- •Соціальна роль - це:
- •До факторів віктимізації належать:
- •Основними характеристиками соціальної ролі є:
- •Соціальна група – це:
- •Основними стилями лідерства та керівництва прийнято вважати:
- •До основних управлінських функцій керівника належать:
- •До основних соціально-психологічних методів дослідження міжособистісних стосунків у групі відносять:
- •Соціальна перцепція характеризується:
- •За складом учасників спілкування буває:
- •За мірою опосередкованості спілкування буває:
- •Адиктивна поведінка має вираз в:
- •Атракція – це:
- •Гендерними відмінностями вважають:
- •Ідентифікація – це:
- •Конформність – це:
- •Психологічна сумісність – це ефект взаємодії в групі, що полягає в такому поєднанні людей, яке:
- •Соціальна стратифікація – це:
- •Соціальна установка – це:
- •Емпатія – це:
- •Каузальна атрибуція – це:
- •Диспозиція в соціальній психології розглядається як:
- •Маргінальна особистість – це:
- •Соціогенез, як соціально-психологічне поняття, розкриває:
- •Рефлексія – це:
- •Основними розділами соціальної психології є:
- •Комунікація – це:
- •Соціальні закономірності реалізуються:
- •Провідними ідеями теорії психології народів є:
- •Публічний ефект – це:
- •У сучасній соціальній психології виділені такі методологічні рівні:
- •Вибіркою дослідження в соціальній психології прийнято називати:
- •Табу – це:
- •Звичаї – це:
- •Традиції – це:
- •Мораль – це:
- •Манера – це:
- •Звичка – це:
- •Етикет – це:
- •Виділяють такі позиції комунікатора в умовах комунікативного процесу:
- •Співробітництво як стратегія взаємодії – це:
- •Суперництво як стратегія взаємодії – це:
- •Компроміс як стратегія взаємодії – це:
- •Пристосування як стратегія взаємодії – це:
- •Уникнення як стратегія взаємодії – це:
- •Комунікативний бар’єр – це:
Публічний ефект – це:
А) реальна чи уявна присутність інших людей, що призводить до погіршення результатів діяльності індивіда;
Б) вплив присутності однієї особи чи кількох осіб на поведінку чи діяльність іншої;
В) зміна поведінки індивіда у ситуації лише присутності інших людей, які поводяться пасивно, спостерігаючи;
Г) взаємодія, що включає безпосередньо взаємодопомогу і співробітництво;
Д) перехід в управлінні від зовнішнього контролю до регуляції соціальної поведінки шляхом урахування суб’єктивності окремої особи.
У сучасній соціальній психології виділені такі методологічні рівні:
А) загальна методологія, часткова соціальна методологія, сукупність методів, методик та процедур;
Б) організаційний, методичний, інтерпретаційний;
В) теоретичний, практичний, прогнозуючий;
Г) гіпотетичний, евристичний, репродуктивний;
Д) індивідуальний, груповий, колективний.
Вибіркою дослідження в соціальній психології прийнято називати:
А) розроблення методики конкретного дослідження;
Б) людей, що об’єднані в певні групи та колективи;
В) членів однієї соціальної групи;
Г) коло осіб, що залучені до дослідження;
Д) гіпотетичне виділення людей, що мають певний рівень соціального розвитку.
Табу – це:
А) соціальний контроль, що здійснюється через повтори звичних для більшості способів поведінки людей в даному суспільстві;
Б) звичаї, які склалися історично в зв’язку з культурою даного етносу, передаються із покоління в покоління і визначаються менталітетом народу;
В) система заборонів на здійснення будь-яких дій чи думок людини;
Г) система заходів, що мають моральне значення і пов’язані з розумінням добра та зла в даній соціальній групі чи суспільстві;
Д) фактори внутрішніх заборонів чи обмежень, що пов’язані з зовнішніми прикметами, забобонами, навіюваннями.
Звичаї – це:
А) соціальний контроль, що здійснюється через повтори звичних для більшості способів поведінки людей в даному суспільстві;
Б) положення, які склалися історично в зв’язку з культурою даного етносу, передаються із покоління в покоління і визначаються менталітетом народу;
В) система заборонів на здійснення будь-яких дій чи думок людини;
Г) система заходів, що мають моральне значення і пов’язані з розумінням добра та зла в даній соціальній групі чи суспільстві;
Д) фактори внутрішніх заборонів чи обмежень, що пов’язані з зовнішними прикметами, забобонами, навіюваннями.
Традиції – це:
А) соціальний контроль, що здійснюється через повтори звичних для більшості способів поведінки людей в даному суспільстві;
Б) звичаї, які склалися історично в зв’язку з культурою даного етносу, передаються із покоління в покоління і визначаються менталітетом народу;
В) система заборонів на здійснення будь-яких дій чи думок людини;
Г) система заходів, що мають моральне значення і пов’язані з розумінням добра та зла в даній соціальній групі чи суспільстві;
Д) фактори внутрішніх заборонів чи обмежень, що пов’язані з зовнішними прикметами, забобонами, навіюваннями.
