- •Розділ і. Предмет соціально-педагогічної діагностики та її історичний розвиток
- •1.1. Історіографія соціально-педагогічної діагностики
- •1.2. Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
- •Діагностичне дослідження соціального педагога
- •2.1. Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
- •Рівні соціально-педагогічної діагностики
- •2.2. Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
- •Діагностична професіограма соціального педагога
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів іv – іх класів
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів х – хі класів
- •Критерії вихованості особистості школяра
- •Критерії оцінки вихованості учнів
- •2.3. Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
- •Якісні діагностичні методи
- •Кількісні діагностичні методи
- •Вимір у педагогіці й психології
- •Табулювання даних і обчислення частот
- •Міри центральної тенденції
- •Результати тестування респондента а
- •Міри варіації (мінливості)
- •Кореляційна залежність
- •Оцінка сили кореляції
- •Оцінка сили кореляції
- •Розділ ііі. Діагностичні технології у соціумі
- •3.1. Методика діагностики сім’ї
- •3.2. Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
- •1.2. Методика „Bіяло” [2].
- •1.3. Методика „Розклади картинки” [2].
- •1.4. Методика „Справедливість” [2].
- •1.5. Методика „Математика та ввічливість” [3].
- •1.6. Методика „Що таке щастя?” [2]
- •1.7. Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
- •1.8. Методика „Закінчи речення” [2].
- •1.9. Методика „Давайте обговоримо” [2].
- •1.10. Методика „Робота на конвеєрі” [2].
- •1.11. Методика „Спрямованість особистості” [2].
- •1.12. Методика „Емоційна спрямованість” [2].
- •1.13. Методика „Музичний образ” [2].
- •Іі. Кількісні методики індивідуальної роботи з учнем
- •2.3. Методика „Самооцінка скромності” [2].
- •2.4. Методика „Самооцінка колективізму” [2].
- •2.5. Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
- •19. А зараз, якщо знаєш, назви прізвище будь-якого театрального режисера та назву якої-небудь вистави, яку він поставив.
- •22. Які передачі по телебаченню ти любиш більш за все?
- •23. Які передачі по радіо (з перерахованих вище) ти любиш найбільше?
- •2.6. Методика „Відмітка за працьовитість” [2].
- •2.7. Методика „Трудовий досвід” [2].
- •Ііі. Якісні методики роботи з колективом
- •3.1. Методика колективістського самовизначення та його вивчення „у кожного Павла своя правда” [2].
- •3.2. Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
- •3.3. Методика „Коло” [2].
- •3.4. Методика „Який у нас колектив?” [2]
- •3.5. Методика „Референтометрія” [2].
- •Іv. Кількісні методики роботи з колективом
- •4.1. Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
- •4.2. Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
- •4.3. Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
- •4.4. Методика „Наші стосунки” [2].
- •4.5. Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
- •Матриця вибору
- •4.6. Методика „Вибір у дії” [2].
- •4.7. Методика „Відмітка другу” [2].
- •Матриця оцінок стосунків учнів
- •4.8. Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
- •4.9. Методика „Вибір однокласників” [2].
- •4.10. Методика „Референтометрія” (1 варіант) [2].
- •Додаток б діагностика сім’ї і. Якісні методики діагностики батьків [1]:
- •1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки” е. Уваріної [1].
- •1.2. Анкета для батьків багатодітних сімей
- •Дякуємо за участь у дослідженні та щирі відповіді! іі. Кількісні методики діагностики батьків
- •2.1. Тест-опитувальник батьківського ставлення [7].
- •III шкала. „Симбіоз”
- •2.2. Методика „Вимірювання надії” [1].
- •2.3. Тест для визначення трьох станів особистості батьків [9].
- •2.4. Методика виявлення агресії [1].
- •Особистісні рейтинги агресії
- •Оцінка агресії за визначенням
- •2.5. Визначення спрямованості особистості (орієнтаційна анкета б. Басса) [1].
- •Бланк для підрахунку балів
- •2.6. Методика діагностики міжособистісних відносин. Тест Томаса [1].
- •2.7. Методика „Наша дитина” [2].
- •Ііі. Якісні методики
- •3.1. Методика „Вивчення мотивів взаємодії з дорослими”
- •3.2. Методика „Малюнок сім'ї” [11]. Опис тесту
- •1. Оцінка загальної структури
- •2. Визначення найпривабливішого персонажу
- •3. Дитина про себе
- •4. Додаткові персонажі
- •5. Батьківська пара
- •6. Ідентифікація
- •7. Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
- •Іv. Кількісні методики
- •4.1. Методика вивчення потреби спілкування (пс) та потреби досягнення (пд).
- •V. Якісні методики
- •5.1. Анкета сімейних стосунків [7].
- •5.2. Методика ретроспективного аналізу біографій (раб) [9].
- •5.3. Анкета для виявлення ґендерної рівності в сім’ї та типу сім’ї.
