3.3. Характеристика функцій менеджменту підприємства

Сутність менеджменту визначається формуванням і функціонуванням системи управління. Менеджмент як система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів: функцій, процесу, структури, механізму, суб'єкту і об'єкту.

Функції управління - види діяльності менеджерів в процесі управління. Як основні виокремлюють: планування, організацію, мотивацію, контроль.

Функції менеджменту - це певний вид робіт по управлінню підприємством.

Таблиця 3.9.

Систематизація недоліків, притаманних процесу управління ТзОВ «Продторгобладнання»

№ з\п		Недоліки, притаманні процесу управління підприємством					На що впливають виявлені недоліки
1.		2.					3.
В межах функцій «Планування»
1.	Планування потрапляє у сферу завдань і відповідальності управління підприємством. Менеджер при цьому бере на себе функції координування й інформування.					Інформація для контролю надходить із запізненням, отже, втрачається час для перевірки (часовий аспект); результати контролю вказують на збіг планових і фактичних показників; проте планова перевірка може бути необхідною, оскільки можуть змінюватися планові показники. Щоб уникнути цих недоліків, необхідна нова концепція контролю. Процес планування має бути контрольованим і координованим з самого початку.
2.	Не існує глибокого поділу управлінських функцій і вищі керівники самостійно визначають всі деталі планування й організації виробництва.					Функція планування в системі управління підприємством є однією з головних, центральних функцій, що визначає кінцеві результати виробничо-збутової, економічної, фінансової й інвестиційної діяльності. У процесі планування визначаються основні напрямки розвитку підприємства. Оскільки цю функцію на даному підприємстві здійснює директор, то він не може бути ознайомленим з усіма нюансами виробничого процесу.
В межах функцій «Організація»
1.			Нераціональна організація виробництва					Відповідно підприємство виробляє більшу кількість продукції, ніж було замовлено, відбувається залишок, який неможливо реалізувати, звідси випливають і незаплановані витрати.
2.			Процес розподілу обов'язків і координацію зусиль персоналу з метою забезпечення максимальної продуктивності в досягненні попередньо визначеної мети діяльності.					Організація праці не враховує особистісних побажань кожного із працівників, тобто вони виконують свою роботу у умовах, які перед ними поставлені.
В межах функцій «Мотивація»
1.				Як мотивація праці на підприємстві виступає матеріальна вигода.					Особисте задоволення від добре виконаної роботи надає працівникам почуття впевненості у власних силах. Це є не менш важливим фактором з точки зору мотивації праці, ніж матеріальна винагорода.
2.				Відсутні стимули перед працівниками у своїй діяльності.					Для ефективної реалізації функції мотивації в сучасних умовах менеджерам необхідно враховувати й використовувати в управлінській діяльності взаємозв'язок таких понять, як «мотиви» і «стимул». «Мотив» - це внутрішнє прагнення людини до задоволення власних потреб, а «стимул» - це можливість одержання матеріальної винагороди для задоволення зазначених потреб за виконання певної роботи.
В межах функції «Контроль»
1.					Підприємство не має сучасні й точні системи контролю.					На багатьох підприємствах створені системи контролю, що є посередниками між планом та реальною діяльністю, тобто забезпечують зворотній зв'язок між визначеними планами менеджменту і реальними показниками діяльності підприємства. Підприємства, які мають сучасні й точні системи контролю, мають більше шансів для досягнення успіху.
2.					На підприємстві більшою мірою використовується стратегічний контроль, який спрямований на розв'язання стратегічних завдань і тісно пов'язаний зі стратегічним плануванням та управлінням.					Те, що підприємство не використовує тактичний контроль, який би забезпечував систематичні спостереження за виконанням поточних завдань, програм, планів.

Таблиця 3.10.

