ВСТУП

Сьогодні неможливо уявити життя міст та сіл без автотранспорту, що виконує різноманітну роботу. Автомобілі стали незамінним сучасним засобом перевезення вантажів та пасажирів – величезною складовою господарства, яка забезпечує стійку роботу промисловості та будівництва, сільського господарства, торгівлі тощо. Автомобілі виконують або весь процес перевезень від виробника до споживача, або взаємодіючи з іншими видами транспорту.

Основними задачами автомобільного транспорту являються швидка і своєчасна доставка вантажів, його цілісність та збереженість, а з точки зору пасажирських перевезень – систематичність руху автобусів, задоволення пасажирів автобусними та таксомоторними перевезеннями, зручність, комфортабельність проїзду.

Ефективність автомобільного транспорту в усіх сферах його діяльності в більшості визначається рівнем технічної готовності рухомого складу.

В процесі тривалої роботи автомобіля, в його механізмах, агрегатах та системах виникають несправності, що призводять до погіршення його експлуатаційних властивостей і зниження ефективності використання.

Технічні служби кожного автотранспортного підприємства та автомобільного транспорту в цілому повинні забезпечувати процес перевезень необхідною кількістю рухомого складу.

Рішення цього питання залежить від виробничої потенціальної здатності, тобто від ступені відповідної потужності та ресурсного забезпечення терміну і об’єму операцій, що пов’язані з підтриманням працездатності рухомого складу, а також від інтенсивності використання виробничих потужностей, матеріальних та трудових ресурсів.

Важливими елементами вирішення проблеми управління технічним станом автомобілів являється удосконалення технологічних процесів виробництва технічного обслуговування та ремонту автомобілів, що включають в себе технічні прийоми обладнання постів і робочих місць, наукову організацію праці.

Аналізуючи сучасну теорію надійності та її взаємодію з науками, що розглядають технічне обслуговування, виробництво і ремонт автомобілів, неможливо не звернути увагу на те важливе місце, яке в проблемі забезпечення надійності і скорочення витрат на технічне утримання автомобілів займає профілактика. Так як мета профілактики – попередити виникнення відмов та несправностей, то від правильно вибраних її режимів суттєво можна забезпечити рівень безвідмовності автомобілів. Періодичність і склад профілактичних робіт значно впливають на інтенсивність зміни параметрів технічного стану деталей, вузлів агрегатів, тобто на їх довговічність. Так як в залежності від прийнятого рівня безвідмовності і довговічності змінюються і режими профілактики. То очевидний взаємозв’язок профілактик з експлуатаційною технологічністю (ремонтопридатністю) виробу. Як наслідок, склад профілактичних робіт впливає на потребу виробничої бази, визначає на автотранспортному підприємстві технологію і організацію виробництва. Це означає, що профілактика активно впливає на надійність а також проектування автотранспортного підприємства.

Тепер автомобільний парк країни поповнюється автотранспортними засобами нової конструкції, що використовують альтернативні види палива, вдосконалюється структура рухомого складу, збільшується кількість дизельного парку, зростає кількість транспортних засобів великої вантажепід’ємності і пасажиромісткості. Ефективність використання автотранспортних засобів залежить від здатності автомобіля зберігати в певних межах значення параметрів, які характеризують їх спроможність виконувати потрібні функції. В процесі експлуатації автомобіля його функціональні здатності поступово зменшуються внаслідок зносу, корозії, втомленості матеріалів, які використовувались при їх виробництві. Для попередження появи дефектів та своєчасного їх усунення, автомобілі підлягають технічному обслуговуванню та ремонту. Як показує досвід роботи, система технічних обслуговувань не забезпечує високої надійності та мінімальних витрат. Тому ця система поступово відходить, а замість неї потрібно впроваджувати нову, більш економічну систему обслуговування і ремонту по фактичному технічному стану (діагностична система).

