Хід рішення

(опис формул дивись у підрозділі 1.3)

1. Знайдемо значення загального для всього агломераційного виробництва матеріального індексу (І_м), а також матеріальні індекси окремо для руди (І_мр) і вугілля (І_мв):

,

,

.

2. Знайдемо загальну штандортну вагу, тобто масу всіх матеріалів, що потребують перевезення агломерованого виробництва ( ):

37

3. Знайдемо штандортний індекс агломерованого виробництва (І_ш)

.

4. Знайдемо пункт штандорта, тобто координати розміщення металургійного заводу між складами руди і вугілля за критерієм мінімальних транспортних витрат.

Вказана задача вирішується шляхом побудови і розрахунку “транспортного трикутника”. Якщо маємо всього два джерела сировини і один пункт споживання продукції, тоді будується і розраховується один транспортний трикутник. При більшій кількості джерел сировини або споживачів продукції, число транспортних трикутників може бути іншим. Кожне додаткове джерело сировини або додатковий споживач продукції створюють додатковий транспортний трикутник (див. рис. 1.7).

В будь-якому випадку, точка штандорта підприємства повинна розміщуватися в середині транспортного трикутника. Координати точки штандорта ( ) можна знайти як вершину паралелограма зі сторонами у вигляді векторів сил, обернено пропорційних масі вантажів, що підлягають перевезенню в пункти, що складають вершини транспортного трикутника. Розглянемо хід рішення за другим варіантом. Виходячи з умови задачі, параметрами транспортного трикутника є: вершина - пункт споживання готової продукції; - склад руди; - склад вугілля. Довжина сторони дорівнює 360 км, сторони - 180 км, а сторони - 320 км.

Для розрахунку цього трикутника і визначення пункту (точки) штандорта підприємства знаходимо насамперед мінімізовані за обсягом транспортних перевезень точки на сторонах трикутника, припускаючи, що взаємодіють тільки два пункти: . На лінії такою точкою буде точка , а її координати знаходимо за наступною схемою так як вказано на рис. 1.7 за наступною схемою:

Рис. 1.7. Розрахунок транспортного трикутника

38

- визначаємо штандортну вагу, тобто вагу необхідних перевезень

в даному напрямку руху вантажів: руди і вугілля – (р-в)

;

- визначаємо просторовий індекс ( ) штандорта, тобто відстань на яку умовно необхідно перевозити одиницю штандортної ваги вантажів:

км/т;

- визначаємо координати точки на лінії, виходячи з умови, що сила тяжіння точки виробництва до джерела сировини прямопропорційна штандортній вазі вантажів що перевозяться від цієї точки, тобто чим більший вантаж потрібно перевезти, тим вигідніше це зробити на меншу відстань. Тоді:

=8т-5т=3т; 3т·45км/т=135км;

=8т-3т=5т; 5т·45 км/т=225км.

Таким чином, якщо металургійний завод розташований на прямій лінії між сховищами руди і вугілля, то за критерієм мінімальності транспортних витрат на перевезення сировини, його необхідно розташувати у 135 км від джерела руди і у 225 км від джерела вугілля.

Аналогічним чином визначаємо координати точок ймовірного штандорта заводу за сторонами і .

По лінії :

- штандортна вага перевезень (руди та чавуну)

- просторовий індекс штандорта

- координатами точки будуть

По лінії :

- штандортна вага перевезень (вугілля та чавуну)

- просторовий індекс штандорта

- координатами точки будуть

• Одержані в наслідок розрахунків координати точок , і

39

наносять на сторони транспортного трикутника та з’єднують з кутами трикутника (див. рис.1.8). В точці перетину усіх бісектрис і повинен знаходитися шуканий пункт штандорта ( ) підприємства за критерієм мінімальних транспортних витрат на доставку сировини та вивезення готової продукції, тобто за транспортною орієнтацією. Якщо транспортний трикутник зроблений у масштабі, то легко з’ясувати на якій відстані від джерела сировини і від ринків сбуту готової продукції вигідніше розташувати металургійний завод, щоб транспортні витрати були мінімальними.

5. Визначаємо параметри робочої орієнтації метелургійного заводу. Для цього знаходимо індекс виробничих витрат (І_р.в.):

Далі визначаємо робочий коефіцієнт ( ):

6. Знаходимо радіус припустимого відхилення пункту штандорта (розміщення підприємства) від точки транспортного мінімума до місця розташування робочої сили, при заданому у задачі відсотку (8%) допустимого збільшення транспортних витрат виробництва, які не зменшують ефективність розміщення металургійного заводу.

Оскільки І_р.в. складає 10,76 грн/т, то припустиме відхилення пункту штандорта буде тобто саме на таку величину може бути збільшена вартість одиниці продукції підприємства, без зниження вигідності його розміщення. При відомому за умовою задачі транспортному тарифі =5 коп., знаходимо радіус припустимого відхилення ( ) за виробничою орієнтацією:

Таким чином, якщо фактичне розміщення підприємства буде зміщено до точки транспортного мінімума у будь-який напрямок (для наближення його до міста проживання майбутніх робітників) на відстань до 17,2 км, то збільшення витрат на перевезення сировини до місця виробництва і вивезення готової продукції не перевищить 8% від первісного, що фактично мало вплине на оптимальне розміщення заводу. Таке збільшення витрат в значній мірі буде компенсовано зниженням витрат на доставку працівників до місця виробництва.

7. Знаходимо індекс збереження (І_з.а.) від агломерації (просторового наближення) суміжних підприємств, який відображає ступінь вигідності

40

такого об’єднання за рахунок зниження витрат на соціальну та виробничу інфраструктури, а також за рахунок більш повного використання сировини і т. п.:

8. Визначаємо коефіцієнт формування ( ) при агломерації підприємств, наприклад, завод – кар’єр з видобутку руди:

Коефіцієнт формування разом з індексом збереження дозволяє оцінювати доцільність наближення об’єднання підприємств, у тому числі з джерелами сировини. При великих значеннях цих показників, такі об’єднання можуть бути вигідними, незважаючи на можливе зростання витрат на вивезення готової продукції, підвезення робочих до місця роботи і таке інше.

У випадку наближення металургійного заводу до джерела руди буде одержано вигоду у розмірі 4,94 грн на 1 тону готової продукції. Легко підрахувати, що вартість доставки вугілля до металургійного заводу у цьому випадку складе 36 грн. на 1 тону готової продукції (при транспортному тарифі 5 коп.), що є недоцільним. Про це свідчить низький коефіцієнт формування.

Формули А. Вебера дозволяють також розв’язувати багато окремих питань, що пов’язані з розміщенням промислових об’єктів на території.

Задача 4

Розрахувати індекс робочих витрат (І_р.в.) при умові, що на виготовлення 10 тон готової продукції витрачається праця 5 робітників протягом 15 днів.