- •Розділ і. Предмет соціально-педагогічної діагностики та її історичний розвиток
- •1.1. Історіографія соціально-педагогічної діагностики
- •1.2. Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
- •Діагностичне дослідження соціального педагога
- •2.1. Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
- •Рівні соціально-педагогічної діагностики
- •2.2. Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
- •Діагностична професіограма соціального педагога
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів іv – іх класів
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів х – хі класів
- •Критерії вихованості особистості школяра
- •Критерії оцінки вихованості учнів
- •2.3. Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
- •Якісні діагностичні методи
- •Кількісні діагностичні методи
- •Вимір у педагогіці й психології
- •Табулювання даних і обчислення частот
- •Міри центральної тенденції
- •Результати тестування респондента а
- •Міри варіації (мінливості)
- •Кореляційна залежність
- •Оцінка сили кореляції
- •Оцінка сили кореляції
- •Розділ ііі. Діагностичні технології у соціумі
- •3.1. Методика діагностики сім’ї
- •3.2. Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
- •1.2. Методика „Bіяло” [2].
- •1.3. Методика „Розклади картинки” [2].
- •1.4. Методика „Справедливість” [2].
- •1.5. Методика „Математика та ввічливість” [3].
- •1.6. Методика „Що таке щастя?” [2]
- •1.7. Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
- •1.8. Методика „Закінчи речення” [2].
- •1.9. Методика „Давайте обговоримо” [2].
- •1.10. Методика „Робота на конвеєрі” [2].
- •1.11. Методика „Спрямованість особистості” [2].
- •1.12. Методика „Емоційна спрямованість” [2].
- •1.13. Методика „Музичний образ” [2].
- •Іі. Кількісні методики індивідуальної роботи з учнем
- •2.3. Методика „Самооцінка скромності” [2].
- •2.4. Методика „Самооцінка колективізму” [2].
- •2.5. Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
- •19. А зараз, якщо знаєш, назви прізвище будь-якого театрального режисера та назву якої-небудь вистави, яку він поставив.
- •22. Які передачі по телебаченню ти любиш більш за все?
- •23. Які передачі по радіо (з перерахованих вище) ти любиш найбільше?
- •2.6. Методика „Відмітка за працьовитість” [2].
- •2.7. Методика „Трудовий досвід” [2].
- •Ііі. Якісні методики роботи з колективом
- •3.1. Методика колективістського самовизначення та його вивчення „у кожного Павла своя правда” [2].
- •3.2. Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
- •3.3. Методика „Коло” [2].
- •3.4. Методика „Який у нас колектив?” [2]
- •3.5. Методика „Референтометрія” [2].
- •Іv. Кількісні методики роботи з колективом
- •4.1. Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
- •4.2. Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
- •4.3. Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
- •4.4. Методика „Наші стосунки” [2].
- •4.5. Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
- •Матриця вибору
- •4.6. Методика „Вибір у дії” [2].
- •4.7. Методика „Відмітка другу” [2].
- •Матриця оцінок стосунків учнів
- •4.8. Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
- •4.9. Методика „Вибір однокласників” [2].
- •4.10. Методика „Референтометрія” (1 варіант) [2].
- •Додаток б діагностика сім’ї і. Якісні методики діагностики батьків [1]:
- •1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки” е. Уваріної [1].
- •1.2. Анкета для батьків багатодітних сімей
- •Дякуємо за участь у дослідженні та щирі відповіді! іі. Кількісні методики діагностики батьків
- •2.1. Тест-опитувальник батьківського ставлення [7].
- •III шкала. „Симбіоз”
- •2.2. Методика „Вимірювання надії” [1].
- •2.3. Тест для визначення трьох станів особистості батьків [9].
- •2.4. Методика виявлення агресії [1].
- •Особистісні рейтинги агресії
- •Оцінка агресії за визначенням
- •2.5. Визначення спрямованості особистості (орієнтаційна анкета б. Басса) [1].
- •Бланк для підрахунку балів
- •2.6. Методика діагностики міжособистісних відносин. Тест Томаса [1].
- •2.7. Методика „Наша дитина” [2].
