3. Внесок Дж. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.

Всупереч уявленням про внутрішню збалансованість ринкової економіки у своїх працях Кейнс теоретично довів, що механізм ринкової конкуренції за нових умов економічного розвитку не в змозі самостійно, без втручання державі забезпечити ефективне використання головних факторів виробництва й відповідну рівновагу розширеного відтворення.

Дж. Кейнс намагався відійти від традиційного та неокласичного трактування грошей як другорядного технічного інструменту і як противагу висунув положення про те, що гроші в процесі відтворення виконують самостійну роль. Він обґрунтував висновок, що гроші активно вливають на мотиви поведінки суб’єкта економіки та їх господарські рішення. У традиціях кембриджської школи Кейнс важливе місце відвів аналізу мотивів нагромадження грошей.

Трансакційний мотив – це мотив зберігання грошей, що впливає зі зручності їх використання як засобу платежу.

Мотив обачності – це мотив зберігання грошей як можливість розпоряджатись певною часткою своїх ресурсів у формі готівки у майбутньому.

Спекулятивний мотив – це мотив зберігання грошей, який виникає із бажання уникнути втрат капіталу при зберіганні активів у формі облігацій в період очікування підвищення норми позикового відсотка.

Перші два мотиві відображають роль грошей як засобу обігу й платежу, вони поєднуються попитом, який залежить від доходу. Головна новизна у концепції Кейнса – виділення третього мотиву попиту на гроші – попиту на спекулятивні залишки. Кейнс вважав, що суб’єкти можуть тримати своє багатство у двох видах активів: гроші (готівка чи рахунки до запитання) або довгострокові облігації і частка активів у ліквідній формі збільшується коли очікується підвищення ризику від володіння активами у довгостроковій формі.

Зниження норми позикового відсотка означає підвищення курсу облігацій, що забезпечує власнику дохід – приріст капіталу, ї навпаки. Отже, як фактор, що регулює попит на спекулятивні залишки грошей, а також і весь попит виступає норма відсотка.

Md = Mdт + Mds,

Де Md – загальний попит на активи;

Mdт – трансакційний попит;

Mds – спекулятивний попит.

Md = f(Y) – функція доходу.

Збільшення сукупного доходу (y) збільшує попит на гроші для трансакційних операції.

Md = f(Y) – функція відсотка.

Зниження норми відсотка (r) збільшує попит.

Md =f(Y) + f(r).

Кейнс розглядав попит на гроші як функцію двох змінних величин. Так, збільшення номінального доходу викликатиме збільшення попиту на гроші, зумовленого існуванням транс акційного мотиву і мотиву обачності. Відповідно зниження норми позикового відсотка збільшує попит на гроші, зумовлений існуванням спекулятивного мотиву.

Отже, Кейнс перебудував теорію грошей, ввівши в неї норму відсотка. Він перетворив гроші на один з важливих факторів формування інвестиційного попиту і висунув на другий план традиційний зв’язок грошей і цін (класична кількісна теорія).

Кейнс розробив теоретичну концепцію “керованих грошей”, спираючись на систему їх широкого державного регулювання використання з метою стимулювання ефективного платоспроможного попиту, а отже, і інвестиційного процесу. Тобто Кейнс став засновником одного з напрямів теорії грошей – теорії державної грошової політики.

Особливу значимість у практичному плані має положення Кейнса про принципи здійснення “політики дешевих грошей” та пільгового кредиту. Він виступів проти спонтанних змін цін, що завдають значної шкоди ринковій кон’юнктурі і розробив концепцію регулювання ціноутворенням та контролювання інфляції.

В основі грошового обігу лежить закон відповідності між товарною та грошовою масою, що її обслуговує, при цьому відповідність повинна зберігатись при всіх формах грошей, порушення цих пропорцій приводить до порушення стійкості грошової системи (інфляції).

Зміна податкової системи і структурі державних витрат є більш ефективними методами стабілізації економіки. Недостатність грошового попиту є однією з головних причин розвитку процесів спаду виробництва і зростання безробіття. Тому, стимулювання грошового попиту через політику дешевих грошей і відповідного використання норми відсотка має велике значення.