Оцінка ринкового потенціалу регіона
Відомо, що успіх будь-яких ділових операцій залежить від швидкості обороту грошей. Майже завжди вигідно продати дешевше, але швидко і багато, ніж мало і дорого. Тому вигода комерції багато в чому залежить від ступеня доступності окремих ринків, які розташовані звичайно у “центральних місцях”. З іншого боку, чим вище таксономічний ранг “центрального місця”, тим вище транспортний доступ. В Україні це звичайно районні центри, які знаходяться в місцях перетину транспортних шляхів від сусідніх населених пунктів. Така територіальна структура забезпечує ефективний зв’язок периферії з регіональними ринками збуту готової продукції і, навпаки, зв’язок центра із споживачами периферії.
Транспортну освоєність
територій і доступність окремих населених
пунктів (“центральних місць”) прийнято
характеризувати коефіцієнтом
транспортно-географічного
положення(
).
Як зазначалося у підрозділі 1.3, розрахунок грунтується на використанні відомої теорії графів, яка припускає геометричний підхід до вивчення об’єктів. Графом називають геометричну фігуру, яка орієнтована
44
у просторі і складається з вершин і ребер, кількість яких не обмежена. При цьому пари вершин можуть з’єднуватися декількома ребрами. Модель графа у РПС – це центральні місця (вершини графа) і транспортні артерії (водні, автомобільні, залізничні і т.п.), які виступають як ребра моделі. Таким чином, вивчаючи будь-яку освоєну людьми територію, у тому числі і по карті, можна сформулювати її територіальну структуру у вигляді графа, яка складається з населених пунктів та транспортних шляхів.
Розрахунок здійснюється у наступній послідовності:
1. На кальку, що накладена на карту місцевості, наносять усі або окремі населені пункти (“центральні місця”).
2.“Центральні місця” з’єднуються між собою прямими лініями, кількість яких відповідає фактично наявним транспортним шляхам між конкретними населеними пунктами, незалежно від конфігурації, виду та рангу цих шляхів (див. рис. 1.8).
3. Аналізується граф, для чого нумеруються всі його вершини при умові що перший номер один привласнюється обласному або районному центру, відносно якого проводяться дослідження, а номери інших центрів визначаються у довільному порядку.
Рис. 1.8 Зразок побудови моделі графа у РПС
4. Будується таблиця для запису результатів розрахунків, яка повинна включати прийняті номери населених пунктів і кількість транспортних шляхів, за якими можна до них дістатися (зразок дивись нижче).
5. Після заповнення таблиці визначають кожного з населених пунктів, що аналізуються, за формулою
45
6. Здійснюється оцінка ринкового потенціалу того або іншого населеного пункту за критерієм: чим менше значення , тим менше освоєність території, але вище її ринковий потенціал.
Задача 9
Визначити населений пункт з кращим ринковим потенціалом по відношенню до Кривого Рогу при умові, що наведені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Вихідні дані для розрахунку ринкового потенціалу
населених пунктів Дніпропетровської області
№ п/п |
Найменування населеного пункту |
Кількість шляхів сполучення між пунктами |
Сума відрізків (під’їзних шляхів) |
Значення
|
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||||
1 |
Кривий Ріг |
--- |
5 |
6 |
7 |
18 |
1 |
2 |
Христофорівка |
5 |
--- |
4 |
2 |
11 |
0,68 |
3 |
Лозуватка |
6 |
7 |
--- |
3 |
16 |
0,88 |
4 |
Софіївка |
7 |
2 |
3 |
--- |
12 |
0,75 |
Висновок: найкраще транспортно-географічне положення має м. Кривий Ріг – 18 під’їзних шляхів, а найкращий ринковий потенціал має селище Христофорівка – найменше значення = 0,68.
На основі розрахунків (який можна визначити і для окремих районів всередині великих міст) формується перше уявлення про те, де можна дешевше купити і дорожче продати товар. Рекомендується кожному студенту провести відповідні дослідження для свого міста або для окремих його районів, використовуючи для цього детальну карту міста або власні спостереження.