свій зміст. Дані тести можуть мати форму завдань намалювати людину, групу, неіснуючу тварину, сім’ю; продовжити незакінчене речення; дати своє пояснення сюжету на малюнках і т.ін.

Тематичний апперцепційний тест. Суть його в наступному. Учню пропонуються фотографії, малюнки, де зображувані ситуації невизначені. І йому необхідно скласти розповідь, в якій було би відображено те, що було в минулому, що відбувається зараз, що відбудеться в майбутньому. Інтерпретація розповідей дозволяє соціальному педагогу одержати багату інформацію про особливості школяра.

Перевагами даного засобу є: можливість одержати правильну, а не бажану відповідь, вивчити ті глобальні (а не часткові) особистісні особливості, до яких не можна застосувати точний кількісний аналіз.

Труднощами у використанні засобу проективних тестів можуть бути: значний час для підготовки, інтерпретації результатів і вплив на підлітка особистості соціального педагога.

Окрім проективних тестів використовуються особистісні опитувальники.

Вони складаються із серії питань, які учень повинен віднести до однієї з двох груп: 1) „так”, „правильно”, „мене стосується”; 2) „ні”, „неправильно”, „мене не стосується”. У кожний такий опитувальник закладено ряд шкал, які вимірюють ті чи інші риси особистості, її положення між полярними точками, які виражають протилежні властивості даної риси.

Таким чином, тестування характеризується відносно простою процедурою і засобами, які використаються при цьому, мінімальними затратами часу, можливістю швидкого одержання результату, зручністю аналізу і оцінки, наявністю нормативної шкали значень.

Шкалування є діагностичним засобом вивчення, за допомогою якого реальні якісні психічні явища одержують свій числовий вираз у формі кількісних оцінок. Цей засіб використовується для оцінки якостей особистості при складанні характеристик учнів, вияву їхнього ставлення до різноманітних видів діяльності.

Існує три види шкал.

1. Оціночні шкали. Суть даного засобу в тому, що будь-які реальні якості особистості моделюють при допомозі числових систем по заздалегідь обумовленій оцінці.

Наприклад, для оцінки характеру взаємовідносин учня з соціальним педагогом можна використати таку шкалу оцінок. Характер взаємовідносин і оцінний бал:

1. Різко негативний (-2).

2. Слабко негативний (-1).

3. Байдужий (0).

4. Слабко позитивний (+1).

5. Яскраво позитивний (+2).

Однім із видів оціночного шкалування є рейтинг. Це діагностичний метод вимірювання психічних явищ шляхом збору суджень і різнобічних оцінок компетентними експертами якості будь-якої особистості.

Різновидом рейтингу є засіб полярних профілів. Його суть у кількісній оцінці по визначеній шкалі виявлень якостей особистості, причому оцінюється наскільки яскраво воно виражено і як часто виявляється.

2. Шкали ранжирування. Вони утворюються шляхом порівнювання окремих показників один з одним. На основі ранжирування особи по будь-яким якостям може бути вироблена кореляція, тобто установлення відсутності чи наявності ступеню міцності зв’язку між двома явищами.

Наприклад, соціального педагога може цікавити, як пов’язані діяльність школяра (у класі, житті, школі і т.д.) та їх самооцінка. Для цього підлітків ранжирують по двох ознаках, що цікавлять соціального педагога. Результати оформлюються у вигляді таблиці:

№	Прізвище учня	Ранг за першою ознакою	Ранг за другою ознакою
1. 2. 3. 4.	Іванова Петров Сидорова Тихонов і т.ін.	3 7 2 9	2 3 15 12

Після цього обчислюється коефіцієнт рангової кореляції Спірмена по формулі:

rs=1−	6 Σ d
	(n–1) n (n+1)

де n – кількість учнів.

Якщо обчислений коефіцієнт рангової кореляції виявився додатним, то це означає, що між двома ознаками існує позитивний зв’язок, якщо ж від’ємний, то між цими двома ознаками є зворотний зв’язок, тобто чим більше виявлена одна з цих ознак, тим менш виявлена друга При цьому якщо абсолютна величина коефіцієнту кореляції знаходяться в межах 0, то між ознаками існує слабкий зв’язок.

Ще одним різновидом шкал ранжирування є парне порівняння, суть якого є в зіставленні учнів один з одним за будь-якою однією якістю.

3. Соціометричні шкали. Цей вид соціальний педагог може використовувати для вивчення межособистістних стосунків у соціальних групах.

Змішані діагностичні засоби подають собою об’єднання кількісних і якісних діагностичних засобів.

Діагностичні методи точно і портативне оцінюють і вимірюють різні якості особистості, психічні явища соціальних груп, вони не можуть їх поясняти, з’ясувати причину змін, що сталися. Це завдання вирішують експериментальні методи.