V. Зміст переддипломної практики

5.1. Переддипломна практика - і частина

5.1.1. Загальне ознайомлення з науковими публікаціями, складання бібліографії, уточнення плану дипломної роботи

На початку практики необхідно ознайомитись із періодичними виданнями: науковими збірниками, журналами, в яких розміщенні розробки щодо обраного предмету дипломної роботи, далі варто познайомитися з ґрунтовними науковими роботами відповідного спрямування – монографії, підручники, брошури, та скласти відповідний бібліографічний список.

Також на даному етапі варто розглянути законодавчі та нормативні матеріали, щодо тематики дипломної роботи.

5.1.2. Обґрунтування методів та інструментів, що використовуватимуться при написанні дипломної роботи.

В дипломній роботі перш за все використовуються загальнонаукові методи, які є всезагальними методами і засобами пізнання та мислення. До них належать: аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування, узагальнення, моделювання, ідеалізація та інші.

Аналіз – це розчленування предмета на його складові частини (сторони, ознаки, властивості, відношення) з метою їхнього всебічного вивчення. Синтез – це об'єднання раніше виділених частин (сторін, ознак, властивостей, відношень) предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез діалектично суперечливі та взаємозумовлені методи.

У процесі пізнання досить часто доводиться, спираючись на наявні знання, робити висновки, які є новим знанням про невідоме. Це здійснюється за допомогою таких методів як індукція і дедукція. Індукція - це такий метод наукового пізнання, коли на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне, це спосіб міркування, за допомогою якого встановлюється обгрунтованість висунутого припущення чи гіпотези. Дедукція – це метод пізнання, за допомогою якого на основі загального принципу логічним шляхом з одних положень як істинних з необхідністю виводиться нове істинне знання про окреме. За допомогою цього методу окреме пізнається на основі знання загальних закономірностей.

Абстрагування – це метод відволікання від деяких властивостей та відношень об'єкта і одночасно зосередження основної уваги на тих властивостях та відношеннях, які є безпосереднім предметом наукового дослідження. Абстрагування сприяє проникненню пізнання у сутність явищ, руху пізнання від явища до сутності, розчленовує, огрублює, схематизує цілісну рухому дійсність.

Узагальнення – це метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів і здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального.

Моделювання – це вивчення об'єкта (оригіналу) шляхом створення та дослідження його копії (моделі), яка замінює оригінал, тієї його сторони та властивостей, які є предметом наукового інтересу.

Ідеалізація – це спосіб логічного моделювання, завдяки якому створюються ідеалізовані об'єкти. Ідеалізація спрямована на процеси мислимої побудови можливих об'єктів.

5.1.3. Збір та аналіз теоретичної основи дипломної роботи

Вивчаючи та працюючи над літературою, необхідно виписувати найбільш важливі відомості, визначення, доведення, точки зору, факти (статистичні дані), робити висновки з проблеми, що досліджується.

Конспектувати літературу краще не в зошиті, а на окремих аркушах, причому з одного боку аркуша. Зміст записів на кожному аркуші має відповідати одному з питань теми, що вивчається. Кожну виписку необхідно супроводити зазначенням джерела (лише його назви і сторінки). Вивчивши усю літературу, зроблені на аркушах записи (або ксерокс) слід згрупувати за окремими питаннями теми. Зразу буде видно, з якого питання мало матеріалу і необхідно продовжити його відбір.

З джерел, що вивчаються, можна скопіювати таблиці, діаграми, схеми графіків з обов'язковим зазначенням джерела і сторінки, звідки взято матеріал.

Не менш важливе значення, ніж вивчення літературних джерел, має підбір і обробка статистичних даних, статистичні показники необхідно аналізувати, співставляти, узагальнювати, групувати в таблиці.

При роботі з науковою літературою необхідно звертати увагу на показники, якими характеризуються певні явища та процеси. Важливо скласти орієнтовний перелік ілюстративного матеріалу, уточнити основні питання змісту теми і відредагувати план роботи дотримуючись визначених базових і поточних років.

Також на даному етапі важливим є обґрунтування концепції дипломної роботи та складання вступу.

Концепція дипломної роботи являє собою форму та засіб наукового пізнання, яка є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї дипломного дослідження, це науково обґрунтований та в основному доведений вираз основного змісту дослідження.

Основна частина дипломної роботи складається з трьох розділів: теоретико-методологічного, аналітичного та розробницько-впроваджувального. У межах кожного розділу, як правило, виділяють 2-4 підрозділи, що мають відображати логічну послідовність дослідження та розробки власних пропозицій.

Вступ дипломної роботи розкриває сутність проблеми дипломного дослідження, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності дослідження.

У вступі відображають:

• актуальність теми;

• зв'язок роботи з науковою темою випускової кафедри менеджменту підприємств туристичної індустрії;

• мету дипломної роботи;

• завдання дипломної роботи;

• предмет дослідження;

• об‘єкт дослідження;

• методи дослідження;

• інформаційна база дослідження;

• наукова новизна одержаних результатів;

• практичне значення одержаних результатів;

• структура і обсяг роботи.

В кінці кожного розділу робочого варіанту дипломної роботи подають висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових результатів. Загальні висновки мають бути зорієнтовані на результати дослідження і відповідати меті та завданням, визначеним у вступі. Після загальних висновків подається список використаних джерел, який оформлюється в порядку згадування в тексті або за алфавітом, у відповідності до вимог стандартів.

Підготовка першого (робочого) варіанту І теоретико-методологічного розділу дипломної роботи. У першому теоретико-методологічному розділі слід викласти сутність проблеми, яка досліджується, розглянути еволюцію підходів до її вирішення, рівень розробки на сучасному етапі. Необхідно здійснити аналіз та узагальнення концепцій і наукових підходів, які існують у фаховій літературі, визначити дискусійні аспекти та невирішені питання. Доцільно також адаптувати методичні підходи щодо вирішення проблеми до потреб галузі. Рекомендований обсяг першого розділу 25-30 сторінок. Перший розділ є основою для розробки прикладних аспектів теми, яка обрана.

Підготовка першого (робочого) варіанту ІІ аналітичного розділу дипломної роботи. У другому розділі – аналітичному – необхідно здійснити підбір теоретичного матеріалу для організаційно-економічного аналізу об’єкта дослідження та умов його господарювання, зокрема, того аспекту управління, що є предметом дипломної роботи (методики розрахунків, моделі аналізу, графіки залежностей, моделі прийняття рішень).

Підготовка першого (робочого) варіанту ІІІ розробницько-впроваджувального розділу дипломної роботи. У третьому розділі, який має носити прикладний, розробницько-впроваджувальний характер, необхідно розкрити зміст підходів щодо розробки напрямів удосконалення предмету дослідження на підприємствах сфери туризму, запропонувати методики визначення ефективності рекомендованих шляхів покращення функціонування предмету дослідження. Доцільно визначити шляхи оптимізації системи ресурсного та інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських рішень, які пропонуються.