Тема 3: Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва.

1. Поняття про працю.

2. Соціально-економічна роль праці і її класифікація.

3. Праця як предмет наукового економічного дослідження.

4. Особливості праці в умовах НТП. Специфіка сільськогосподарської праці.

5. Неоднорідність праці – основа соціально-економічної диференціації.

6. Відношення до праці та фактори його формування.

1. Поняття про працю

Праця – це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної людини таку важливу роль, що саме це поняття в широкому розумінні є невіддільним від людського життя. Вона відіграє вирішальну роль в розвитку продуктивних сил, створенні матеріального і духовного багатства суспільства.

Різні науки, що вивчають працю по різному підходять до формулювання цього поняття. Зокрема в загальновідомому тлумачному словнику В. І. Даля вказується, що «...праця означає роботу, заняття, вправу; все що вимагає зусиль, старання і турботи; усяке напруження тілесних або розумових сил; все що стомлює».

Більшість сучасних літературних джерел трактують, що праця це усвідомлена, цілеспрямована і легітимна діяльність людини (людей) із виробництва творіння) матеріальних та духовних благ (речей, товарів, послуг, творів мистецтва, науки тощо), накопичення та передачі інформації, що спроможні задовольнити потреби окремого чоловіка та суспільства в цілому.

Праця це першооснова і необхідна умова життя людей і суспільства. Змінюючи в процесі праці навколишнє середовище і пристосовуючи його до своїх потреб, люди не лише забезпечують своє існування, але й створюють умови для розвитку і прогресу суспільства. Праця є однією із найважливіших форм самовираження, самовдосконалення людини, могутнім чинником суспільного прогресу.

Праця є у всіх сферах людської діяльності, під час виконання будь-якої роботи. Тільки в такому випадку вона є процесом споживання робочої сили, процесом спрямованим на певний кінцевий результат.

Процес праці є процесом впливу людини на елементи природи з метою пристосування їх до своїх потреб. При цьому вона своєю діяльністю регулює і контролює відносини з природою. Для того, щоб придати речовинам природи форму придатну для споживання чи використання вона приводить в рух органи свого тіла, свою силу.

Процес праці складається з наступних елементів: доцільної діяльності або самої праці, предметів праці і засобів праці.

Всяка праця є з однієї сторони витрачанням людської робочої сили в фізіологічному розумінні взагалі, незалежно від суспільної форми організації і використання (умов, складності тощо) та виду діяльності. Це абстрактна праця, що утворює вартість товару. З другої сторони, всяка праця є витрачанням людської робочої сили в особливій доцільній формі, на виробництво конкретної продукції, або у конкретному виді діяльності. Це конкретна праця, що створює споживчі вартості.

Поняття "праця" та "труд" вживаються як синоніми, але кожний з них має специфічне забарвлення. Поняття "праця" характеризує процес людської діяльності у всіх його складових частинах. Поняття "труд" вживається у контексті використання людської енергії, реалізації здатності людини до виробництва товарів, послуг, творчості. Поняття "процес праці" розкриває технологічний, а поняття "трудовий процес"- більше фізіологічний аспект діяльності людини.

В сільському господарстві, як і в інших галузях народного господарства земельні та матеріально-технічні ресурси перетворюються в сільськогосподарську продукцію саме завдяки прикладанню до них праці, або поєднання їх з процесом праці. тому пізнання керівниками та спеціалістами галузі законів і принципів організації, планування і управління працею є необхідною умовою її раціонального і ефективного використання.

Людина володіє певною робочою силою, тобто здатністю до праці. Людська праця відрізняється від інстинктивних форм праці (бджоли, мурахи) тим, що перш ніж щось робити, людина спочатку створює це в своїй уяві. Тому необхідно розрізняти поняття праця і робота. Праця – явище суспільне. Вона властива тільки людині і немислима без неї, як і людина без праці та суспільства. Звідси витікає суспільний характер праці. Робота ж явище фізичне. Вона може виконуватись не лише людиною, а й машиною, робочою худобою. В роботи і праці різні одиниці виміру. Робота вимірюється кілограмометрами або джоулями, а праця – часом.