Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Краткий конспект лекций.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
144.92 Кб
Скачать

5. Ризик не виявлення помилок і перекручень (ризик невиявлення)

Ризик не виявлення безпосередньо пов'язаний із проведенням незалежних процедур перевірки. Зроблені аудитором оцінки невідповідності внутрішнього контролю й оцінка внутрішнього ризику впливають на характер, строки й обсяг аудиторських процедур, що використовуються аудитором з метою зменшення ймовірності невиявлення помилок і перекручень і доводять ризик аудиту до сприятливого рівня. Певний ризик невиявлення помилок існує завжди, навіть коли аудитор перевірить 100 % залишків за рахунками або всі види операцій, бо більша частина аудиторських доказів має скоріше запевнюючий (аргументаційний), ніж підсумковий характер.

З метою зменшення аудиторського ризику до сприятливого рівня аудитор враховує зроблені ним оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю при визначенні характеру, строків і обсягів незалежних процедур перевірки. Залежно від цього аудитор планує: тести, спрямовані на перевірку споріднених сторін підприємства; строки проведення незалежних процедур; обсяг незалежних процедур.

Існує зв'язок між ризиком невиявлення помилок та комбінованим властивим ризиком і ризиком невідповідності внутрішнього контролю. Наприклад, якщо властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю мають значний рівень, то рівень ризику виявлення помилок може бути низьким.

Тема 5: "Аудиторські докази в аудиті"

План

  1. Структура доказу й вимоги, що висуваються до аудиторських доказів.

  2. Класифікація доказів та засобів доказування в аудиті.

  3. Методи збору аудиторських доказів.

  4. Застосування вибіркових методів при отриманні аудиторських доказів.

  5. Процес одержання аудиторських доказів

1.Структура доказу й вимоги, що висуваються до аудиторських доказів

Доказ складається з тези, аргументу й демонстрації.

Теза - це судження, істинність якого потрібно довести за допомогою інших суджень, називаних аргументами. Наприклад, необхідно довести, що фінансова звітність містить вірну й об'єктивну інформацію (ризик присутності невірних даних не перевищує певного рівня).

Аргументи діляться на п'ять груп:

  1. Положення про засвідчені факти - це найбільш переконливі доводи для доказу істинності тези.

  2. Показники по даному пункту у фінансовій звітності. Цей приклад служить одним з окремих випадків, які в системі дають шуканий результат;

  3. Визначення – розкривають із вичерпною повнотою зміст поняття, його сутнісне значення. Наприклад, якщо в обліковій політиці написане, що на підприємстві використовується прискорена амортизація і у відомості розрахунку амортизаційних відрахувань показаний відповідний результат, то дані числа можна віднести до цієї категорії аргументів, оскільки вони дозволяють спростувати тезу про правильність нарахування амортизації і у зв'язку з цим про величину прибутку та оподатковуваних сум;

  4. Аксіоми - положення і принципи, які в даних межах приймаються за істині без доказів. Прикладом аксіоми може може послужити висновок, що якщо підприємство функціонувало протягом якого-небудь проміжку часу (тривалість його в даному контексті значення не має), то значить у нього є певний капітал;

  5. Постулати – вихідні допущення, прийняті без доказів. Вони повинні бути очевидні, навіть якщо їх істинність не може бути доведена безперечно.

Демонстрацією називається спосіб виведення тези з аргументу. Демонстрація доказу повинна забезпечити, щоб теза логічно випливала з аргументів за правилами умовиводу, щоб логічний зв'язок між ними була бездоганно продемонстрована.

Аудиторські докази –це вся інформація, яку використовує аудитор для формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка; вони охоплюють інформацію, яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації (МСА 500 «Аудиторські докази»)