- •Розміщення
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-2463 від 14 листопада 2005 року)
- •Розділ 1. Теоретико-методологічні основи і умови розміщення
- •Розділ 2. Фактори і умови розміщення продуктивних сил
- •Розділ 3. Сучасний рівень розвитку і розміщення продуктивних
- •Розділ 4. Теріторіальна організація народного господарства
- •Передмова
- •1.2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил
- •1.3. Еволюція моделей розміщення виробництв і просторової організації народного господарства
- •Класична модель розміщення сільськогосподарських об’єктів на території (модель Іоганна Тюнена)
- •Класична модель розміщення промислових підприємств (модель Альфреда Вебера)
- •Моделі центральних місць в. Кристаллера
- •А) модель “сітка к-3”; б) модель “сітка к-4”; в) модель “сітка к-7”
- •1.4. Сучасні методи аналізу територіальної організації народного господарства (тонг)
- •1.5. Контрольні питання і задачі до розділу і
- •Хід рішення
- •Коментарі до задачі 1.
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Оцінка ринкового потенціалу регіона
- •2. Оцінка ступеня комерційної взаємодії населених пунктів
- •Хід рішення
- •Кривий Ріг – Широке
- •Хід рішення
- •Визначення демографічного потенціалу регіону і прогноз купівельної спроможності населення
- •Вихідні дані для розрахунку демографічного потенціалу
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
- •Хід рішення
2. Оцінка ступеня комерційної взаємодії населених пунктів
Доповненням до показників ринкового потенціалу регіона є показникі, які враховують не тільки транспортну освоєність теріторій, але й число мешканців відповідних населених місць, що в багатьох випадках здійснює вирішальний вплив на ринковий потенціал, зокрема на купівельну спроможність регіону.
Відомо, що населені пункти утворюються там, де окремі види діяльності будуть більш ефективними при концентрації в одному місці. “Послуги” окремих населених пунктів можуть мати локальне або більш
46
широке значення для мешканців навколишніх поселень. Враховуючи, що населені пункти знаходяться на певній відстані один від одного, важливе економічне та соціальне значення має оцінка ступеня взаємозв’язку між ними.
Одним з методів оцінки ступеня економічної взаємодії населених пунктів є використання гравітаційної моделі Р. Рейлі (1929 р.). Ця модель грунтується на відомому з фізики законі взаємодії двох тіл І. Ньютона. Сутність гравітаційної моделі в РПС полягає в тому, що загальний обсяг пересувань між двома населеними пунктами прямо пропорційний кількості населення в кожному з них і обернено пропорційний квадрату відстані між ними:
,
де
- ступінь економічної (комерційної)
взаємодії населених пунктів а
і b;
- відповідна кількість мешканців в
населенних пунктах а і
b;
-
квадрат відстані між населеними пунктами
а і b.
Чим менше значення , тим менше ступінь взаємодії населених пунктів а і b.
Гравітаційні моделі широко використовуються у Європі і Америці при розрахунках різних економічних, соціальних та географічних явищ (вантажопотоків, міграцій населення, обміну інформацією і т.п.).
Задача 10
Обрати найкращий пункт для організації торгівлі (за критерієм комерційної взаємодії між населеними пунктами) для комерсанта м. Кривого Рогу (число мешканців 710 тис. чол.). Вибір здійснити між населеними пунктами Софіївка (80 тис. чол., відстань від Кривого Рогу 35 км), Апостолово (60 тис. чол., відстань від Кривого Рогу 50 км) і Широке (30 тис. чол., відстань від Кривого Рогу 15 км).
Хід рішення
1. Виконуємо парне визначення ступеня комерційної взаємодії кожного з населених пунктів по відношенню до м. Кривого Рогу.
Кривий Ріг – Софіївка
;
Кривий Ріг - Апостолово
47
;
Кривий Ріг – Широке
.
Висновок: найбільш висока ступінь комерційної взаємодії для криворізького комерсанта може бути з мешканцями Апостолово.
Задача 11
Визначити найкраще місце для відкриття торгового намету з промисловими товарами для комерсанта, який мешкає в Київському районі м. Донецька (місце знаходження складу товарів), де мешкає 240 тис. чоловік. Вибір необхідно здійснити між мікрорайонами “Заперевальний” (40 тис. чол., відстань від складу 18 км) та “Хімік” (30 тис. чол., відстань від складу 12 км). Висновок зробити на підставі визначення ступеня комерційної взаємодії між районами.
Хід рішення
Задача розв’язується шляхом визначення показника економічної взаємодії районів м. Донецька.
Київський район – мікрорайон “Заперевальний”
Київський район – мікрорайон “Хімік”
Висновок: незважаючи на те, що в мікрорайоні “Заперевальний” мешкає більше людей, комерсанту з Київського району вигідніше розмістити торговий намет у мікрорайоні “Хімік”, що в першу чергу пов’язане з меншою відстанню від складу товарів до торгового намету.
48