- •5.4. Анкета дослідження проблем студентської сім’ї.
- •5.5. Алгоритм вивчення сім’ї [7].
- •5.6. Соціальний паспорт сім’ї [7].
- •5.7. Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
- •Vі. Кількісні методики
- •6.1. Метод комплексної експрес-діагностики особливостей сімейної атмосфери, сімейного виховання і ставлення батьків до дітей [6].
- •6.2. Методика вивчення психологічної атмосфери сім’ї та сімейних відносин „Типовий сімейний стан” [7].
- •6.3. Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” [7].
- •6.4. Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
- •Додаток в Діагностика обдарованих дітей і. Якісні методики діагностики обдарованості дітей.
- •1.1. Анкета для батьків (а. Сизанов). Визначення рівня прояву здібностей дитини [5].
- •1. Швидше здібна, ніж обдарована.
- •2. Обдарована.
- •3. Яскрава обдарованість.
- •4. Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
- •1.2. Шкала рейтингу поведінкових характеристик Дж. Рензуллі [5].
- •Шкала I. Пізнавальні характеристики
- •Шкала II. Мотиваційні характеристики
- •Шкала III. Творчі характеристики
- •Шкала IV. Лідерські характеристики
- •1.3. Опитувальник для батьків (і. Шизенко) [5].
- •1.4. Методика „Радощі та засмучення”.
- •1.5. Методика оцінки загальної обдарованості дитини.
- •1.6. Схема діагностики для створення психологічного профілю (г. Россолімо, 1910)
- •1.7. Схема діагностики для виявлення обдарованих дітей (в. Меде і г. Піорковський)
- •1.8. Психографічна схема Штерна, Бааде й Ліпмана
- •Діагностичні вікові шкали а. Біне (1908 і 1911 рр.)
- •1.9. Вікова діагностична шкала о. Бобертага (1912)
- •Вікова діагностична шкала е. Меймана
- •Вікова діагностична шкала л. Термена і г. Чайльдса
- •Іі. Кількісні методики діагностики обдарованості дітей
- •2.1. Методика діагностики обдарованості для педагогів і батьків. Карта інтересів для молодших школярів.
- •2.2. Методика „Карта обдарованості”
- •2.3. Методика експертних оцінок за визначенням обдарованих дітей (а. Лосєва) [5].
- •I. Інтелектуальна сфера.
- •II. Сфера академічних досягнень.
- •III. Творчість.
- •Літературна сфера.
- •V. Артистична сфера.
- •VI. Музична сфера.
- •VII. Технічна сфера.
- •VIII. Рухлива сфера.
- •IX. Сфера художніх досягнень.
- •X. Спілкування й лідерство.
- •2.4. Тестові завдання п. Торренса для діагностики творчої обдарованості
- •2.5. Творче мислення в малюнках
- •Творче мислення в словах Вербальний буклет а
- •Додаток г діагностика дітей „групи ризику” і. Якісні методики діагностики дітей „групи ризику”
- •1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнолітніх [6].
- •1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].
- •1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].
- •1.4. Вивчення особистості важкої дитини [7].
- •1. Загальні відомості про дитину.
- •1.5. Анкета для фахівців, педагогів та класних керівників, які працюють з дітьми з девіантною поведінкою [7].
- •1.6. Анкета виявлення девіантної поведінки дітей для батьків [7].
- •1.7. Анкета для дітей та підлітків на виявлення схильності до поведінки, яка відхиляється від норми [7].
- •Іі. Кількісні методи діагностики „дітей групи ризику”
- •2.1. Метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей [6].
- •2.2. Тест схильності до поведінки, що відхиляється від норми (спв) [8].
- •Ключі для підрахунку первинних „сирих” балів
- •2.3. Тест „Оцінка схильності підлітків до азартних ігор”
- •2.3. Експрес-діагностика схильності до адиктної поведінки (в. Бойко) [6].
- •2.4. Експрес-діагностика некерованої емоційної збудливості (в. Бойко) [6].
- •Додоток д діти з функціональними обмеженнями
- •1.1. Методика діагностики батьківського відношення а. Варга, в. Столін
- •1 Шкала : „Прийняття – неприйняття”
- •3. Гра „Рукавички”.
- •4.Гра „Відповідай, сусіде зліва!”
- •5.Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”.
- •6. Гра „Полювання на динозавриків”.
- •7. Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
- •8. Гра „Великий puzzle”.
- •9. Практичне завдання „Робота з поопераційними картами” (робота в підгрупах).
- •10. Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”.
- •Література
2.7. Методика „Наша дитина” [2].
Мета: визначити рівень етичної поведінки учня в уявленні його батьків (дисциплінованість, чуйність, працьовитість, скромність, принциповість, самокритичність, відповідальність).
Хід експерименту. Батьків просять відповісти на питання анкети, записавши на аркуші номер запитання (I-X) і номер відповіді (1-4) на кожне запитання.
