- •Розміщення
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-2463 від 14 листопада 2005 року)
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні основи і умови розміщення
- •Розділ 2. Фактори і умови розміщення продуктивних сил
- •Розділ 3. Сучасний рівень розвитку і розміщення продуктивних
- •Розділ 4. Теріторіальна організація народного господарства
- •Передмова
- •1.2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил
- •1.3. Еволюція моделей розміщення виробництв і просторової організації народного господарства
- •Класична модель розміщення сільськогосподарських об’єктів на території (модель Іоганна Тюнена)
- •Класична модель розміщення промислових підприємств (модель Альфреда Вебера)
- •Моделі центральних місць в. Кристаллера
- •А) модель “сітка к-3”; б) модель “сітка к-4”; в) модель “сітка к-7”
- •1.4. Сучасні методи аналізу територіальної організації народного господарства (тонг)
- •1.5. Контрольні питання і задачі до розділу і
- •Хід рішення
- •Коментарі до задачі 1.
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Оцінка ринкового потенціалу регіона
- •2. Оцінка ступеня комерційної взаємодії населених пунктів
- •Хід рішення
- •Кривий Ріг – Широке
- •Хід рішення
- •Визначення демографічного потенціалу регіону і прогноз купівельної спроможності населення
- •Вихідні дані для розрахунку демографічного потенціалу
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
Визначення демографічного потенціалу регіону і прогноз купівельної спроможності населення
У вітчизняній економічній географії відома модифікація вище наведеної моделі Рейлі, яка дозволяє визначити демографічний потенціал народонаселення того або іншого населеного пункту. Ця модифікація отримала назву моделі для визначення потенціалу поля розселення І. Стюарта:
,
де
-
демографічний потенціал населенного
пункту а відносно
пункту b;
-
стала, що характеризує тип розселення
населення в регіоні; (для міських поселень
G=1,0; для сільських – 0,5; для випадкових
– 0,1);
- кількість мешканців в населеному
пункті а;
-
відстань між населеними пунктами а
і b;
- розрахункова величина, що характеризує
густину населення.
При аналізі декількох населених районів (пунктів) сумарний демографічний потенціал населеного пункту а визначається за формулою:
.
(1.21)
Якщо дослідження демографічного потенціалу проводяться в межах одного регіона (області, района і т.п.), то значеннями сталих G і q можна знехтувати, тому що вони в незначній мірі впливають на результати оцінки загального демографічного потенціалу і тоді формулу (1.21) можна спростити до вигляду:
,
(1.22)
де
- демографічний потенціал населеного
пункту а;
- кількість населених пунктів в регіоні,
відносно яких розраховується демографічний
потенціал.
Задача 12
Необхідно розрахувати демографічний потенціал для населених пунктів Дніпропетровської області (див. табл. 1.3).
49
Таблиця 1.3
Вихідні дані для розрахунку демографічного потенціалу
№ п/п |
Найменування населеного пункту |
Чисельність мешканців, чол. |
Відстань між населеними пунктами, км |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
1. |
Дніпропетровськ |
1200000 |
--- |
150 |
110 |
162 |
75 |
2. |
Кривий Ріг |
750000 |
150 |
--- |
96 |
44 |
225 |
3. |
Нікополь |
200000 |
110 |
96 |
--- |
52 |
185 |
4. |
Апостолово |
60000 |
162 |
44 |
52 |
--- |
237 |
5. |
Павлоград |
250000 |
75 |
225 |
185 |
237 |
--- |
Хід рішення
Для розв’язання задачі розраховуються демографічні потенціали (див. табл. 1.4) для кожної пари міст області, а потім – сумарний демографічний потенціал.
Таблиця 1.4
Розрахункові показники демографічного потенціалу
великих міст Дніпропетровської області
№ п/п |
Найменування населеного пункту |
Величина демографічного потенціалу |
|
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||
1. |
Дніпропетровськ |
--- |
8000 |
10909 |
7407 |
16000 |
42316 |
2. |
Кривий Ріг |
5000 |
--- |
7812 |
17045 |
3333 |
33190 |
3. |
Никополь |
1818 |
2083 |
--- |
3846 |
1081 |
8828 |
4. |
Апостолово |
309 |
1136 |
961 |
--- |
210 |
2617 |
5. |
Павлоград |
2267 |
756 |
918 |
717 |
--- |
4658 |
Висновок: найбільший демографічний потенціал в регіоні мають м. Дніпропетровськ та м. Кривий Ріг, а серед малих міст – Нікополь.
На підставі демографічних оцінок можна орієнтовно визначити купівельну спроможність окремих районів. Безумовно, споживчий попит залежить від цілого ряду соціальних, географічних і економічних чинників. Проте і за значенням показників демографічного потенціалу можливо зробити певні висновки. Наприклад, побудувати так звані статистичні характеристики території (району, області і т.п.). Для цього на карті місцевості або на кальці з нанесеними населеними пунктами ізолініями з’єднують місця (населені пункти) з однаковим демографічним потенціалом, визначаючи таким чином територіальні зони з однаковим
50
демографічним потенціалом (див. рис. 1.9).
Рис. 1.9. Приклад побудови статистичних зон
купівельної спроможності населення
Такі зони умовно можна вважати зонами з однаковою купівельною спроможністю населення: чим менший демографічний потенціал, тим нижча купівельна спроможність в регіоні до умовного товару. Якщо ж йдеться про реалізацію конкретних товарів, то аналіз безумовно повинен бути більш глибоким і об’єктивним і враховувати склад населення, виробничі, культурні та історичні інтереси населення, матеріальний остаток потенціальних покупців і таке інше.
Задача 13
Припустимо, що ви менеджер підприємства, що виробляє комбікорма і вітамінізовані домішки. Необхідно провести маркетингові дослідження і визначити ринок збуту цієї продукції на території адміністративної області та визначити порядок ваших дій.
