- •Соціальна роль - це:
- •До факторів віктимізації належать:
- •Основними характеристиками соціальної ролі є:
- •Соціальна група – це:
- •Основними стилями лідерства та керівництва прийнято вважати:
- •До основних управлінських функцій керівника належать:
- •До основних соціально-психологічних методів дослідження міжособистісних стосунків у групі відносять:
- •Соціальна перцепція характеризується:
- •За складом учасників спілкування буває:
- •За мірою опосередкованості спілкування буває:
- •Адиктивна поведінка має вираз в:
- •Атракція – це:
- •Гендерними відмінностями вважають:
- •Ідентифікація – це:
- •Конформність – це:
- •Психологічна сумісність – це ефект взаємодії в групі, що полягає в такому поєднанні людей, яке:
- •Соціальна стратифікація – це:
- •Соціальна установка – це:
- •Емпатія – це:
- •Каузальна атрибуція – це:
- •Диспозиція в соціальній психології розглядається як:
- •Маргінальна особистість – це:
- •Соціогенез, як соціально-психологічне поняття, розкриває:
- •Рефлексія – це:
- •Основними розділами соціальної психології є:
- •Комунікація – це:
- •Соціальні закономірності реалізуються:
- •Провідними ідеями теорії психології народів є:
- •Публічний ефект – це:
- •У сучасній соціальній психології виділені такі методологічні рівні:
- •Вибіркою дослідження в соціальній психології прийнято називати:
- •Табу – це:
- •Звичаї – це:
- •Традиції – це:
- •Мораль – це:
- •Манера – це:
- •Звичка – це:
- •Етикет – це:
- •Виділяють такі позиції комунікатора в умовах комунікативного процесу:
- •Співробітництво як стратегія взаємодії – це:
- •Суперництво як стратегія взаємодії – це:
- •Компроміс як стратегія взаємодії – це:
- •Пристосування як стратегія взаємодії – це:
- •Уникнення як стратегія взаємодії – це:
- •Комунікативний бар’єр – це:
Компроміс як стратегія взаємодії – це:
А) прагнення людини досягти задоволення своїх інтересів за рахунок інших;
Б) взаємодія між партнерами, що дає змогу альтернативно задовольнити інтереси обох сторін;
В) наміри суб’єктів взаємодії реалізовувати свої інтереси з врахуванням інтересів протилежних сторін;
Г) поступлення власними інтересами заради інтересів іншої людини;
Д) відсутність прагнень до задоволення інтересів іншої людини і відсутність тенденцій до досягнень власних цілей.
Пристосування як стратегія взаємодії – це:
А) прагнення людини досягти задоволення своїх інтересів за рахунок інших;
Б) взаємодія між партнерами, що дає змогу альтернативно задовольнити інтереси обох сторін;
В) наміри суб’єктів взаємодії реалізовувати свої інтереси з врахуванням інтересів протилежних сторін;
Г) поступлення власними інтересами заради інтересів іншої людини;
Д) відсутність прагнень до задоволення інтересів іншої людини і відсутність тенденцій до досягнень власних цілей.
Уникнення як стратегія взаємодії – це:
А) прагнення людини досягти задоволення своїх інтересів за рахунок інших;
Б) взаємодія між партнерами, що дає змогу альтернативно задовольнити інтереси обох сторін;
В) наміри суб’єктів взаємодії реалізовувати свої інтереси з врахуванням інтересів протилежних сторін;
Г) поступлення власними інтересами заради інтересів іншої людини;
Д) відсутність прагнень до задоволення інтересів іншої людини і відсутність тенденцій до досягнень власних цілей.
Комунікативний бар’єр – це:
А) психологічна перешкода, що виникає на шляху передачі адекватної інформації;
Б) глобальне явище соціального життя, що виходить за межі простого спілкування;
В) неможливість встановлення контактів між суб’єктами взаємодії за посередництва вироблення спільного сенсу обмінної інформації;
Г) неможливість суб’єктами спілкування виробити єдину знакову систему та єдине розуміння інформації;
Д) соціально-психологічні суперечності між сторонами комунікативного процесу.
До комунікативних бар’єрів в соціальній психології відносять:
А) семантичний, фонетичний, стилістичний, логічний;
Б) поведінковий, конструктивний, девіантний;
В) непорозуміння, соціально-культурних відмінностей, відносин;
Г) зовнішні, внутрішні, міжгрупові, міжособистісні;
Д) ідентифікаційні, стереотипні, рефлексивні, емпатійні.
Фонетичний бар’єр – це:
А) нерозуміння двох людей, які говорять на різних мовах;
Б) нерозуміння змісту та суті інформації, яка передається від одної людини до іншої;
В) нерозуміння інформації за причин різних стилів, прийомів, засобів, мови її подачі;
Г) непогодження комунікаторів стосовно аргументації змісту інформації;
Д) нерозуміння між людьми за причин різних їх соціальних статусів.
Семантичний бар’єр – це:
А) нерозуміння двох людей, які говорять на різних мовах;
Б) нерозуміння змісту та суті інформації, яка передається від одної людини до іншої;
В) нерозуміння інформації за причин різних стилів, прийомів, засобів, мови її подачі;
Г) непогодження комунікаторів стосовно аргументації змісту інформації;
Д) нерозуміння між людьми за причин різних їх соціальних статусів.
Стилістичний бар’єр – це:
А) нерозуміння двох людей, які говорять на різних мовах;
Б) нерозуміння змісту та суті інформації, яка передається від одної людини до іншої;
В) нерозуміння інформації за причин різних стилів, прийомів, засобів, мови її подачі;
Г) непогодження комунікаторів стосовно аргументації змісту інформації;
Д) нерозуміння між людьми за причин різних їх соціальних статусів.
Логічний бар’єр – це:
А) нерозуміння двох людей, які говорять на різних мовах;
Б) нерозуміння змісту та суті інформації, яка передається від одної людини до іншої;
В) нерозуміння інформації за причин різних стилів, прийомів, засобів, мови її подачі;
Г) непогодження комунікаторів стосовно аргументації змісту інформації;
Д) нерозуміння між людьми за причин різних їх соціальних статусів.
Соціально-культурний бар’єр – це:
А) нерозуміння двох людей, які говорять на різних мовах;
Б) нерозуміння змісту та суті інформації, яка передається від одної людини до іншої;
В) нерозуміння інформації за причин різних стилів, прийомів, засобів, мови її подачі;
Г) непогодження комунікаторів стосовно аргументації змісту інформації;
Д) нерозуміння між людьми за причин різних їх соціальних статусів та прошарків.
Бар’єр відносин – це:
А) взаємодія між людьми, в якій домінують негативні емоції та почуття;
Б) нерозуміння змісту та суті інформації, яка передається від одної людини до іншої;
В) нерозуміння інформації за причин різних стилів, прийомів, засобів, мови її подачі;
Г) непогодження комунікаторів стосовно аргументації змісту інформації;
Д) нерозуміння між людьми за причин різних їх соціальних статусів.