Для діагностичної системи вимагаються нові методи дослідження, новий математичний апарат. В основу повинна бути покладена теорія надійності. Необхідно глибше вивчати і враховувати зміни фізичних закономірностей відмов, зносів і старіння деталей в механічних системах. Важлива роль в удосконаленні керування рухомим складом належить впровадженню методів прогнозування технічного стану автомобілів.

У зв’язку з цим при проектуванні нових автотранспортних підприємств необхідно передбачати удосконалення планово-попереджувальної системи обслуговування і ремонту рухомого складу, впроваджувати сучасне діагностичне обладнання, засоби механізації і автоматизації виробничих процесів, поліпшувати організацію і управління технічною експлуатацією рухомого складу.

1. Вихідні дані для розрахунку курсової роботи

Вихідними даними для розрахунку курсової роботи приймаємо дані, що розраховувались в технологічній частині курсового проекту по предмету «Технічна експлуатація автомобіля»

Таблиця 1.1 – Вихідні дані до розрахунку курсової роботи

№п/п	Назва показників	Одиниці виміру	Значення
	Марка автомобіля		ПАЗ -4234
	Кількість автомобілів за списком	шт	140
	Дні роботи автомобілів		252
	Коефіцієнт випуску автомобілів на лінію		0,94
	Добовий пробіг автомобіля	км	200
	Категорія умов експлуатації		2
	Трудомісткість виконання робіт в виробничому підрозділі	люд-год	6469,08
	Площа виробничого підрозділу	м2	108
	Кількість робітників	Nшт	4
10. 10.1 10.2 10.3 10.4	Річна трудомісткість виконання: Поточного ремонту ТО-2 ТО-1 Щоденного обслуговування	люд-год люд-год люд-год люд-год	80851 14969 11573 42577
11.	Загальна трудомісткість виконання робіт	люд-год	149970
12.	Режими роботи підрозділу	зміни	1
13.	Потужність установленого обладнання	кВт	32,8

2. Розрахунок витрат на виконання робіт заданому виробничому підрозділі

Витрати на виконання робіт групуються по таким статтям:

1. Сировина і матеріали.

2. Енергія технологічна.

3. Основна та додаткова оплата праці виробничих робітників.

4. Утримання машин та механізмів.

5. Загальновиробничі (накладні) витрати.

6. Підготовка та освоєння підприємства.

7. Позавиробничі витрати.

2.1 Стаття 1. Сировина і матеріали.

2.1.1 Розрахунок загального пробігу всіх автомобілів за рік

км, (2.1)

де А_сп – кількість автомобілів за списком;

α_в – коефіцієнт випуску автомобілів на лінію;

Д_р – дні роботи автомобілів;

L_доб - добовий пробіг автомобіля.

2.1.2 Розрахунок питомої ваги робіт, що виконуються в виробничому підрозділі відповідно до загальної трудомісткості робіт по ТО і ремонту

, (2.2)

де Т_зони – трудомісткість виконання робіт в виробничому

підрозділі;

Т_заг – загальна трудомісткість виконання робіт.

2.1.3 Розрахунок витрат на матеріали

Норма витрат на матеріали і запасні частини встановлюється в гривнях на кожні 1000 кілометрів пробігу в залежності від марки автомобіля та категорії умов його експлуатації

грн., (2.3)

де n_м – норма витрат на матеріали;

К_у – коефіцієнт що враховує категорію умов експлуатації.

4. Розрахунок витрат на запасні частини

грн., (2.4)

де n_зч – норма витрат на запасні частини.

2.1.5 Розрахунок сумарних витрат на матеріали і запасні частини

грн. (2.5)

Розділ 2.2. Стаття 2. Енергія технологічна

Ця стаття містить витрати на всі види енергії, що використовується при роботі заданого виробничого підрозділу.

2.2.1 Розрахунок витрат на електроенергію для освітлення приміщень

грн., (2.6)

де Н – норма витрат на електроенергію для освітлення 1м²

площі, Н=15-20 Вт;

F – площа приміщення;

W – тривалість роботи освітлювальних приладів;

Ц_е – ціна 1 кВт·год енергії, Ц_е = 0,68 грн.

