1. Поняття суттєвості, підходи до її визначення і використання в процедурах аудиту

Суттєвість (матеріальність), за звичай у висновку відображаються результати, які аудитор вважає суттєвими як для замовника так і для третіх осіб – потенційних або конкретних користувачів звітності та аудиторського висновку. Тому вічну актуальність має проблема суттєвості в аудиті.

Питання суттєвості висвітлені в МСА 320 "Суттєвість в аудиті". Згідно абз. 2 п. 3 МСА 320 "Суттєвість в аудиті":

• "інформація є суттєвою якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів";

• "суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском або неправильним відображенням";

• "суттєвість скоріше виступає визначеним порогом або критерієм відсікання, а не основною якісною характеристикою, яка має бути притаманною інформації, щоб вона стала корисної".

В сучасних умовах міжнародної практики не затверджені інструкції щодо рівня суттєвості, тому підходи аудиторських фірм різних країн досить відрізняються, наприклад:

Назва країни	Розрахункова база
США	сукупні помилки у звітності про прибуток - від 5 до 10% прибутку від операцій до оподаткування; оборотні активи і короткотермінові зобов'язання - від 5 до 10%; загальна вартість майна - від 3 до 6%
Великобританія	оборот у звіті про прибутки і збитки - від 0,5 – 1% до 2 – 4% (залежно від практики конкретних аудиторських фірм); прибуток до оподаткування у звіті про прибутки і збитки - від 5 до 10%; загальна сума активів - від 0,5 – 1% до 5 – 10%
Росія	від вартості активів - 0,5 – 1%; від суми оборотних активів чи власного капіталу - 1 – 2%; від прибутку після оподаткування - 5 – 10%; від доходу - 0,5 – 0,3%

Рівень та якісні характеристики суттєвості визначаються рівнем професіоналізму аудитора з використанням загальнонаукових методів дослідження:

• індуктивний метод - спочатку визначається суттєвість окремих статей звітності а потім загальний розмір суттєвості для мети перевірки. Наприклад, визначається граничний розмір невідповідності реального розміру та розміру, що показано у звітності по тим показникам, які найбільше (на думку аудитора) будуть цікавити користувача звітності, наприклад показники фінансового стану. При цьому невідповідність ,наприклад 200 тис. грн. має суттєве значення для оподаткування але не суттєва для статті дебіторської заборгованості

• дедуктивний метод – спочатку визначається загальний розмір невідповідності, яка допускається в цілому для всієї звітності з наступним розподілом її між конкретними статтями звітності. При цьому безперечно такий розподіл носить умовний характер. А загальний розмір невідповідностей не повинен перевищувати суму невідповідностей по окремих статтях.

Критерієм оцінки суттєвості може бути лише те граничне значення можливої помилки у фінансовій звітності, що змінить її до стану, що не дозволяє кваліфікованому користувачеві зробити правильні висновки і прийняти економічно обґрунтовані рішення.