Пропозиції щодо усунення недоліків, притаманних процесу управління

№ з\п		Пропозиції, щодо усунення виявлених недоліків					Наслідки впровадження заходів
1.		2.					3.
В межах функцій «Планування»
1.	Менеджер оптимально та відповідно здійснює свою роботу.					Менеджер, займаючись управлінням, намічає мету організації та прагне визначити найкращі способи її досягнення. Він аналізує бюджети, розклади, інформацію про стан галузі та економіки в цілому, ресурси, що є в розпорядженні підприємства, і ресурси, які воно спроможне придбати. Важливим аспектом планування є ретельне оцінювання вихідних даних.
2.	Планування, як функція, яку частково бере на себе керуюча сторона.					Тобто, чітке визначення цілей діяльності організації й конкретних дій працівників організації на шляху їх досягнення.
В межах функцій «Організація»
1.			Організація праці на підприємстві, як цілісна система.					Визначення раціональних форм поділу праці: розподіл праці між працівниками, групами працівників і підрозділами; розробку структури органів управління; регламентацію функцій, підфункцій, робіт, операцій; встановлення прав та обов'язків органів управління і посадових осіб; підбір та розстановку кадрів.
2.			Відкоригувати організаційну структуру підприємства, визначити рангову підпорядкованість.					Вибрати таку організаційну структуру, котра найбільше відповідатиме меті й завданням організації, даватиме їй змогу ефективно взаємодіяти як у внутрішньому середовищі, мається на увазі між керівниками та підлеглими, так і з зовнішнім.
В межах функцій «Мотивація»
1.				Використовувати традиційний підхід до мотивації.					Працівники підприємства є лише ресурсом, який слід ефективно використати для досягнення визначеної мети.
2.				Розробити низку стимулів, які мотивують саме цих працівників, саме цього підприємства.					Менеджери повинні застосовувати функцію мотивації для активізації діяльності працівників, щоб стимулювати їхню працю.
В межах функції «Контроль»
1.					Він передбачає активну діяльність менеджера в управлінні.					Спостереження за здійсненням стратегічних планів для визначення ступеня ефективності їх виконання, а в разі необхідності застосовування регулюючих заходів.
2.					Створення системи контролю на підприємстві.					При створені системи контролю, що є посередниками між планом та реальною діяльністю, тобто забезпечують зворотній зв'язок між визначеними планами менеджменту і реальними показниками діяльності підприємства, воно буде мати більше шансів для досягнення успіху.

ВИСНОВКИ

Отже, системний підхід є способом врахувати діючі, відомі та невідомі, закони буття таким чином, що найкраще описує та передбачає реальну дійсність. забезпечує найбільш реальний та точний набір інструментів для керування реальним підприємством на основі законів економіки.

Вирішення даної проблеми у повному обсязі дає можливість підприємству найбільш успішно розвиватися в умовах ринкової ситуації та швидко реагувати на сприятливі та захищатися від несприятливих факторів, таким чином виживаючи та розвиваючись, краще, ніж це роблять конкуренти, і мати перед ними вирішальну перевагу. Практичне значення вирішення проблеми системного підходу до управління підприємством дозволить зробити великий крок у національній економіці, а саме успішно конкурувати з найсучаснішими підприємствами розвинутих країн світу.

Аналізуючи діяльність ТзОВ «Продторгобладнання», перш за все це його фінансовий стан, ми прийшли до висновку, що протягом аналізованого періоду 2010-2012 рр. видно, що діяльність підприємства направлена на збільшення обсягів реалізації продукції, обсяг якої зріс за три роки на 224 ти. грн. Відповідно це і відбувається з наступними показниками - результат від операційної діяльності підприємства, він збільшується. У зв’язку з тим, що діяльність підприємства у 2011 році була збитковою, то і рентабельність операційних витрат у цьому ж році є від’ємною.

Досліджуючи показники власного капіталу слід відмітити позитивне явище - збільшення обсягів реалізації продукції, відповідно це свідчить про зростання ефективності збутової діяльності аналізованого підприємства.

Позитивним чинником діяльності підприємства ТзОВ «Продторгобладнання» в 2010 - 2012 рр. є підвищення показників прибутковості підприємства, проте показники рентабельності знаходяться на досить низькому рівні, що свідчить про зниження ефективності діяльності підприємства. Показник рентабельності продукції зменшується на 9,54%, відповідно у 2012 році збільшується на 5,52 у порівнянні з попереднім роком. Це збільшення обумовлено зростанням доходної бази підприємства.