2.2.2 Розрахунок витрат на силову енергію для роботи обладнання

грн., (2.7)

де V_уст – потужність встановленого обладнання;

Ф_рм – фонд робочого місця; Ф_рм = 2040 год;

К_зм – кількість змін;

К_п – коефіцієнт попиту на обладнання, К_п = 0,6 – 0,7;

К_н – коефіцієнт навантаження обладнання, К_н = 0,7 – 0,8;

К_кд – коефіцієнт корисної дії, К_кд = 0,95;

К_вм – коефіцієнт, що враховує втрати напруги в мережі,

К_вм = 0,98.

2.2.3 Розрахунок витрат на стиснуте повітря

грн., (2.8)

де n_сп – норма витрат стиснутого повітря, n_сп = 30 - 40 м³/год;

Ц_сп – ціна 1м³ стиснутого повітря.

4. Розрахунок витрат на технологічне паливо

грн., (2.9)

де - норма витрат технологічного палива на 1 ходовий

автомобіль, = 10 –20 грн.

2.2.5 Розрахунок витрат на опалення приміщень

грн., (2.10)

де n_оп – норма витрат на опалення 1м² приміщення, n_оп =9,8 грн;

К_ос – кількість місяців опалювального сезону.

2.2.6 Розрахунок витрат на малоцінний інвентар для утримання

в чистоті виробничих приміщень

(2.11)

2.2.7 Розрахунок витрат на воду для технологічних цілей

грн., (2.12)

де n_ВТ – норма витрат води для мийки 1 автомобіля;

Ц_в – ціна 1 м³ води, Ц_в = 6,5 грн.;

К_ПВ – коефіцієнт, що враховує повторне використання води;

К_КМ – коефіцієнт, що враховує кратність мийки.

2.2.8 Розрахунок витрат на холодну воду для побутових цілей

грн., (2.13)

де n_вх – норма витрат води холодної на 1 робітника в день,

n_вх= 20 - 25 л;

N_р – кількість робітників.

9. Розрахунок витрат на гарячу воду для побутових цілей

грн., (2.14)

де n_вг – норма витрат гарячої води на 1 робітника в день, n_вг=40 л;

Ц_вг – ціна 1 м³ гарячої води.

2.2.10 Розрахунок сумарних витрат по статті «Енергія технологічна»

грн., (2.15)

Розділ 2.3. Стаття 3. Основна та додаткова оплата праці ремонтних робітників

Оплата праці ремонтним робітникам здійснюється по погодинно-преміальній формі оплати праці.

2.3.1 Розрахунок середньої тарифної ставки

r =3,4

Ставка годинна

2.3.2 Розрахунок розміру оплати праці по тарифу

грн., (2.16)

де Т_в – трудомісткість виконання робіт в виробничому підрозділі.

2.3.3 Розрахунок розміру премії

Премія ремонтним робітникам нараховується за своєчасний та якісний випуск автомобілів на лінію в розмірі 30-40% від оплати праці по тарифу.

грн., (2.17)

4. Розрахунок фонду основної оплати праці

грн., (2.18)

5.Розрахунок фонду додаткової оплати праці. Фонд додаткової оплати праці включає в себе різні доплати, надбавки та гарантійно-компенсаційні виплати.

5.1 Розрахунок розміру доплати за професійну майстерність.

грн, (2.19)

де n_ПМ – норматив доплати за професійну майстерність, n_ПМ=12%.

5.2 Розрахунок відсотку гарантійно–компенсаційних виплат

(2.20)

де Д_К – кількість календарних днів;

Д_В – кількість вихідних днів;

Д_СВ – кількість святкових днів;

Д_ВІД – кількість днів відпустки.

5.3 Розрахунок розміру гарантійно–компенсаційних виплат

грн, (2.21)

5.4 Розрахунок розміру фонду додаткової оплати праці

грн.

