
- •3. Структура та основні завдання культурології як науки.
- •4. Основні методи культурологічних досліджень та їх особливості.
- •5. Інтегративний характер культурології як науки.
- •6. Специфіка культурологічного знання.
- •7. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •8. Сутність та основні функції культури.
- •9. Історична типологія культури.
- •10. Регіональна типологія культури.
- •11. Основні теоретичні концепції культури та їх стисла характеристика.
- •12. Сутність концепції циклічного розвитку культури.
- •13. Сутність еволюціоністської концепції г. Спенсера.
- •14. Концепція культурно-історичних типів м.Я. Данилевського.
- •15. Концепція соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •16. Концепція локальних цивілізацій а. Тойнбі.
- •17. Культурологічна концепція с. Хантінгтона.
- •18. Основні положення концепції культури о. Шпенглера.
- •19. Архаїчний тип культури. Магія, культ, ритуал, табу.
- •20. Поняття міфу. Основні концепції міфу.
- •21. Культура Стародавнього Єгипту.
- •22. Античний тип культури як джерело європейської культури. Феномен "грецького дива".
- •23. Дохристиянська культура слов'ян.
- •24. Особливості розвитку та досягнення культури Київської Русі.
- •25. Роль християнства у становленні української культури.
- •26. "Культурний Ренесанс" в Україні на початку XX ст.
- •27. Культура індустріального та постіндустріального суспільства, їх сутнісні відмінності.
- •28. Культура інформаційного суспільства та її сутність.
- •29. Розкрити сутність поняття "художня культура" та її структуру.
- •30. Мистецтво як феномен культури. Характерні риси мистецтва.
- •31. Модернізм в культурі.
- •32. Постмодернізм в культурі.
- •33. Світоглядні засади мистецтва модернізму.
- •34. Мова як один з головних чинників розвитку нації і культури.
- •35. Особливості сучасної соціокультурної ситуації в Україні.
- •36. Суперечливий вплив процесу глобалізації на культуру.
- •37. Охарактеризувати явище європоцентризму в світовій культурі.
- •38. Охарактеризувати співвідношення понять "культура" і "цивілізація".
- •39. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "масова культура".
- •40. Сутність та співвідношення понять "традиційна культура" та "інноваційна культура".
- •41. Сутність та співвідношення понять "національна культура" і "загальнолюдські культурні цінності".
- •42. Сутність та співвідношення понять "субкультура" і "контркультура".
- •43. Сутність та співвідношення елітарної та масової культури.
- •44. Формаційний підхід до соціокультурного світу, його основні етапи.
- •45. Сутність системного методу культурологічних досліджень.
- •46. Основні види комунікації та іх характеристика.
- •47. Інформаційно-знакове тлумачення культури.
- •48. Знаки та знакові системи в культурі.
- •49. Основні види знаків (за ч. Пірсом). Навести приклади.
- •50. Основні властивості символів та їх співвідношення зі знаками.
- •51. Семіотика як наукова дисципліна.
- •52. Інформаційно-семіотичне тлумачення культури.
- •53. Інформація та визначення її цінності для розвитку культури.
- •54. Розкрити і охарактеризувати бароко як стиль у мистецтві.
- •55. Розкрити і охарактеризувати готику як стиль у мистецтві.
- •56. Розкрити і охарактеризувати українське бароко як стиль у мистецтві.
- •57. Розкрити і охарактеризувати романтизм як стиль у мистецтві.
- •58. Розкрити і охарактеризувати класицизм як стиль у мистецтві.
- •59. Ціннісно-нормативний вимір культури.
- •60. Особистість як об'єкт і суб'єкт культури.
- •61. Духовний вимір буття людини та його складові.
- •62. Духовна культура, її структура та цінності.
- •63. Технологічна культура та її складові.
- •64. Соціальна культура та її складові.
- •65. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
- •66. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
- •67. Світ і людина в індо-буддійському типі культури.
- •68. Світ і людина в християнському типі культури.