- •Ііі. Якісні методики
- •3.1. Методика „Вивчення мотивів взаємодії з дорослими”
- •3.2. Методика „Малюнок сім'ї” [11]. Опис тесту
- •1. Оцінка загальної структури
- •2. Визначення найпривабливішого персонажу
- •3. Дитина про себе
- •4. Додаткові персонажі
- •5. Батьківська пара
- •6. Ідентифікація
- •7. Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
- •Іv. Кількісні методики
- •4.1. Методика вивчення потреби спілкування (пс) та потреби досягнення (пд).
- •V. Якісні методики
- •5.1. Анкета сімейних стосунків [7].
- •5.2. Методика ретроспективного аналізу біографій (раб) [9].
- •5.3. Анкета для виявлення ґендерної рівності в сім’ї та типу сім’ї.
- •5.4. Анкета дослідження проблем студентської сім’ї.
- •5.5. Алгоритм вивчення сім’ї [7].
- •5.6. Соціальний паспорт сім’ї [7].
- •5.7. Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
- •Vі. Кількісні методики
- •6.1. Метод комплексної експрес-діагностики особливостей сімейної атмосфери, сімейного виховання і ставлення батьків до дітей [6].
- •6.2. Методика вивчення психологічної атмосфери сім’ї та сімейних відносин „Типовий сімейний стан” [7].
- •6.3. Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” [7].
- •6.4. Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
- •Додаток в Діагностика обдарованих дітей і. Якісні методики діагностики обдарованості дітей.
- •1.1. Анкета для батьків (а. Сизанов). Визначення рівня прояву здібностей дитини [5].
- •1. Швидше здібна, ніж обдарована.
- •2. Обдарована.
- •3. Яскрава обдарованість.
- •4. Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
- •1.2. Шкала рейтингу поведінкових характеристик Дж. Рензуллі [5].
- •Шкала I. Пізнавальні характеристики
- •Шкала II. Мотиваційні характеристики
- •Шкала III. Творчі характеристики
- •Шкала IV. Лідерські характеристики
- •1.3. Опитувальник для батьків (і. Шизенко) [5].
- •1.4. Методика „Радощі та засмучення”.
- •1.5. Методика оцінки загальної обдарованості дитини.
- •1.6. Схема діагностики для створення психологічного профілю (г. Россолімо, 1910)
- •1.7. Схема діагностики для виявлення обдарованих дітей (в. Меде і г. Піорковський)
- •1.8. Психографічна схема Штерна, Бааде й Ліпмана
- •Діагностичні вікові шкали а. Біне (1908 і 1911 рр.)
- •1.9. Вікова діагностична шкала о. Бобертага (1912)
- •Вікова діагностична шкала е. Меймана
- •Вікова діагностична шкала л. Термена і г. Чайльдса
- •Іі. Кількісні методики діагностики обдарованості дітей
- •2.1. Методика діагностики обдарованості для педагогів і батьків. Карта інтересів для молодших школярів.
- •2.2. Методика „Карта обдарованості”
- •2.3. Методика експертних оцінок за визначенням обдарованих дітей (а. Лосєва) [5].
- •I. Інтелектуальна сфера.
- •II. Сфера академічних досягнень.
- •III. Творчість.
- •Літературна сфера.
- •V. Артистична сфера.
- •VI. Музична сфера.
- •VII. Технічна сфера.
- •VIII. Рухлива сфера.
- •IX. Сфера художніх досягнень.
- •X. Спілкування й лідерство.
- •2.4. Тестові завдання п. Торренса для діагностики творчої обдарованості
- •2.5. Творче мислення в малюнках
- •Творче мислення в словах Вербальний буклет а
- •Додаток г діагностика дітей „групи ризику” і. Якісні методики діагностики дітей „групи ризику”
- •1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнолітніх [6].
- •1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].
- •1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].
- •1.4. Вивчення особистості важкої дитини [7].
- •1. Загальні відомості про дитину.
- •1.5. Анкета для фахівців, педагогів та класних керівників, які працюють з дітьми з девіантною поведінкою [7].
- •1.6. Анкета виявлення девіантної поведінки дітей для батьків [7].
