1. Оцінка загальної структури

Що ми бачимо на малюнку: дійсно, сім’ю, члени якої зображені разом, що близько стоять або зайнятими виконанням якоїсь спільної справи, або це просто декілька ізольованих фігур, що ніяк не контактують один з одним. Слід мати на увазі, що те або інше зображення сімейної ситуації може бути пов’язане з реальним станом у сім’ї, а може суперечити йому.

• Якщо, наприклад, члени сім’ї тримаються за руки, то це може відповідати реальній ситуації в сім’ї, а може бути віддзеркаленням бажаного.

• Якщо дві людини зображено близько одна до одної, то, можливо, це віддзеркалення того, як дитина сприймає їх взаємини, але при цьому це не відповідає дійсності.

• Якщо якийсь персонаж віддалений від інших фігур, це може говорити про „дистанцію”, яку дитина помічає в житті й виділяє її.

• Поміщаючи одного з членів сім’ї вище за останніх, дитина тим самим додає йому винятковий статус. Цей персонаж, на думку дитини, володіє найбільшою владою в сім’ї, навіть якщо вона малює його найменшим у порівнянні з розмірами останніх.

• Нижче за останніх дитина схильна поміщати того, чий вплив у сім’ї є мінімальним.

• Якщо дитина вище за всіх зображує свого молодшого брата, то, на її думку, він саме той, хто управляє всіма останніми.

2. Визначення найпривабливішого персонажу

Його можна виявити за наступними ознаками:

• він зображається першим і поміщається на передньому плані;

• він вищий і більший за решту персонажів;

• виконаний з більшою любов’ю та ретельністю;

• решта персонажів згрупована навколо, повернена в його бік, дивляться на нього.

Дитина може виділити одного з членів сім’ї тим, що зображає його в якомусь особливому одязі, наділяє його якимись деталями і так само зображає власну фігуру, ототожнюючи, таким чином, себе з цим персонажем.

Розмір того або іншого члена сім’ї говорить про те значення, яке має цей персонаж для дитини. Наприклад, якщо бабуся намальована більшого розміру, ніж батько з матір’ю, то швидше за все в даний час стосунки з батьками стоять для дитини на другому плані. Навпаки, найменш значущий персонаж на малюнку зображається найменшим, малюється в останню чергу й поміщається осторонь. З таким персонажем дитина може обійтися більш категорично: перекреслити декількома штрихами або стерти гумкою.

Сильне штрихування або сильний натиск олівця при зображенні тієї або іншої фігури видають відчуття тривоги, яке відчуває дитина по відношенню до цього персонажу. І навпаки, саме така фігура може бути зображена за допомогою слабкої, тонкої лінії.

Перевага того або іншого з батьків виражається в тому, ближче до кого з батьків намалювала себе дитина, який вираз обличчя прочитується у фігурах батьків.

Дистанція між членами сім’ї – один з основних чинників, що відображають переваги дитини. Відстані на малюнку є віддзеркаленням психологічної дистанції. Таким чином, найбільш близькі люди зображаються на малюнку ближче до фігури дитини. Це ж стосується й інших персонажів: ті, кого дитина розташовує на малюнку поряд, близькі, на її думку, і в житті.