Термінологічний словник

Банківська ліцензія — документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у Законі України «Про банки та банківську діяльність», на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Відділення банку — це структурна одиниця банківської установи, яка не має власного балансу, а тому виконання нею обмеженого кола операцій, делегованих банком чи його філією, відображається на їх балансах.

Депозитарна діяльність — вид діяльності на фінан­совому ринку, що підлягає ліцензуванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та передбачає надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Державна реєстрація банку — надання банку статусу юридичної особи відповідно до вимог глави 3 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Державний реєстр банків — реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Істотна участь — пряме або опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Письмовий дозвіл Національного банку — документ, який видає Національний банк у порядку і на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, на підставі якого банки мають право здійснювати окремі операції, передбачені статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Підписний капітал — величина капіталу, на яку отримано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї).

Підрозділ банку - структурна одиниця банку, що не має статусу юридичної особи і виконує функції, визначені банком.

Представництво банку — територіально відокремлений структурний підрозділ банку, що виконує функції представництва та захисту інтересів банку і не здійснює банківську діяльність.

Регулятивний капітал — одна із найважливіших скла­дових капіталу банку, основним призначенням якої є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

Реєстраторська діяльність — ліцензійний вид діяльності на фінансовому ринку з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що передбачає право на ведення реєстру власників іменних цінних паперів (акцій). Необхідність у послугах реєс­тратора виникає у всіх акціонерних товариств з моменту їх створення.

Статутний капітал — сплачений та зареєстрований підписний капітал.

Торгівля цінними паперами — це вид діяльності на фінансовому ринку, що ліцензується Державною комі­сією з цінних паперів та фондового ринку і передбачає: діяльність із випуску цінних паперів — виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків з організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом; комісійну діяльність за цінними паперами — купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи; комерційну діяльність за цінними папе­рами — купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Філія банку — відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і на підставі окремого положення банку здійснює банківські операції від його імені і за його письмовим дозволом, погодженим із територіальним управлінням Національного банку України.

8