Хід рішення

Висновок: на виробництво 1 тони продукції витрачається праця 7,5 чоловік протягом 1 дня.

Задача 5

На виробництво 10 тон труб на Новомосковському трубопрокатному заводі потрібно 12 тон сталевого прокату, 3000 КВт електроенергії і 2 тони води. Визначити матеріальний індекс виробництва.

41

Хід рішення

Розв’язуючи подібні задачі, необхідно використовувати знання з географії місця знаходження того або іншого об’єкта, а також знання з економічного розвитку, матеріально-сировинної та виробничої бази окремих регіонів.

Відомо, що Новомосковський трубний завод знаходиться поблизу річки Самара і таким чином вода буде розповсюдженим матеріалом. Такою ж сировиною є у всіх випадках електроенергія, яка не потребує перевезень і подається до споживачів по лініях електромереж. Тому для Новомосковського трубного заводу локалізованим матеріалом буде тільки листовий прокат і таким чином:

Задача 6

Визначити вагу локалізованих матеріалів, які необхідні для виробництва 10 тис. одиниць керамічних виробів, якщо штандортна вага складає 12 тис. тон, штандортний індекс дорівнює 3, а у виробництві було використано 60 тон розповсюджених матеріалів.

Хід рішення

Відомо, що індекс штандорту (І_ш) дорівнює:

,

звідси вага готової продукції, що підлягає вивезенню складе:

З іншої сторони, штандортна вага ( ) дорівнює , звідси вага локалізованих матеріалів ( ) дорівнює:

Висновок: у керамічному виробництві було використано 8060 тон локалізованих матеріалів.

Задача 7

Шість робітників протягом 150 робочих змін виготовляють 20 тон цукру, використовуючи 40 тон цукрового буряка і 1,5 тони допоміжних матеріалів. Загальна сума матеріальних витрат на це

42

виробництво складає 15 тис. грн. На основі вказаного необхідно визначити індекс робочих витрат (І_р.в.), робочий коефіцієнт ( ), а також припустимий радіус відхилення місця розміщення підприємства від точки транспортного мінімума при умові, що збільшення виробничих витрат не повинне перевищувати 5% від вихідного, а тоно-кілометрова ставка складає 0,95 грн.

Хід рішення

1. Знаходимо індекс робочих витрат:

2. Знаходимо робочий коефіцієнт:

3. Визначаємо припустиме збільшення транспортних витрат при зміщенні місця виробництва до робочого пункту від точки транспортного мінімума. Для цього насамперед визначаємо витрати на виробництво 1 тони цукру при вихідному варіанті розміщення підприємства:

Виходячи з собівартості продукції, знаходимо суму припустимого збільшення вартості виробництва (5% від 750 грн/т дорівнює 37,5 грн/т).

4. Визначаємо радіус припустимого відхилення ( ) місця розміщення виробництва цукру від точки транспортного мінімума при транспортному тарифі 0,95 грн/ткм:

Висновок: з метою наближення підприємства до місця проживання робітників і зменшення витрат на їх перевезення до місця роботи, припустимим є відхилення пункта розміщення підприємства у радіусі 39,5 км. від точки транспортного мінімума.

Задача 8

Визначити матеріальний індекс виробництва чавуну на “Арцелор Міттал-Кривий Ріг”, якщо для одержання 250 тис. тон готової продукції необхідно 400 тис. тон залізної руди, 150 тис. тон коксу (постачальники: 100 тис. тон Криворізький коксохімічний завод і 50 тис. тон Авдієвський коксохімічний завод Донецької області) та 75 тис. тон присадних

43

матеріалів (постачальник: Першотравневий комбінат у Дніпропетровській області).

При розв’язанні задачі застосовують ті ж підходи, що у задачі 5. Для “Арцелор Мітал Стіл - Кривий Ріг” розповсюдженим матеріалом є руда і 100 тис. тон коксу Криворізького коксохімічного-комбінату, а інші – локалізовані. Тоді:

Висновок: матеріальний індекс виробництва чавуну на “Арцелор Мітал Стіл - Кривий Ріг” складає 0,5 і свідчить про те, що на 1 тону готової продукції необхідно постачати до місця виробництва 0,5 тон матеріалів з інших регіонів держави. Кокс Криворізького коксохімічного заводу і руда для “Арцелор Мітал Стіл - Кривий Ріг” перевозяться місцевим транспортом на невеликі відстані, то витратами на їх постачання можна знехтувати.

На основі класичних моделей населених місць В. Кристаллера можна вирішувати цілий ряд практичних задач, що пов’язані насамперед з вибором місця реалізації готової продукції сільськогосподарського або промислового виробництва. Показниками, що визначають цей вибір, можуть бути ринковий потенціал і ступінь комерційної взаємодії окремих районних центрів (центральних місць першого порядку), демографічний потенціал, купівельна спроможність і споживчий попит. Розглянемо порядок рішення таких задач.