При проведені галузевого аналізу факторів прямого впливу чітко визначено, яка їх група і як саме впливають на аналізоване підприємство, а саме така група факторів, як «Споживачі» і впливають вони через стан і тенденції попиту на товари підприємства.

Далі ми розрахували інтегральний показник конкурентоспроможності не тільки для нашого об’єкта дослідження ТзОВ «Продторгобладнання» ай ще трьох основних його конкурентів у регіоні, ПрАТ «Агроресурс», ТзОВ «Холод», ТОВ «Кий-В» , і визначено, що найбільший показник отримало , це говорить про те, що підприємство ПрАТ «Агроресурс», веде успішно свою діяльність протягом тривалого часу, і задовольняє потреби споживачів у повному обсязі, як на рахунок якості, так і надійності. А на рахунок цього показника для ТзОВ «Продторгобладнання» то він також знаходиться на задовільному рівні, і економічний зміст цього показника доводить, що вивчення конкурентоспроможності товару треба здійснювати безперервно, цілеспрямовано й комплексно, орієнтуючись на задоволення потреб споживачів.

Відповідно до організаційної форми проведення підприємницької діяльності ТзОВ «Продторгобладнання» є приватним, і залежно від обсягів діяльності малим підприємством. Залежно від способу формування статутного капіталу воно є корпоративним, і має на меті отримання прибутків, тобто комерційна діяльність.

Аналізуючи внутрішнє середовище ТзОВ «Продторгобладнання», тобто складання SWOT-матриці досліджено, що на підприємстві є як і сильні сторони, так і слабкі.

Одним із головних завдань управління в конкурентному ринковому середовищі є виявлення загрози банкрутства і розробка контрзаходів, спрямованих на подолання на підприємстві негативних тенденцій. Таким чином діагностика банкрутства ТзОВ «Продторгобладнання» за 2010-2012 роки показала, що ймовірність банкрутства перевищує 50%.

Для того, щоб уникнути небажаного банкрутства, та звернути увагу на покращення слабких сторін, необхідно:

1) досягти остаточної мети підприємства як системи. На нашу думку, це - досягнення конкурентоспроможності. Вказана мета формує низку завдань: як якісних (підвищення іміджу підприємства, налагодження контактів), так і кількісних (збільшення обсягу реалізації, зростання прибутку);

2) пріоритетність використання ресурсів відповідно до мети діяльності підприємства, та їх раціональне використання;

3) успішне ведення цінової політики підприємства;

4) збільшувати місткості ринку, тобто виходити на співпрацю з іншими регіонами України у наступні роки;

5) встановлення остаточної ціни не повинне залежати від думки тільки керівника підприємства (або керівника цінового відділу); при встановленні ціни необхідно враховувати обрану мету цінової політики (максимізація прибутку, одержання запланованого прибутку, стабілізація прибутковості, цін та ринкової позиції, збільшення обсягів продажу, запобігання банкрутства) й інтенсивність використання інших елементів маркетингового комплексу (проведення рекламної діяльності, виставок, ярмарків, презентацій; залучення до роботи різних посередників тощо);

6) проводити роботу щодо зниження собівартості за рахунок підвищення глибини переробки традиційної сировини разом зі зниженням трудомісткості за допомогою використання нового устаткування ;

7) покращити свої конкурентні позиції таким чином, щоб удосконалити використання системного підходу в менеджменті організації;

8) при розробці заходів по удосконаленню виробничої діяльності досліджуваного підприємства необхідно приділити значну увагу трудовому потенціалу, що можливо за рахунок:

• підвищення кваліфікації працівників підприємства;

• удосконалення трудової дисципліни;

• підвищення культури обслуговування;

• створення сприятливих умов для потенційних клієнтів

9) вибір найбільш ефективних методів реалізації;

10) використання різних заходів стимулювання продажів та підвищення ефективності реклами. Реклама підприємства має пряме відношення до торгової діяльності підприємства, тому ми пропонуємо звернути особливу увагу на підвищення дієвості рекламних засобів. Для цього необхідно:

• налагодити рекламну кампанію, розробити рекламний бюджет;

• ввести в дію внутрішню рекламу;

• максимально наблизити рекламу до споживачів.

41