- •Розділ і. Предмет соціально-педагогічної діагностики та її історичний розвиток
- •1.1. Історіографія соціально-педагогічної діагностики
- •1.2. Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
- •Діагностичне дослідження соціального педагога
- •2.1. Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
- •Рівні соціально-педагогічної діагностики
- •2.2. Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
- •Діагностична професіограма соціального педагога
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів іv – іх класів
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів х – хі класів
- •Критерії вихованості особистості школяра
- •Критерії оцінки вихованості учнів
- •2.3. Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
- •Якісні діагностичні методи
- •Кількісні діагностичні методи
- •Вимір у педагогіці й психології
- •Табулювання даних і обчислення частот
- •Міри центральної тенденції
- •Результати тестування респондента а
- •Міри варіації (мінливості)
- •Кореляційна залежність
- •Оцінка сили кореляції
- •Оцінка сили кореляції
- •Розділ ііі. Діагностичні технології у соціумі
- •3.1. Методика діагностики сім’ї
- •3.2. Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
- •1.2. Методика „Bіяло” [2].
- •1.3. Методика „Розклади картинки” [2].
- •1.4. Методика „Справедливість” [2].
- •1.5. Методика „Математика та ввічливість” [3].
- •1.6. Методика „Що таке щастя?” [2]
- •1.7. Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
- •1.8. Методика „Закінчи речення” [2].
- •1.9. Методика „Давайте обговоримо” [2].
- •1.10. Методика „Робота на конвеєрі” [2].
- •1.11. Методика „Спрямованість особистості” [2].
- •1.12. Методика „Емоційна спрямованість” [2].
- •1.13. Методика „Музичний образ” [2].
- •Іі. Кількісні методики індивідуальної роботи з учнем
- •2.3. Методика „Самооцінка скромності” [2].
- •2.4. Методика „Самооцінка колективізму” [2].
- •2.5. Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
- •19. А зараз, якщо знаєш, назви прізвище будь-якого театрального режисера та назву якої-небудь вистави, яку він поставив.
- •22. Які передачі по телебаченню ти любиш більш за все?
- •23. Які передачі по радіо (з перерахованих вище) ти любиш найбільше?
- •2.6. Методика „Відмітка за працьовитість” [2].
- •2.7. Методика „Трудовий досвід” [2].
- •Ііі. Якісні методики роботи з колективом
- •3.1. Методика колективістського самовизначення та його вивчення „у кожного Павла своя правда” [2].
- •3.2. Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
- •3.3. Методика „Коло” [2].
- •3.4. Методика „Який у нас колектив?” [2]
- •3.5. Методика „Референтометрія” [2].
- •Іv. Кількісні методики роботи з колективом
- •4.1. Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
- •4.2. Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
- •4.3. Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
- •4.4. Методика „Наші стосунки” [2].
- •4.5. Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
- •Матриця вибору
- •4.6. Методика „Вибір у дії” [2].
- •4.7. Методика „Відмітка другу” [2].
- •Матриця оцінок стосунків учнів
- •4.8. Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
- •4.9. Методика „Вибір однокласників” [2].
- •4.10. Методика „Референтометрія” (1 варіант) [2].
- •Додаток б діагностика сім’ї і. Якісні методики діагностики батьків [1]:
- •1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки” е. Уваріної [1].
- •1.2. Анкета для батьків багатодітних сімей
- •Дякуємо за участь у дослідженні та щирі відповіді! іі. Кількісні методики діагностики батьків
- •2.1. Тест-опитувальник батьківського ставлення [7].
- •III шкала. „Симбіоз”
- •2.2. Методика „Вимірювання надії” [1].
- •2.3. Тест для визначення трьох станів особистості батьків [9].
- •2.4. Методика виявлення агресії [1].
- •Особистісні рейтинги агресії
- •Оцінка агресії за визначенням
- •2.5. Визначення спрямованості особистості (орієнтаційна анкета б. Басса) [1].
- •Бланк для підрахунку балів
- •2.6. Методика діагностики міжособистісних відносин. Тест Томаса [1].
- •2.7. Методика „Наша дитина” [2].