Необхідно відзначити, що при такій системі обробки порушуються деякі вимоги до статистичного аналізу, оскільки чисто якісним відповідям довільно приписуються цифрові значення інтервальної шкали (1-5). Адже ясно, що „відстань”, наприклад, між відповідями а) та б) не рівні „відстані” між відповідями г) та д), хоча в результаті приписування балів це явно або неявно передбачається. Тому цю й аналогічні за системою обробки методики не можна використовувати в наукових дослідженнях. У той же час певну інформацію для вчителя вони дають, оскільки фіксують увагу хоч би на дуже високих і дуже низьких результатах.
Є й інша складність. Отримувана в результаті оцінка „етичної поведінки” носить формально-числовий характер і не може служити підставою для конкретних висновків щодо якогось учня. При некритичному ставленні вчителя до неї оцінка може приводити до формалізму в такій тонкій області виховання й бути в тій же мірі аморальною, як і формалізм.
До цієї й інших аналогічних методик варто ставитися лише як до певних джерел інформації і, головне, як до засобів, які спонукають дітей задуматися про життя класу і свого власного.
I. Чи старанна та слухняна дитина у сім’ї? Чи охоче вона виконує доручення батьків?
Постійно проявляє необов’язковість та неслухняність.
Часто неслухняна та нестаранна.
Не завжди старанна та слухняна.
Завжди старанна та слухняна.
II. Якою є поведінка дитини вдома?
Постійно поводиться погано, грубить, сперечається і т.ін.
Часто поводиться погано і на зауваження не реагує.
Іноді дозволяє собі витівки, але на зауваження реагує позитивно.
Завжди добра.
III. Наскільки чуйно ставиться дитина до батьків та близьких?
Постійно грубить, гарячиться з приводу зауважень.
Часто проявляє грубість, черствість, егоїзм.
Не завжди чуйна та дбайлива.
Чуйна, дбайлива, добра.
IV. Наскільки дитина працелюбна?
Постійно ухиляється від праці, дуже ледача.
Часто ухиляється від праці, трудиться тільки під контролем.
Не завжди допомагає, робить лише те, що доручають.
Любить працю, постійно допомагає старшим.
V. Наскільки виховані простота та скромність у дитини по відношенню до рідних і близьких?
Дуже зарозумілий, хвалькуватий.
Часто проявляє зарозумілість.
Іноді проявляє хвастощі, зарозумілість.
Завжди проста та скромна.
VI. Чи проявляється у дитини критичність по відношенню до інших людей?
Некритична, підстроюється до думки інших членів сім’ї або товаришів.
Дуже рідко висловлює свої думки, критичні думки.
Критикує, але при цьому не завжди правильно і тактовно.
Критикує погляди та поведінку близьких розумно і тактовно.
VII. Чи проявляє при цьому самокритичність?
Озлоблено сприймає критику членів сім’ї, на зауваження грубить.
Не сприймає критику інших, не реагує на зауваження членів сім’ї.
Не завжди виправляється після критичних зауважень.
Самокритична, поважає критику членів сім’ї, прагне враховувати критичні зауваження.
VIII. Як ставиться до навчання вдома?
Уроки вдома не вчить, школу відвідувати не хоче.
Проявляє безвідповідальне ставлення до домашніх завдань, вимагає постійного контролю.
Не завжди сумлінно готує домашні завдання.
Відповідально і сумлінно готує домашні завдання.
IX. Як ставиться до громадських доручень?
Не любить громадської роботи, не виконує її.
Найчастіше безвідповідально ставиться до громадської роботи, доручень, вимагає постійного контролю батьків.
Не завжди проявляє бажання виконувати доручення.
Охоче виконує громадські доручення, розповідає, про їх виконання вдома.
X. Яке ставлення дитини до свого класу, школи?
Не любить свій клас і школу, відкрито виражає своє негативне ставлення до них.
Байдужий до справ класу, школи.
Любить клас і школу, але не завжди підкріплює це хорошими справами.
Любить свій клас і школу й завжди підкріплює це хорошими справами.
Обробка отриманих даних.
Отримавши від батьків аркуші з номерами запитань і відповідей, соціальний педагог підсумовує номери відповідей (для кожного школяра) і отриману суму ділить на 10. Ступінь прояву етичних якостей у поведінці школярів у представленні їх батьків оцінюється за наступною шкалою: від 1 до 1,5 – на думку батьків, вказані якості не виявляються; від 1,5 до 2,5 – на думку батьків, якості виявляються слабо; від 2,5 до 3,5 – на думку батьків, якості виявляються; від 3,5 до 4 – на думку батьків, якості виявляються яскраво. На основі отриманих даних соціальний педагог зіставляє оцінку батьків зі своїми уявленнями. У разі їх незбігу необхідно з’ясувати причину цієї невідповідності (прихованість, необ’єктивність батьків і т. д.) за допомогою інших методик і намітити індивідуальну роботу з цим учнем (а при необхідності і з батьками).
