- •Розділ і. Предмет соціально-педагогічної діагностики та її історичний розвиток
- •1.1. Історіографія соціально-педагогічної діагностики
- •1.2. Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
- •Діагностичне дослідження соціального педагога
- •2.1. Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
- •Рівні соціально-педагогічної діагностики
- •2.2. Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
- •Діагностична професіограма соціального педагога
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів іv – іх класів
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів х – хі класів
- •Критерії вихованості особистості школяра
- •Критерії оцінки вихованості учнів
- •2.3. Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
- •Якісні діагностичні методи
- •Кількісні діагностичні методи
- •Вимір у педагогіці й психології
- •Табулювання даних і обчислення частот
- •Міри центральної тенденції
- •Результати тестування респондента а
- •Міри варіації (мінливості)
- •Кореляційна залежність
- •Оцінка сили кореляції
- •Оцінка сили кореляції
- •Розділ ііі. Діагностичні технології у соціумі
- •3.1. Методика діагностики сім’ї
- •3.2. Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
- •1.2. Методика „Bіяло” [2].
- •1.3. Методика „Розклади картинки” [2].
- •1.4. Методика „Справедливість” [2].
- •1.5. Методика „Математика та ввічливість” [3].
- •1.6. Методика „Що таке щастя?” [2]
- •1.7. Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
- •1.8. Методика „Закінчи речення” [2].
- •1.9. Методика „Давайте обговоримо” [2].
- •1.10. Методика „Робота на конвеєрі” [2].
- •1.11. Методика „Спрямованість особистості” [2].
- •1.12. Методика „Емоційна спрямованість” [2].
- •1.13. Методика „Музичний образ” [2].
- •Іі. Кількісні методики індивідуальної роботи з учнем
- •2.3. Методика „Самооцінка скромності” [2].
- •2.4. Методика „Самооцінка колективізму” [2].
- •2.5. Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
- •19. А зараз, якщо знаєш, назви прізвище будь-якого театрального режисера та назву якої-небудь вистави, яку він поставив.
- •22. Які передачі по телебаченню ти любиш більш за все?
- •23. Які передачі по радіо (з перерахованих вище) ти любиш найбільше?
- •2.6. Методика „Відмітка за працьовитість” [2].
- •2.7. Методика „Трудовий досвід” [2].
- •Ііі. Якісні методики роботи з колективом
- •3.1. Методика колективістського самовизначення та його вивчення „у кожного Павла своя правда” [2].
- •3.2. Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
- •3.3. Методика „Коло” [2].
- •3.4. Методика „Який у нас колектив?” [2]
- •3.5. Методика „Референтометрія” [2].
- •Іv. Кількісні методики роботи з колективом
- •4.1. Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
- •4.2. Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
- •4.3. Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
- •4.4. Методика „Наші стосунки” [2].
- •4.5. Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
- •Матриця вибору
- •4.6. Методика „Вибір у дії” [2].
- •4.7. Методика „Відмітка другу” [2].
- •Матриця оцінок стосунків учнів
- •4.8. Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
- •4.9. Методика „Вибір однокласників” [2].
- •4.10. Методика „Референтометрія” (1 варіант) [2].
- •Додаток б діагностика сім’ї і. Якісні методики діагностики батьків [1]:
- •1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки” е. Уваріної [1].
- •1.2. Анкета для батьків багатодітних сімей
- •Дякуємо за участь у дослідженні та щирі відповіді! іі. Кількісні методики діагностики батьків
- •2.1. Тест-опитувальник батьківського ставлення [7].
- •III шкала. „Симбіоз”
- •2.2. Методика „Вимірювання надії” [1].
- •2.3. Тест для визначення трьох станів особистості батьків [9].
- •2.4. Методика виявлення агресії [1].
- •Особистісні рейтинги агресії
- •Оцінка агресії за визначенням
- •2.5. Визначення спрямованості особистості (орієнтаційна анкета б. Басса) [1].
- •Бланк для підрахунку балів
- •2.6. Методика діагностики міжособистісних відносин. Тест Томаса [1].
- •2.7. Методика „Наша дитина” [2].
- •Ііі. Якісні методики
- •3.1. Методика „Вивчення мотивів взаємодії з дорослими”
- •3.2. Методика „Малюнок сім'ї” [11]. Опис тесту
- •1. Оцінка загальної структури
- •2. Визначення найпривабливішого персонажу
- •3. Дитина про себе
- •4. Додаткові персонажі
- •5. Батьківська пара
- •6. Ідентифікація
- •7. Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
- •Іv. Кількісні методики
- •4.1. Методика вивчення потреби спілкування (пс) та потреби досягнення (пд).
- •V. Якісні методики
- •5.1. Анкета сімейних стосунків [7].
- •5.2. Методика ретроспективного аналізу біографій (раб) [9].
- •5.3. Анкета для виявлення ґендерної рівності в сім’ї та типу сім’ї.