- •Ііі. Якісні методики
- •3.1. Методика „Вивчення мотивів взаємодії з дорослими”
- •3.2. Методика „Малюнок сім'ї” [11]. Опис тесту
- •1. Оцінка загальної структури
- •2. Визначення найпривабливішого персонажу
- •3. Дитина про себе
- •4. Додаткові персонажі
- •5. Батьківська пара
- •6. Ідентифікація
- •7. Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
- •Іv. Кількісні методики
- •4.1. Методика вивчення потреби спілкування (пс) та потреби досягнення (пд).
- •V. Якісні методики
- •5.1. Анкета сімейних стосунків [7].
- •5.2. Методика ретроспективного аналізу біографій (раб) [9].
- •5.3. Анкета для виявлення ґендерної рівності в сім’ї та типу сім’ї.
- •5.4. Анкета дослідження проблем студентської сім’ї.
- •5.5. Алгоритм вивчення сім’ї [7].
- •5.6. Соціальний паспорт сім’ї [7].
- •5.7. Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
- •Vі. Кількісні методики
- •6.1. Метод комплексної експрес-діагностики особливостей сімейної атмосфери, сімейного виховання і ставлення батьків до дітей [6].
- •6.2. Методика вивчення психологічної атмосфери сім’ї та сімейних відносин „Типовий сімейний стан” [7].
- •6.3. Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” [7].
- •6.4. Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
- •Додаток в Діагностика обдарованих дітей і. Якісні методики діагностики обдарованості дітей.
- •1.1. Анкета для батьків (а. Сизанов). Визначення рівня прояву здібностей дитини [5].
- •1. Швидше здібна, ніж обдарована.
- •2. Обдарована.
- •3. Яскрава обдарованість.
- •4. Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
- •1.2. Шкала рейтингу поведінкових характеристик Дж. Рензуллі [5].
- •Шкала I. Пізнавальні характеристики
- •Шкала II. Мотиваційні характеристики
- •Шкала III. Творчі характеристики
- •Шкала IV. Лідерські характеристики
- •1.3. Опитувальник для батьків (і. Шизенко) [5].
- •1.4. Методика „Радощі та засмучення”.
- •1.5. Методика оцінки загальної обдарованості дитини.
- •1.6. Схема діагностики для створення психологічного профілю (г. Россолімо, 1910)
- •1.7. Схема діагностики для виявлення обдарованих дітей (в. Меде і г. Піорковський)
- •1.8. Психографічна схема Штерна, Бааде й Ліпмана
- •Діагностичні вікові шкали а. Біне (1908 і 1911 рр.)
- •1.9. Вікова діагностична шкала о. Бобертага (1912)
- •Вікова діагностична шкала е. Меймана
- •Вікова діагностична шкала л. Термена і г. Чайльдса
- •Іі. Кількісні методики діагностики обдарованості дітей
- •2.1. Методика діагностики обдарованості для педагогів і батьків. Карта інтересів для молодших школярів.
- •2.2. Методика „Карта обдарованості”
- •2.3. Методика експертних оцінок за визначенням обдарованих дітей (а. Лосєва) [5].
- •I. Інтелектуальна сфера.
- •II. Сфера академічних досягнень.
- •III. Творчість.
- •Літературна сфера.
- •V. Артистична сфера.
- •VI. Музична сфера.
- •VII. Технічна сфера.
- •VIII. Рухлива сфера.
- •IX. Сфера художніх досягнень.
- •X. Спілкування й лідерство.
- •2.4. Тестові завдання п. Торренса для діагностики творчої обдарованості
- •2.5. Творче мислення в малюнках
- •Творче мислення в словах Вербальний буклет а
- •Додаток г діагностика дітей „групи ризику” і. Якісні методики діагностики дітей „групи ризику”
- •1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнолітніх [6].
- •1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].
- •1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].
- •1.4. Вивчення особистості важкої дитини [7].
- •1. Загальні відомості про дитину.
- •1.5. Анкета для фахівців, педагогів та класних керівників, які працюють з дітьми з девіантною поведінкою [7].
- •1.6. Анкета виявлення девіантної поведінки дітей для батьків [7].
- •1.7. Анкета для дітей та підлітків на виявлення схильності до поведінки, яка відхиляється від норми [7].
- •Іі. Кількісні методи діагностики „дітей групи ризику”
- •2.1. Метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей [6].
- •2.2. Тест схильності до поведінки, що відхиляється від норми (спв) [8].
