9.3. Методика аналізу ділової активності підприємства

В умовах ринкової економіки стабільність фінансового стану підприємства значною мірою обумовлюється ступенем його ділової активності.

Ділова активність підприємства виявляється в динаміці його розвитку, досягненні ним цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції тощо. Рівні ділової активності конкретної організації відображають етапи її життєдіяльності – зародження, розвиток, підйом, спад, криза, депресія, – показують ступінь адаптації до мінливих ринкових умов, якість управління тощо.

ділову активність характеризують як мотивований макро- і

Основними критеріями ділової активності підприємства є:

- широта ринків збуту продукції, включаючи наявність постачань на експорт;

- репутація підприємства;

- відповідність плану основним показникам господарської діяльності підприємства;

- забезпечення заданих темпів росту;

- рівень ефективності використання капіталу;

- стійкість економічного росту тощо.

Для оцінки ділової активності підприємства доцільно використовувати два напрями аналізу:

1) ступень виконання плану ключових показників діяльності підприємства: реалізації продукції, чистого прибутку, нарощування матеріальної бази; забезпечення заданих темпів їхнього росту;

2) рівень ефективності використання ресурсів підприємства.

Для здійснення першого напрямку аналізу необхідно зіставити темпи зміни основних показників на основі оцінки їхньої динаміки. Оптимальним є таке співвідношення, що одержало назву «золотого правила економіки підприємства»:

Т_чп > Т_ор > Т_ак > 100 % . (9.1)

де Т_чп, Т_ор, Т_ак – темпи зміни чистого прибутку, обсягу реалізації і суми активів відповідно.

Приведене співвідношення показників означає, що:

- прибуток підприємства збільшується темпами, випереджальними порівняно з обсягом реалізації, що свідчить про відносну економію витрат;

- випереджальні темпи росту обсягу продаж порівняно з активами підприємства свідчать про підвищення ефективності їх використання;

- економічний потенціал підприємства зростає порівняно з попереднім роком.

Для реалізації другого напрямку розраховують показники, що характеризують використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. До основних із них відносять - виробітку, фондовіддачу, оборотність виробничих запасів, авансованого капіталу. До узагальнюючих показників оцінки ефективності використання ресурсів підприємства і динамічності його розвитку відносяться:

• показник ресурсовіддачі;

• коефіцієнт стійкості економічного росту.

Ресурсовіддача показує обсяг виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), що припадає на одну грошову одиницю коштів, вкладених у діяльність підприємства. У світовій практиці цей показник одержав назву коефіцієнта оборотності вкладеного капіталу (коефіцієнт загальної оборотності капіталу), розраховується в такий спосіб:

Рв= , (9.2)

де Рв – ресурсовіддача;

ВР – виручка від реалізації;

– середній розмір капіталу підприємства.

Крім коефіцієнта оборотності вкладеного капіталу велике значення має оцінка показників фондовіддачі і фондоємності, що характеризують ефективність використання основних фондів.

Стійкий фінансовий стан, як слідство економічного росту, сприяє розвитку підприємства, а хитливий стан - припускає можливість банкрутства. Тому однією з важливих задач підприємства є забезпечення стійких темпів його економічного розвитку. У експертно-аналітичній практиці можливості підприємства по розширенню основної діяльності визначають за допомогою коефіцієнта стійкості росту (К_ср) :

К_ср= (Пч –Д)/ВК*100% = П_рв/ВК*100 %, (9.3)

де Пч – чистий прибуток підприємства;

Д – дивіденди, виплачені акціонерами;

П_рв – прибуток, спрямований на розвиток підприємства;

ВК – власний капітал.

Коефіцієнт стійкості економічного росту показує, якими темпами в середньому збільшується економічний потенціал підприємства. Для оцінки впливу чинників, що відбивають ефективність звичайної діяльності, на ступінь стійкого розвитку підприємства можна використати таку модель:

К_ср= *100= *100, (9.4)

де Чп_рв – частка чистого прибутку, спрямованого на розвиток виробництва;

Р_п – рентабельність продаж за чистим прибутком;

Об_а – оборотність активів;

КФР – коефіцієнт фінансового ризику.

Приведений алгоритм розрахунку відбиває вплив як операційної (2 і 3 чинники), так і фінансової (1 і 4 чинники) діяльності підприємства на коефіцієнт стійкості економічного росту.