- •1.7. Анкета для дітей та підлітків на виявлення схильності до поведінки, яка відхиляється від норми [7].
- •Іі. Кількісні методи діагностики „дітей групи ризику”
- •2.1. Метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей [6].
- •2.2. Тест схильності до поведінки, що відхиляється від норми (спв) [8].
- •Ключі для підрахунку первинних „сирих” балів
- •2.3. Тест „Оцінка схильності підлітків до азартних ігор”
- •2.3. Експрес-діагностика схильності до адиктної поведінки (в. Бойко) [6].
- •2.4. Експрес-діагностика некерованої емоційної збудливості (в. Бойко) [6].
- •Додоток д діти з функціональними обмеженнями
- •1.1. Методика діагностики батьківського відношення а. Варга, в. Столін
- •1 Шкала : „Прийняття – неприйняття”
- •3. Гра „Рукавички”.
- •4.Гра „Відповідай, сусіде зліва!”
- •5.Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”.
- •6. Гра „Полювання на динозавриків”.
- •7. Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
- •8. Гра „Великий puzzle”.
- •9. Практичне завдання „Робота з поопераційними картами” (робота в підгрупах).
- •10. Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”.
- •Література
1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].
ПІБ____________________________________________
Рік народження _________________________________
Наявність позитивно орієнтованих життєвих планів і професійних намірів:
професійні наміри та плани відсутні через негативізм і цинічне ставлення до праці (1),
плани та наміри відсутні з легковажності та бездумності (2),
наміри та плани невизначені, іноді нереальні (3),
плани та професійні наміри в основному визначилися, але немає активної підготовки до майбутньої професії (4),
професійні плани та наміри виражені чітко, здійснюється ознайомлення з майбутньою професією, підготовка до неї (5).
Ступінь свідомості та дисциплінованості по відношенню до навчальної діяльності:
ставлення негативне, до уроків не готується, пропускає заняття (1),
до уроків готується нерегулярно під контролем дорослих (2),
ставлення добросовісне, але без захоплення, не заради знань, а заради оцінок (3),
ставлення свідоме, добросовісне, інтерес виявляється вибірково, не до всіх предметів (4),
ставлення захоплене, свідоме, добросовісне (5).
5. Рівень розвитку корисних інтересів, знань, навичок, умінь (спортивні, трудові, технічні, художні і т.ін.):
індиферентність інтересів, перевага порожнього проведення часу (1),
інтереси поверхневі, нестійкі, розважального характеру (2),
інтереси та корисні заняття не отримали самостійного поглибленого розвитку, формуються більше під впливом інших (3),
інтереси глибокі, різносторонні, але не закріплені в корисних знаннях, навичках, уміннях (4),
глибокі інтереси, що виражаються в самостійній роботі по закріпленню корисних знань, навичок, умінь (5).
6. Ставлення до педагогічних дій:
різка, груба форма неприйняття будь-яких педагогічних дій, зауважень, осуду (1),
неприйняття педагогічних дій у формі пасивного опору, ігнорування, упертості (2),
вибіркове ставлення до педагогічних дій залежно від характеру взаємин із вчителями (3),
до зауважень вчителів схильний прислухатися, покарання та заохочення сприймає правильно (4),
чуйно реагує на зауваження вчителів, хворобливо переживає осуд, прагне не повторювати засуджуваних дій, вчинків (5).
Колективістські прояви, здатність зважати на колективні інтереси, норми колективного життя:
бравує своїм негативним ставленням до норм колективного життя, до громадської думки в класі (1),
до суспільного засудження ставиться байдуже (2),
зовні конформна поведінка, але не живе інтересами колективу (3),
з більшою частиною класу зберігає товариські стосунки, дорожить громадською думкою (4),
розвинене відчуття справедливості, товариства, взаємовиручки і взаємодопомоги (5).
Здатність критично з позиції норм моралі та права оцінювати вчинки оточуючих друзів, однолітків, однокласників:
відкрите неприйняття норм моралі, прав, схвальне ставлення до цинічних антигромадських вчинків (1),
більшою мірою орієнтується на антигромадські норми й цінності та відповідно до них оцінює вчинки оточуючих (2),
байдуже ставлення до порушень норм суспільної моралі, прав, „нейтральність” ціннісно-нормативних уявлень (3),
здатний розрізняти „погані” та „хороші” вчинки й поведінку, засуджувати й схвалювати їх (4),
активне неприйняття антигромадських проявів, прагнення боротися з ними (5).