- •Ключі для підрахунку первинних „сирих” балів
- •2.3. Тест „Оцінка схильності підлітків до азартних ігор”
- •2.3. Експрес-діагностика схильності до адиктної поведінки (в. Бойко) [6].
- •2.4. Експрес-діагностика некерованої емоційної збудливості (в. Бойко) [6].
- •Додоток д діти з функціональними обмеженнями
- •1.1. Методика діагностики батьківського відношення а. Варга, в. Столін
- •1 Шкала : „Прийняття – неприйняття”
- •3. Гра „Рукавички”.
- •4.Гра „Відповідай, сусіде зліва!”
- •5.Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”.
- •6. Гра „Полювання на динозавриків”.
- •7. Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
- •8. Гра „Великий puzzle”.
- •9. Практичне завдання „Робота з поопераційними картами” (робота в підгрупах).
- •10. Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”.
- •Література
1.2. Методика „Bіяло” [2].
Мета: проаналізувавши вислови дітей, визначити рівень знання ними норм і принципів моралі.
Хід виконання. Учні IV-V класів відповідають на запитання, які пропонуються їм дещо незвичайним способом: вони написані на кольорових листах паперу, з яких складено віяло. Учні по черзі витягують з „віяла” аркуші, вони пропонують своє запитання всьому класу, стаючи ведучими на той час, поки обговорюється питання. Зміст питань може бути різним залежно від того, які саме етичні якості вивчаються.
Наприклад, для того, щоб з’ясувати уявлення учнів про таку важливу якість, як колективізм, можна включити у „віяло” наступні запитання:
Що означає жити в колективі й бути колективістом?
Які справи об’єднують людей у колектив?
Яким би ви хотіли бачити колектив вашого класу?
Які вимоги потрібно виконувати кожному, щоб по праву називатися членом колективу?
5. Кого з відомих вам людей можна назвати справжніми колективістами? Чому? Розкажіть про них детально.
Для вивчення уявлень учнів про інші етичні якості аналогічним чином можна скласти відповідну групу запитань.
Обробка отриманих даних. У ході обговорення соціальний педагог фіксує вислови дітей, а потім проводить їх аналіз з погляду відповідності нормам і принципам моралі. На підставі аналізу робиться педагогічний висновок про рівень уявлень учнів про якість, що вивчається. При цьому можна використовувати ту ж класифікацію рівнів, що і в попередній методиці.
1.3. Методика „Розклади картинки” [2].
Мета: з’ясувати, чи усвідомлюють діти етичну сторону взаємин у наочній діяльності.
Хід виконання. Кожній дитині дається набір картинок, на яких зображені різні вчинки дітей. Вона повинна розкласти картинки так, щоб з одного боку лежали ті, на яких зображені хороші вчинки, з іншої – погані. Потім дитина пояснює, чому вона вважає одні вчинки добрими, інші – поганими. Сюжети картинок підбираються у зв’язку з конкретним завданням, що висувається соціальним педагогом (тобто відповідно до досліджуваної етичної якості).
Різновидом даної методики є розроблена Ю. Полуяновим методика „Піктограми”. Сутність її полягає в наступному. Учні по черзі називають слова-поняття, по кожному з яких він робить малюнки, що асоціюються з цим поняттям. Після закінчення виконання серії малюнків учень пояснює, що він намалював, і відповідає на запитання соціального педагога. Слова можуть позначати конкретні, менш конкретні й узагальнені моральні поняття, мати різне емоційне забарвлення (наприклад, „дружба”, „добра людина”, „поганий хлопчик”, „чесний вчинок” і т. п.).
Після того, як малюнок виконаний, задаються запитання: „Розкажи, що ти намалював?”, „Як малюнок нагадує тобі це слово?”. Якщо дитина захоче щось домалювати, то слід запитати її, що вона малює і чому це необхідно зробити. Після закінчення виконання всіх малюнків учні повинні відповісти на такі питання: „На яке слово зроблений малюнок?”, „Розкажи, як ще можна показати (як ти уявляєш) дружбу, образу, радість” і таке інше.
Обробка отриманих даних. Усі запитання, зауваження, вислови, відповіді та пояснення, а також особливості поведінки учнів під час роботи і подальшої бесіди записуються дослівно та детально. Їх подальший аналіз дасть соціальному педагогові уявлення про сприйняття дітьми етичних категорій, розуміння ними сутності моральних понять.