(2.22)

5.6 Розрахунок загального фонду оплати праці

грн. (2.23)

5.7 Розрахунок розміру єдиного соціального внеску

грн. (2.24)

5.8 Розрахунок загального фонду оплати праці з відрахуваннями

грн. (2.25)

Розділ 2.4. Стаття 4. Утримання машин та механізмів

Ця стаття витрат містить витрати на амортизацію та ремонт обладнання та інструменту, а також оплату праці допоміжного персоналу.

2.4.1 Розрахунок фонду оплати праці допоміжного персоналу

2.4.1.1 Розрахунок середньої тарифної ставки

грн.

2.4.1.2 Розрахунок розміру оплати праці

грн., (2.26)

де Т_ДП – трудомісткість виконання робіт допоміжним персоналом

грн., (2.27)

2.4.1.3 Розрахунок розміру премії

грн., (2.28)

2.4.1.4 Розрахунок фонду основної оплати праці

грн, (2.29)

2.4.1.5 Розрахунок відсотку гарантійно-компенсаційних виплат

(2.30)

2.4.1.6 Розрахунок розміру гарантійно-компенсаційних виплат

грн. (2.31)

2.4.1.7 Розрахунок розміру додаткової оплати праці

грн. (2.32)

2.4.1.8 Розрахунок загального фонду оплати праці

грн. (2.33)

. (2.33)

2.4.1.9. Розрахунок розміру єдиного соціального внеску.

грн. (2.34)

2.4.1.10 Розрахунок загального фонду оплати праці з

відрахуваннями

грн. (2.35)

2.4.2 Розрахунок вартості основних фондів

2.4.2.1 Розрахунок вартості будівель

грн., (2.36)

де n_Б – норматив вартості 1 м² будівель, n_Б = 5000грн.

2. Розрахунок вартості обладнання

грн., (2.37)

де n_ОБЛ – норматив вартості обладнання, n_ОБЛ = 50 – 60%

2.4.2.3 Розрахунок вартості інструменту

грн., (2.38)

де n_і – норматив вартості інструменту становить 10%.

2. Розрахунок вартості основних фондів

грн. (2.39)

2.4.3 Розрахунок розміру амортизаційних відрахувань на відновлення обладнання та інструменту

грн., (2.40)

де n_А1 – норма амортизації обладнання, n_А1 = 20%

грн., (2.41)

де n_А2 – норма амортизації інструменту, n_А2 = 25%

2.4.4 Розрахунок розміру витрат на ремонт обладнання і інструменту

грн., (2.42)

де n_Р.ОБЛ – норма витрат на ремонт обладнання, n_Р.ОБЛ = 10%

грн, (2.43)

де n_Р.І – норма витрат на ремонт інструменту, n_Р.І = 20%

2.4.5 Розрахунок сумарних витрат по статті «Утримання машин і механізмів»

грн., (2.44)

де Е_Н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності

капіталовкладень. Е_Н =0,15

Розділ 2.5. Стаття 5. Загальновиробничі витрати

Ця стаття містить витрати на оплату праці інженерно-технічних робітників та службовців, витрати пов’язані з управлінням, витрати на охорону праці та технічну безпеку, на раціоналізацію та винахідництво, на придбання канцелярського приладдя та бланків, на оплату відряджень, на утримання обчислювальної техніки, на придбання ліцензії та патентів, на амортизацію будівель.

2.5.1 Розрахунок загально-виробничих витрат

грн., (2.45)

де n_А3 – норма витрат на ремонт будівель, n_А3 = 5%

грн. (2.46)

Розділ 2.6. Стаття 6. Підготовка та освоєння

підприємства

Ця стаття містить витрати пов’язані з випуском нової продукції, освоєнням нових цехів та обладнання, надання нових послуг, підвищення кваліфікації робітників.

2.6.1 Розрахунок витрат на підготовку та освоєння підприємства

. (2.47)

Розділ 2.7. Стаття 7. Позавиробничі витрати

Ця стаття містить витрати на рекламу, маркетингові дослідження, витрати пов’язані з підпискою договорів на збут продукції.

2.7.1 Розрахунок позавиробничих витрат

грн. (2.48)