- •Тема 1. Суть і функції грошей
- •1.2. Раціоналістична та еволюційна концепція походження грошей
- •1.3. Форми грошей, причини та механізм їх еволюції
- •1.4. Вартість грошей
- •1.5. Функції грошей
- •1.5. Система законів грошей і принципи їх використання
- •Тема 2. Грошовий оборот і грошові потоки
- •2.1. Поняття грошового обігу як процесу руху грошей.
- •Поняття грошового потоку
- •Структура грошового обігу
- •Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг.
- •Швидкість обігу грошей.
- •Закон кількості грошей, що необхідні для обігу.
- •Механізм поповнення маси грошей в обігу.
- •Сучасні засоби платежу, що обслуговують грошовій обіг.
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Суть і структура грошового ринку.
- •Чинники, що визначають параметри попиту на гроші
- •Механізм формування пропозиції грошей
- •Рівновага на грошовому ринку та відсоток.
- •Тема 5. Грошові системи
- •5.1. Суть грошової системи, її призначення в економічній системі країни. Елементи грошової системи.
- •5.2. Основні типи грошових систем, їх еволюція. Системи металевого й кредитного обігу.
- •5.3 Державне регулювання грошової системи – головне призначення грошової системи
- •5.4 Грошово-кредитна політика центрального банку. Інструменти грошово-кредитного регулювання
- •5.5 Фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки. «Сеньйораж» і монетизація бюджетного дефіциту.
- •Тема 6. Інфляція та грошові реформи
- •6.1. Теоретичні концепції інфляції
- •Види інфляції
- •6.2. Грошові реформи: поняття, цілі та види грошових реформ
- •Тема 7. Валютний ринок і валютні системи
- •7.1 Поняття валюти, валютний курс, конвертованість валют.
- •7.2 Валютний ринок: суть та основи функціонування.
- •7.3 Суть та необхідність валютного регулювання
- •7.4 Валютні системи, їх призначення
- •7.5 Здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку
- •7.6 Валютний дилінг в банках.
- •7.7 Правила переказу іноземної валюти за межи України
- •7.8 Використання готівкової валюти на території України
- •7.9 Міжнародні розрахунки на валютному ринку .
- •Тема 8. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм.
- •Класична кількісна теорія грошей і її основні постулати.
- •Неокласичний варіант розвитку кількісної теорії грошей
- •Внесок Дж. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •Збільшення сукупного доходу (y) збільшує попит на гроші для трансакційних операції.
- •8.4. Сучасний монетаризм як альтернативний напрям кількісної теорії.
- •Зближення концепцій монетаристів та неокейнсіанців у їх рекомендаціях щодо грошово-кредитної політики.
- •8.6.Грошово-кредитна політика України.
- •Тема 8. Кредит у ринковій економіці
- •Кредит: необхідність, сутність, теорій та види.
- •8.2 Форми та види кредиту.
- •8.3 Функції кредиту в економіці
- •8.4 Процент за кредит
- •Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку
- •9.1 Поняття кредитної системи
- •Банківська система: принципи побудови, цілі та механізми функціонування.
- •9.3 Спеціалізовані фінансові посередники
- •Тема 10. Центральні банки
- •Тема 11. Комерційні банки
- •11.1 Функції та операції комерційних банків
- •11.2 Міжбанківські об’єднання
- •11.3 Забезпечення стійкості банківської системи
- •11.4 Нагляд та контроль за банківською діяльністю
- •Литература Основна:
Структура грошового обігу
.
Відмінності в характері економічних відносин між суб’єктами грошового обігу дають підстави структурувати його на три секторі:
грошовий обіг (характеризується еквівалентним, але безповоротним (одностороннім) рухом грошей від споживача до виробника);
фінансовий (охоплює фін. відносини, які зумовлюють безповоротний нееквівалентний характер створення та використання грошових коштів);
кредитний (перерозподіл грошей між господарськими суб’єктами здійснюється на нееквівалентній основі, але на поворотній і платній).
Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовій обіг, він поділяється на безготівковий (оплата шляхом перерахування грошових сум на рахунки в банках) та готівковий (обслуговує переважн6о відносини сфері особистого споживання).
Безготівковий обіг – економія коштів, прискорює оборот, дає можливість контролювати рух грошей.
Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг.
Грошова маса – це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб’єктів грошового обігу в певний момент. Для визначення обсягу та структурі грошової маса застосовують відповідний набір грошових агрегатів (це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угруповання ліквідних активів). Основними принципами формування грошових агрегатів є :
Грошова маса містить не лише готівкові гроші, а й депозитні.
Уся грошова маса поділяється на ту, що є в обігу, і ту, яка нагромаджується та виконує функцію збереження вартості.
Сукупна грошова маса містить також банківські вклади, депозитні та цінні папери з фіксованим доходом.
Грошові агрегати будуються приєднанням до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності.
Для країн з розвиненою ринковою економікою характерні таки грошові агрегати:
М1 – готівка та банківські вклади до запитання (трансакційні депозити);
М2 – М1 + строкові та ощадні вклади у комерційних банках;
М3 – М2 + депозитні сертифікати, ощадні вклади в спеціалізованих кредитних установах та інші види фін. активів.
В окремих країнах банківська статистика виділяє ще й агрегат L, який містить агрегат М3, а також банківські акцепти, комерційні папери, державні ЦП та інше. Агрегат L повністю охоплює і характеризує грошову масу в країні.
З 1993 року НБУ визначає структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу, а саме:
М0 = готівка (гроші поза банками);
М1 = М0 + депозити до запитання;
М2 = М1 + строкові депозити та інші кошти (валютні заощадження);
М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями.
Крім грошових агрегатів, НБУ визначає показник грошової бази – це гроші, які не беруть участь в кредитному та грошовому обігах, але створюють базу для їх розширення. Вона містить готівку в касах банків та резерві комерційних банків на їх рахунках в НБУ. Ці гроші мають не тільки високу ліквідність, але й показують дієздатність НБУ, його можливість виконувати свої обов’язки (сильні гроші, гроші високої ефективності, так як вони можуть контролюватися НБУ).