- •69. Людина в античній культурі.
- •70. Людина в середньовічній культурі.
- •71. Людина в культурі Відродження.
- •72. Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу.
- •73. Проблеми збереження національної культурної спадщини.
- •74. Українська культурологічна думка в контексті загальноєвропейської культурної традиції.
- •75. Обґрунтувати необхідність формування власної культурної політики для України.
- •1. Модуль № 2. Етика та естетика
- •77. Етика як теорія моралі та практична філософія.
- •78. Особливості етики як наукової дисципліни.
- •79. Структура та функції етики.
- •80. Етимологія термінів "етика" і "мораль".
- •81. Соціальні функції моралі.
- •82. Етичні вчення Стародавнього Сходу.
- •83. Етико-філософське вчення Григорія Сковороди.
- •84. Що таке "золоте правило моральності", чому воно має таку назву?
- •85. Категоричний імператив і. Канта. Розкрити й охарактеризувати зміст понять "імперативність" та "категоричний імператив".
- •86. Норма як елемент моральної свідомості.
- •87. Основні концепції добра як етичної категорії.
- •88. Основні види зла як етичної категорії.
- •89. Як співвідносяться моральна та правова регуляція людської поведінки?
- •90. Особливості моралі як способу опанування світу.
- •91. Свобода як етична проблема. Відповідальність - необхідний атрибут свободи.
- •93. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "любов" і "милосердя".
- •94. Моральнісні смисли любові.
- •95. Поняття "совість", "сором" та "провина", їх співвідношення.
- •96. Найважливіші чинники щастя. Ваше розуміння щастя?
- •97. Сенс життя як моральна проблема.
- •98. Охарактеризуйте особливості морального вибору особистості.
- •99. Моральні цінності людини.
- •100. Загальна характеристика культури ділового спілкування.
- •100. Зміст та співвідношення понять "традиція" та "звичай" .
- •101. Етикет та основні його різновиди. '
- •102. Моральні норми і цінності християнської етики.
- •103. Моральнісна культура особистості та її складові.
- •104. Прикладна етика та її основні різновиди.
- •105. Охарактеризувати морально-етичні аспекти екологічних проблем сучасної цивілізації.
- •106. Професійна етика економіста (юриста) та її особливості.
- •107. Основні принципи професійної етики економіста (юриста).
- •109. Розкрити і охарактеризувати зміст та своєрідність таких категорій естетики як, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне.
- •110. Предмет і структура естетики як наукової дисципліни.
- •111. Основні завдання та функції естетики.
- •112. Уявлення про прекрасне в історії естетики.
- •113. Розкрити та охарактеризувати зміст понять "катарсис", "мімесис"та "калокагатія".
- •114. Естетичні ідеали епохи античності.
- •115. Естетичні ідеали епохи Відродження.
- •116. Мистецтво та його різновиди.
- •117. Синтетичні види мистецтва, їх особливості та характеристика.
- •118. Архітектура як вид мистецтва.
- •119. Скульптура як вид мистецтва.
- •120. Живопис як вид мистецтва,
- •121. Театр як вид мистецтва.
- •122. Література як вид мистецтва.
- •123. Музика як вид мистецтва.
- •124. Кіно як вид мистецтва.
- •125. Хореографія як вид мистецтва.
- •127. Телебачення як вид мистецтва.
- •128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній образ".
- •128. Розкрити сутність і специфіку поняття "художній стиль".
- •129. Форми комічного залежно від відношення до об'єкту комічного осміяння.
- •130. Роль етичних та естетичних знань у формуванні професійної культури економістів (юристів).
36. Суперечливий вплив процесу глобалізації на культуру.
