Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_Groshi_ta_kredit.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
488.45 Кб
Скачать
    1. Чинники, що визначають параметри попиту на гроші

Сутність попиту на гроші аргументується як попит на одну з можливих форм багатства. Це означає, що попит на гроші необхідно розглядати як попит на запас грошей на певний фіксований у часі момент, а не як потік грошей, який визначається за певний період.

Існує два мотиви (джерела) сукупного попиту на гроші:

  • попит на гроші для трансакцій (оскільки індивідам потрібна готівка чи рахунки у банках щоб оплачувати рахунки або купувати гроші). Такі потреби забезпечуються через М1 і пов’язані з величиною ВВП. Попит на гроші для трансакцій чутливий до витрат від зберігання грошей. Коли процентна ставка на деякі види активів зростає порівняно зі ставкою відсотка на гроші, то фізичні та юридичні особи намагаються зменшити суми нагромадження і хочуть тримати гроші як активи;

  • попит як на активи. Такий попит зводиться до поняття “портфелю ”. «Портфель» - це набір цінних паперів або цінних ліквідних активів, який показує в яких формах інвестори вкладуть своє багатство в економіку. Є припущення, що інвестори в основному робитимуть ризиковані вклади тільки тоді, коли їх доходи від інвестицій будуть досить високими. З двох однакових видів доходів, фізичні чи юридичні особи оберуть безпечніший. Щоб привернути увагу їх від низько ризикових до ризикових (акції, нерухоме майно), інвестори повинні забезпечити вищі доходи

Попит на гроші залежить від таких економічних чинників: рівня цін (інфляції ) (Р), реальних доходів (Y), норми відсотка (r).

Виділяють таки аспекти попиту на гроші:

  • зростання динаміки цін залишає не змінним реальний попит на гроші, включаючи при цьому пропорційне збільшення попиту на номінальні грошові залишки;

  • зростання альтернативної вартості збереження грошей зменшує попит на реальні грошові залишки;

  • більш високий рівень реальних грошових доходів збільшує попит на реальні грошові залишки.

    1. Механізм формування пропозиції грошей

Пропозицією грошей управляє банківська система, тобто оперативно змінює масу грошей в обігу відповідно до змін попиту на гроші. У розпорядженні ЦБ є економічні важелі (макроекономічні показники), які використовуються у визначенні потенційних можливостей емісії та прогнозування динаміки грошової маси: грошова база, банківські резерви, грошово-кредитний мультиплікатор.

Грошова база – це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи, на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей (вона прямо пропорційна грошовій базі (Mh) і залежить від величини грошового мультиплікатора (m):

Ms = Mh * m

Грошову базу, яка має властивості мультиплікаційного впливу на пропозицію грошей, ще називають ланкою підвищеної ефективності або «сильних» грошей. Вона визначає категорію грошей, яка може відноситись до числа найважливіших показників діяльності банківської системи з точки зору впливу на ситуацію, що складається на грошовому ринку.

За структурою грошова база складається з суми готівки в обігу, готівки в сейфах (залишків кас банків) і резервів комерційних банків, що є на рахунку в центральному банку.

Mh = MO + R

При цьому загальний обсяг банківських резервів включає суму запасів у касах комерційних банків та їх коштів на рахунках в центральному банку.

Пропозиція грошей (Мs) складається з двох грошових компонентів : готівки в обігу (MO) і депозитів до запитання (Д): Мs= MO + Д

Банківські резерви – готівкові гроші, що зберігаються в касах банку. Вони не перебувають в обігу і не входять до складу грошових агрегатів. Але при цьому гроші готівкою можуть переходити у форму депозитних грошей, збільшуючи банківські резерви і навпаки. В обох випадках загальна маса грошей (М1)залишається незмінною.

Якщо фактична сума резерву, включаючи залишок каси виявиться меншою ніж сума обов’язкового резерву, банк зобов’язаний негайно поповнити свої резерви. Якщо фактичний резерв виявиться більшим обов’язкового, то це свідчить про наявність в банку вільного (над нормованого) резерву, в межах якого комерційний банк може здійснювати кредитну експансію. Отже, вільні резерви виступають у ролі кредитного потенціалу банку.

Зв’язок між монетарною базою (банківськими резервами) та масою грошей в обігу можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора (його величина обернено пропорційна норми обов’язкових резервів і співвідношенню готівки до депозитів). Грошовий мультиплікатор показує максимальну кількість нових грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця від операцій на відкритому ринку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]