Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Н. П. Краснова, Л. П. Харченко, Я. І. Юрків.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
5.56 Mб
Скачать

1.2. Методика „Bіяло” [2].

Мета: проаналізувавши вислови дітей, визначити рівень знання ними норм і принципів моралі.

Хід виконання. Учні IV-V класів відповідають на запитання, які пропонуються їм дещо незвичайним способом: вони написані на кольорових листах паперу, з яких складено віяло. Учні по черзі витягують з „віяла” аркуші, вони пропонують своє запитання всьому класу, стаючи ведучими на той час, поки обговорюється питання. Зміст питань може бути різним залежно від того, які саме етичні якості вивчаються.

Наприклад, для того, щоб з’ясувати уявлення учнів про таку важливу якість, як колективізм, можна включити у „віяло” наступні запитання:

  1. Що означає жити в колективі й бути колективістом?

  2. Які справи об’єднують людей у колектив?

  3. Яким би ви хотіли бачити колектив вашого класу?

  4. Які вимоги потрібно виконувати кожному, щоб по праву називатися членом колективу?

5. Кого з відомих вам людей можна назвати справжніми колективістами? Чому? Розкажіть про них детально.

Для вивчення уявлень учнів про інші етичні якості аналогічним чином можна скласти відповідну групу запитань.

Обробка отриманих даних. У ході обговорення соціальний педагог фіксує вислови дітей, а потім проводить їх аналіз з погляду відповідності нормам і принципам моралі. На підставі аналізу робиться педагогічний висновок про рівень уявлень учнів про якість, що вивчається. При цьому можна використовувати ту ж класифікацію рівнів, що і в попередній методиці.

1.3. Методика „Розклади картинки” [2].

Мета: з’ясувати, чи усвідомлюють діти етичну сторону взаємин у наочній діяльності.

Хід виконання. Кожній дитині дається набір картинок, на яких зображені різні вчинки дітей. Вона повинна розкласти картинки так, щоб з одного боку лежали ті, на яких зображені хороші вчинки, з іншої – погані. Потім дитина пояснює, чому вона вважає одні вчинки добрими, інші – поганими. Сюжети картинок підбираються у зв’язку з конкретним завданням, що висувається соціальним педагогом (тобто відповідно до досліджуваної етичної якості).

Різновидом даної методики є розроблена Ю. Полуяновим методика „Піктограми”. Сутність її полягає в наступному. Учні по черзі називають слова-поняття, по кожному з яких він робить малюнки, що асоціюються з цим поняттям. Після закінчення виконання серії малюнків учень пояснює, що він намалював, і відповідає на запитання соціального педагога. Слова можуть позначати конкретні, менш конкретні й узагальнені моральні поняття, мати різне емоційне забарвлення (наприклад, „дружба”, „добра людина”, „поганий хлопчик”, „чесний вчинок” і т. п.).

Після того, як малюнок виконаний, задаються запитання: „Розкажи, що ти намалював?”, „Як малюнок нагадує тобі це слово?”. Якщо дитина захоче щось домалювати, то слід запитати її, що вона малює і чому це необхідно зробити. Після закінчення виконання всіх малюнків учні повинні відповісти на такі питання: „На яке слово зроблений малюнок?”, „Розкажи, як ще можна показати (як ти уявляєш) дружбу, образу, радість” і таке інше.

Обробка отриманих даних. Усі запитання, зауваження, вислови, відповіді та пояснення, а також особливості поведінки учнів під час роботи і подальшої бесіди записуються дослівно та детально. Їх подальший аналіз дасть соціальному педагогові уявлення про сприйняття дітьми етичних категорій, розуміння ними сутності моральних понять.