- •5.4. Анкета дослідження проблем студентської сім’ї.
- •5.5. Алгоритм вивчення сім’ї [7].
- •5.6. Соціальний паспорт сім’ї [7].
- •5.7. Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
- •Vі. Кількісні методики
- •6.1. Метод комплексної експрес-діагностики особливостей сімейної атмосфери, сімейного виховання і ставлення батьків до дітей [6].
- •6.2. Методика вивчення психологічної атмосфери сім’ї та сімейних відносин „Типовий сімейний стан” [7].
- •6.3. Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” [7].
- •6.4. Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
- •Додаток в Діагностика обдарованих дітей і. Якісні методики діагностики обдарованості дітей.
- •1.1. Анкета для батьків (а. Сизанов). Визначення рівня прояву здібностей дитини [5].
- •1. Швидше здібна, ніж обдарована.
- •2. Обдарована.
- •3. Яскрава обдарованість.
- •4. Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
- •1.2. Шкала рейтингу поведінкових характеристик Дж. Рензуллі [5].
- •Шкала I. Пізнавальні характеристики
- •Шкала II. Мотиваційні характеристики
- •Шкала III. Творчі характеристики
- •Шкала IV. Лідерські характеристики
- •1.3. Опитувальник для батьків (і. Шизенко) [5].
- •1.4. Методика „Радощі та засмучення”.
- •1.5. Методика оцінки загальної обдарованості дитини.
- •1.6. Схема діагностики для створення психологічного профілю (г. Россолімо, 1910)
- •1.7. Схема діагностики для виявлення обдарованих дітей (в. Меде і г. Піорковський)
- •1.8. Психографічна схема Штерна, Бааде й Ліпмана
- •Діагностичні вікові шкали а. Біне (1908 і 1911 рр.)
- •1.9. Вікова діагностична шкала о. Бобертага (1912)
- •Вікова діагностична шкала е. Меймана
- •Вікова діагностична шкала л. Термена і г. Чайльдса
- •Іі. Кількісні методики діагностики обдарованості дітей
- •2.1. Методика діагностики обдарованості для педагогів і батьків. Карта інтересів для молодших школярів.
- •2.2. Методика „Карта обдарованості”
- •2.3. Методика експертних оцінок за визначенням обдарованих дітей (а. Лосєва) [5].
- •I. Інтелектуальна сфера.
- •II. Сфера академічних досягнень.
- •III. Творчість.
- •Літературна сфера.
- •V. Артистична сфера.
- •VI. Музична сфера.
- •VII. Технічна сфера.
- •VIII. Рухлива сфера.
- •IX. Сфера художніх досягнень.
- •X. Спілкування й лідерство.
- •2.4. Тестові завдання п. Торренса для діагностики творчої обдарованості
- •2.5. Творче мислення в малюнках
- •Творче мислення в словах Вербальний буклет а
- •Додаток г діагностика дітей „групи ризику” і. Якісні методики діагностики дітей „групи ризику”
- •1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнолітніх [6].
- •1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].
- •1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].
- •1.4. Вивчення особистості важкої дитини [7].
- •1. Загальні відомості про дитину.
- •1.5. Анкета для фахівців, педагогів та класних керівників, які працюють з дітьми з девіантною поведінкою [7].
- •1.6. Анкета виявлення девіантної поведінки дітей для батьків [7].
- •1.7. Анкета для дітей та підлітків на виявлення схильності до поведінки, яка відхиляється від норми [7].
- •Іі. Кількісні методи діагностики „дітей групи ризику”
- •2.1. Метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей [6].
- •2.2. Тест схильності до поведінки, що відхиляється від норми (спв) [8].
- •Ключі для підрахунку первинних „сирих” балів
- •2.3. Тест „Оцінка схильності підлітків до азартних ігор”
- •2.3. Експрес-діагностика схильності до адиктної поведінки (в. Бойко) [6].
- •2.4. Експрес-діагностика некерованої емоційної збудливості (в. Бойко) [6].
- •Додоток д діти з функціональними обмеженнями
- •1.1. Методика діагностики батьківського відношення а. Варга, в. Столін
- •1 Шкала : „Прийняття – неприйняття”
- •3. Гра „Рукавички”.
- •4.Гра „Відповідай, сусіде зліва!”
- •5.Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”.
- •6. Гра „Полювання на динозавриків”.
- •7. Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
- •8. Гра „Великий puzzle”.
- •9. Практичне завдання „Робота з поопераційними картами” (робота в підгрупах).
- •10. Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”.
- •Література
1.4. Методика „Справедливість” [2].
Мета: з’ясувати правильність розуміння учнями категорії „справедливість”.
Хід виконання.
Варіант 1. „Чашка” (для молодших школярів).