Самокритичність, наявність навичок самоаналізу:
навичок самоаналізу та самокритичності не має і не прагне їх розвивати (1),
самоаналіз може іноді виникнути під впливом засудження оточуючих (2),
самоаналіз відсутній або слабо виражене критичне ставлення до себе, самоаналіз і самокритичність проявляються, але не завжди виражаються в активних зусиллях з самовиховання (4),
самоаналіз і самокритичність є основою програми самовиховання та самовдосконалення (5).
Ставлення до оточуючих:
прояв жорстокості по відношенню до товаришів, молодших, слабших, тварин (1),
здатність здійснювати жорстокі вчинки „за компанію”, під впливом інших (2),
байдужість, неуважність у стосунках з однокласниками, товаришами (3),
співпереживання по відношенню до близьких, рідних (4),
високо розвинена дієва емпатія, що виражається в здібності співпереживати не тільки близьким, але й оточуючим у чужому болі, радості, прагненні допомогти (5).
Вольові якості. Неприйнятність до поганого впливу. Здатність самостійно ухвалювати рішення та долати труднощі при їх досягненні:
використання сильних вольових якостей у антигромадських цілях (1),
сліпе підпорядкування чужому негативному впливу, імпульсна, слабка вольова регуляція поведінки (2),
прагнення піти від ситуацій, що вимагають вольової дії, подолання труднощів, ухвалення рішень, опору середовищу і т.ін. (3),
добре виражена вольова саморегуляція, що дозволяє протистояти чужому впливу, долати труднощі зовнішнього й внутрішнього характеру (4),
сильні вольові завдатки, що проявляються не тільки на рівні саморегуляції власної поведінки, але й в колективі, у здатності направляти колективні суспільно корисні дії (5).
Зовнішня культура поведінки:
неохайність, занедбаність одягу, відсутність культурних навичок суспільної поведінки (1),
позбавлений смаку, бравада псевдомодним одягом, зачіскою, вульгарність манер (2),
байдужість до зовнішності, відсутність естетичного початку стосовно свого зовнішнього вигляду, до манери поведінки (3),
акуратний, підтягнутий зовнішній вигляд, висока культура поведінки (4),
естетична вихованість, розвинене відчуття смаку, що виявляється в одязі, поведінці, манері триматися (5).
Ставлення до алкоголю:
зловживання алкоголем або регулярне вживання наркотиків, токсичних речовин (1),
епізодичне вживання алкоголю або токсичних речовин (2),
нейтральне, терпиме ставлення до алкоголю, нерозуміння шкоди, яку приносить алкоголь, токсичні речовини (3),
усвідомлена відмова від вживання спиртного, пов’язана з розумінням соціальної небезпеки і шкоди алкоголю (4),
активна позиція в боротьбі з алкоголізацією та наркоманією (5).
Ставлення до куріння:
звичка до куріння (1),
епізодичне куріння (2),
утримується від куріння завдяки заборонам батьків, вчителів (3),
усвідомлена, самостійна відмова від куріння (4),
активне неприйняття куріння, що закріпилося, як відносно себе, так і до своїх товаришів (друзів) (5).
15. Ставлення до лихослів’я:
лихослів’я, вживання нецензурних виразів у громадських місцях, у присутності дівчат, жінок, дорослих (1),
епізодичне лихослів’я („випадково”) (2),
уникнення нецензурних виразів (3),
активне неприйняття лихослів’я (4),
висока культура мови, багатий лінгвістичний запас (5).
Інструкція
„Показники соціального розвитку підлітка” заповнюється на основі спостереження, вивчення навчальної, громадської, трудової діяльності підлітка, характеру його взаємин з однокласниками, друзями, вчителями, батьками, а також у результаті бесід і збору незалежних характеристик, які діють на підлітка, умови його сімейного виховання та позашкільного середовища, спілкування оточуючих.