Кінець XX - початок XXI ст. у порівнянні з попередніми періодами характеризується небаченим прискоренням розвитку усіх сфер суспільного життя. Насамперед це стосується сучасного машинного виробництва і самої людини. За останні 100 років усі соціально-економічні показники в декілька разів перевищили досягнення людства за всю його попередню історію. Зокрема, чисельність населення зросла більш як у тричі з 1,4 млрд. до понад 5 млрд. Тільки у одному Китаї щорічно народжується біля 15 млн. людей. Зазначимо, що за попередні 19 століть цей приріст склав лише 1,2 млрд. У XX ст. світове промислове виробництво зросло майже у 20 разів. Тут відбувся не просто кількісний ріст. Принципово змінилася його якість. За цей період людство оволоділо електричною та атомною енергією, принципово іншими стали предмети праці і умови виробництва, набагато зросли можливості передачі інформації. В кінці XX ст. народи усвідомили свою залежність один від одного і від загального розвитку людської спільноти.
Сукупність означених вище причин призвела до виникнення невідомих досі проблем, що зачіпають життєві інтереси всього людства. Вони отримали назву глобальних.
Глобальні проблеми сучасності - це ціла низка проблем, які зачіпають життя всього людства, а їх розв’язання можливе лише зусиллями всіх народів, які населяють Землю. Причому, глибина проникнення глобальних проблем у суспільне життя зростає з часом у геометричній прогресії. В процесі історичної еволюції людство уже підійшло до межі, коли його існування у науково-технічному, соціокультурному і природному середовищах без фундаментальних перетворень вихідних принципів співжиття може призвести до загибелі людської цивілізації.
Глобальність нових проблем, що постали перед світом, не лише в тому, що вони повсюдні чи пов'язані з особливою "біосоціальною" природою людини, а ще і в тому, що інтернаціоналізація суспільного життя створила такі якісно нові форми взаємодії, які суттєво вплинули на взаємозалежність прогресивного розвитку кожної країни зокрема.
Весь комплекс глобальних проблем можна згрупувати навколо трьох фундаментальних напрямків розвитку, що описують спосіб існування індивідів у світі. Це взаємозв'язки:
"людина - техніка",
"людина -культура",
"людина - природа".
В кожній із цих систем по-своєму проявляється загроза людству. Зокрема, в системі "людина - техніка" загроза виникає з боку використання таких видів енергії, як атомна, термоядерна тощо. Зовсім невідомі для людини наслідки роботи машин, що працюють на принципах самовдосконалення і самонавчання.
Дві групи глобальні проблеми сучасності
Перша група - Проблеми, що загрожують існуванню всього людства:
Запобігання термоядерній війні;
Запобігання забрудненню оточуючого середовища;
Запобігання виникненню нових епідеміологічна небезпечних хвороб.
Друга група - Проблеми, вирішення яких забезпечує прогресивний розвиток людства:
Непоновлюваність сировинних запасів;
Демографічний вибух;
Голод;
Використання ресурсів світового океану;
Подолання економічної відсталості країн;
Використання альтернативних джерел;
Освоєння космосу;
Перебудова міжнародних відносин.
Слід зазначити, що усі глобальні проблеми взаємозалежні, взаємообумовлені. їх розв'язання не може бути ізольованим одне від одного і розподіленим в якійсь хронологічній послідовності. Однак це не означає, що принцип "ієрархії"", певної їх послідовності за своєю значущістю не діє. Він визначає пріоритети. Зокрема, збереження миру становить не тільки вищу соціальну цінність, а й попередню умову успішного розв'язання інших глобальних проблем. Припинення накопичення озброєнь вивільнило б величезні економічні ресурси, науково-технічний потенціал для практичного розв'язання інших проблем.
Остання чверть XX ст. характеризувалася різким погіршенням якості оточуючого людину природнього середовища: забрудненням рік, озер, повітря, видовим збідненням флори і фауни тощо. Це свідчить про те, що протиріччя між суспільством і природою перемістилось у фазу взаємознищення. Суть сучасних екологічних протиріч - конфлікт між гігантськими темпами природоперетворюючої діяльності людської спільноти і процесами рівноваги в екосфері. Цей конфлікт створює реальну загрозу появи незворотних змін в природних системах, порушення основних механізмів життєзабезпечення людини.