Дітям вголос читається оповідання „Чашка”: „У старшій групі дитячого саду було двадцять п’ять дітей, а чашок було двадцять чотири. Новеньких чашок з блакитними незабудками, із золотими краєчками. А двадцять п’ята чашка була зовсім стара. Картинка на ній сильно стерлася, і краєчок в одному місці був трохи відбитий. Ніхто не хотів пити чай із старої чашки, але вона все одно кому-небудь діставалася.
– Хоч би вона швидше розбилася, стара чашка, – бурчали діти.
Але що трапилося? Черговою була дівчинка Олена, і всім вона поставила нові чашки. Здивувалися діти. А де ж стара чашка?
Ні, вона не розкололася, не загубилася. Олена взяла її собі. Цього разу чай пили тихо, без сварок і сліз.
– Молодець, Олена, здогадалася зробити так, щоб всім було добре, – думали діти. І з тих пір чергові пили чай із старої чашки. Її так і називали „наша чергова чашка”.
Після читання цього оповідання з учнями проводиться бесіда з таких питань:
Як одним словом можна назвати вчинок Олени?
Обери картку із словом, яке найточніше говорить про вчинок Олени. (На картках написані слова „ввічливо”, „сміливо”, „справедливо”, „скромно”.)
Про який ще справедливий вчинок ти можеш розповісти?
Варіант 2. „Співдружність борців за справедливість” (для старшокласників).
Учням пропонується створити в класі співдружність „борців за справедливість”. Для цього необхідно спочатку виробити кодекс правил, якого будуть дотримуватися члени співдружності і за який вони активно боротимуться. Правила повинні бути спрямовані на досягнення справедливих рішень у всіляких ситуаціях, що виникають у середовищі учнів. Кожен з членів співдружності самостійно розробляє такий кодекс, а потім, після спільного обговорення, визначаються найбільш важливі правила.
Гра буде цікавішою, якщо ввести в неї певні ритуали, атрибути, додати їй таємничості.
Обробка отриманих даних. Аналізуючи вироблені кожним учнем правила та їх відповідність етичним нормам, соціальний педагог може визначити ступінь сформованості уявлення про справедливість.
1.5. Методика „Математика та ввічливість” [3].
Мета: перевірити, як розуміють вихованці слова „ввічливість” та „чуйність”.
Хід виконання. Дітям пропонується для вирішення наступне завдання: „У таборі було 20 хлопчиків і 20 дівчаток. Пішли вони на річку. Підійшли до купальні, а вона невелика – всього на двадцять осіб розрахована. Сонце пече. Жарко. Кожному скоріше хочеться у воду. Як тут бути? Хтось запропонував кинути монетку.
– Старе це, – сказав Коля, учасник і переможець математичних олімпіад, – Давайте краще застосуємо математичний метод.
Поставив він усіх у коло і почав рахувати. Почав він з себе: один, два, три, чотири... дванадцять. Дванадцятий йде у воду. Потім продовжується рахунок спочатку і новий дванадцятий теж йде у воду. Так повторювалося двадцять разів.
„Як Колі треба було розставити дітей, щоб проявити себе чуйною людиною?”.
Після спроб вирішити цю задачу соціальний педагог розкриває відповідь: Коля розставив дітей так, щоб у купальні опинилися одні... дівчатка. Як бачите, він показав себе чуйною і ввічливою людиною, і в цьому йому допомогла математика. Він провів наступну розстановку. Від себе за ходом годинникової стрілки Коля ставить 1 дівчинку, 4 хлопчики, 2 дівчинки, 1 хлопчика, 3 дівчинки, 1 хлопчика, 2 дівчинки, 2 хлопчики, 1 дівчинку, 2 хлопчики, 2 дівчинки, 1 хлопчика, 1 дівчинку, 2 хлопчики, 1 дівчинку, 3 хлопчики, 2 дівчинки, 1 хлопчика, 5 дівчаток, 2 хлопчики. Коля починає розрахунок з себе й веде його за ходом годинникової стрілки.
Обробка отриманих даних. У процесі обговорення вирішення задачі соціальний педагог фіксує вислови учнів і за ними визначає ступінь розуміння категорії „чуйність”, яка в даній ситуації виявляється у ввічливому ставленні до дівчаток.
Узагальнення всіх даних, отриманих за допомогою описаних вище методик, дає можливість встановити рівень усвідомлення учнем тих або інших етичних норм.
Проте знання дитиною етичних норм ще не свідчить про його етичну вихованість. Не можна, наприклад, назвати етичною поведінку учня, який, добре знаючи про те, що не можна брехати, проте готовий сказати неправду, якщо йому це вигідно. Важливо, щоб добре усвідомлювані етичні норми стали мотивами поведінки. Інакше кажучи, неодмінним критерієм етичної вихованості є активно-позитивне, стійке ставлення до етичних норм з боку дитини.
Для виявлення цього ставлення соціальний педагог може використовувати методики на визначення етичного ідеалу особистості. За допомогою їх можна виділити ті етичні норми, які входять в структуру ціннісних орієнтацій та установок школяра.