
- •3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- •4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- •5. Інтегративний характер культурології як науки.
- •6. Специфіка культурологічного знання.
- •7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •8. Сутність та основні функції культури.
- •9. Історична типологія культури.
- •10. Регіональна типологія культури.
- •11. Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- •12. Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- •13. Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера.
- •14. Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського.
- •15. Концепція соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •16. Концепція локальних цивілізацій а. Тойнбі.
- •17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона.
- •18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- •19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу.
- •20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- •21. Культура Стародавнього Єгипту.
- •22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- •23. Дохристиянська культура слов'ян.
- •24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- •25. Роль християнства у становленні української культури.
- •26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- •27. Культура індустріального та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності.
- •28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- •29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- •30. Мистецтво як феномен культури. Характерні риси мистецтва.
- •31. Модернізм в культурі.
- •32. Постмодернізм в культурі.
- •33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- •34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- •35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- •36. Суперечливий вплив процесу глобалізації на культуру.
- •37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- •38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- •39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- •40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- •41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "загальнолюдські культурні цінності".
- •42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- •43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- •44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- •45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- •46. Основні види комунікації та іх характеристика.
- •47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- •48. Знаки та знакові системи в культурі.
- •49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- •50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- •51. Семіотика як наукова дисципліна.
- •52. Інформаційно-семіотичне тлумачення культури.
- •53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- •54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- •55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- •56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- •57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- •58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- •59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- •60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- •61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- •62. Духовна культура, її структура та цінності.
- •63. Технологічна культура та її складові.
- •64. Соціальна культура та її складові.
- •65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- •66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- •67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- •68. Світ і людина в християнському типі культури.
- •69. Людина в античній культурі.
- •70. Людина в середньовічній культурі.
- •71. Людина в культурі Відродження.
- •72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- •73. Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- •74. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •75. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- •1. Модуль № 2. Етика та естетика
- •77. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- •78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- •79. Структура та функції етики.
- •80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- •81. Соціальні функції моралі.
- •82. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- •83. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •84. Що таке "золоте правило моральності", чому воно має таку назву?
- •85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити й охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- •86. Норма як елемент моральної свідомості.
- •87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- •88. Основні види зла як етичної категорії.
- •89. Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- •90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- •93. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя".
- •94. Моральнісні смисли любові.
- •95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- •96. Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- •97. Сенс життя як моральна проблема.
- •98. Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- •99. Моральні цінності людини.
- •100. Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- •100. Зміст та співвідношення понять "традиція" та "звичай" .
- •101. Етикет та основні його різновиди. '
- •102. Моральні норми і цінності християнської етики.
- •103. Моральнісна культура особистості та її складові.
- •104. Прикладна етика та її основні різновиди.
- •105. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- •106. Професійна етика економіста (юриста) та її особливості.
- •107. Основні принципи професійної етики економіста (юриста).
- •109. Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- •110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- •111. Основні завдання та функції естетики.
- •112. Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- •113. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис"та "калокагатія".
- •114. Естетичні ідеали епохи античності.
- •115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •116. Мистецтво та його різновиди.
- •117. Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика.
- •118. Архітектура як вид мистецтва.
- •119. Скульптура як вид мистецтва.
- •120. Живопис як вид мистецтва,
- •121. Театр як вид мистецтва.
- •122. Література як вид мистецтва.
- •123. Музика як вид мистецтва.
- •124. Кіно як вид мистецтва.
- •125. Хореографія як вид мистецтва.
- •127. Телебачення як вид мистецтва.
- •128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- •128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- •129. Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- •130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів (юристів).
97. Сенс життя як моральна проблема.
Однією з центральних проблем етики є визначення місця людини в світі, смисл її буття.
Сенс життя – це регулятивне поняття розвинутої світоглядної системи, яким визначають те, заради чого варто жити.
Проблема сенсу життя постає перед людиною в зв’язку з усвідомленням нею власної обмеженості та кінцевості. Невідворотність смерті надає земному життю необоротного та неповторного характеру. Переконання, що життя на землі надається лише один раз, змушує відноситися до нього зі всією серйозністю. Життя кожної людини – це унікальне поєднання можливостей. Максимально здійснити їх, зберегти здійснене та передати для подальшого розвитку прийдешнім поколінням – можливо в цьому і полягає смисл життя?
В.Франкл виділяє декілька важливих тез для розумінні ролі смислу в людському житті:
Прагнення до смислу є цінністю для виживання. Смисл завжди пов’язаний з значущими цілями та цінностями, до яких ми прагнемо..
Життя людини не може бути позбавлене смислу ні за яких обставин. Смисл завжди може бути знайденим.
Смисл не можна дати, його потрібно знайти. Лише сама людина надає дійсності сенсу.
Смисл може бути знайденим, але не може бути створеним. Якщо індивід переймається питанням про смисл життя, він повинен мати достатньо терпіння, щоб дочекатися, коли смисл виникне в його свідомості.
Пошук смислу не є неврозом, це нормальна властивість людської природи, котрою людина відрізняється від тварини (комахи сенсу не шукають).
Кожна ситуація несе в собі свій смисл, різний для різних людей, але для кожної людини він являється єдиним та єдино істинним. В. Франкл підкреслює, що людина повинна сама шукати та знаходити його. Та мало тільки знайти сенс, потрібно ще й його здійснити. Особа несе відповідальність за здійснення унікального смислу свого життя. Здійснення сенсу є для людини необхідністю в силу кінцевості, обмеженості та невідворотності людського існування в світі, неможливості відкласти щось “на потім”, із-за неповторності кожної конкретної ситуації. Осмисленості нашому життю надає система цінностей. Так, В.Франкл визначає три основні класи цінностей, здатних наповнити смислом індивідуальне людське буття: цінності творчості, цінності переживання та відношення (ставлення).
В загальному, широкому трактуванні, творчість - це створення чогось абсолютно нового, того, що раніше не існувало. Не всі схильні до такого творення. Але кожен може бути творчою особистістю, не створюючи шедеврів. Реалізація себе в творчій діяльності (роботі) – це те, що надає осмисленості нашому буттю.
Цінності переживання, які пов’язані, наприклад, з релігійними почуттями, захопленням творами мистецтва, поклонінням перед природою, можуть набувати для нас смисложиттєвого значення.
І навіть коли людське життя та можливості людини обмежені - обов’язками, долею, смертю, стражданнями - смисл життя можна знайти у ставленні до цих чинників. В фатальних ситуаціях життя для людини висвітлюється новими гранями та глибинами. Навіть в найважчих обставинах людина може й здатна гідно, осмислено приймати власні страждання, власне буття.
Здійснюючи смисл свого життя, людина тим самим здійснює саму себе. Але поза цим здійсненням, особа ніколи не зможе дізнатися, вдалося їй дійсно здійснити смисл свого життя. Саме тому не можна не погодитися з висловом видатного російського філософа М.Бердяєва, який стверджував, що сенс життя – в пошуках цього сенсу.