1.4. Вартість грошей

Гроші – це товар, що має внутрішню вартість на етапі зародження та становлення ринкових відносин. Завдяки цьому вони виконували роль загального вартісного еквівалента. Будучи у формі паперових грошей, розмінних на золото, вони розглядаються як знаки вартості монетарного товару (вони представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державного масштабу цін вагової частки золота).

Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість. Завдяки цьому гроші функціонують в обігу як законний платіжний засіб тому, що вони є грішми декларованими державою; їх вартість формується під впливом ринкових сил стихійно.

Ознаки економічної корисності грошей:

1. Гроші мають абсолютну ліквідність (обмінюються на інший товар);

2. Гроші є найзручнішою формою накопичення багатства, а його зберігання в такий формі потребує мінімуму затрат.

3. гроші мають унікальну властивість – забезпечення зв’язку сучасного та майбутнього.

Вартість грошей визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.

Купівельна спроможність оцінюється у порівнянні з вартістю товарів і послуг, яки можна купити на гроші. Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін (підвищення вартості грошей = підвищення купівельної спроможності грошей = зниження загального рівні цін).

Вартість грошей може визначатися одним з показників:

• на основі індексу роздрібних цін;

• на основі індексу оптових цін;

• через дефлятор ВНП (порівняння реальної і номінальної вартості ВНП).

Відносна вартість грошей у функції нагромадження, що використовується у формі фінансових активів (акції, облігації та ін), визначається нормою процента, яка є платою за зберігання грошей саме в одній із форм.

1.5. Функції грошей

Сутність грошей як економічної категорії проявляється в їх функціях, яки виражають внутрішній зміст грошей. Гроші виконують п’ять основних функцій: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші.

Функція грошей як міра вартості. Гроші, як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Суспільно необхідна праця, витрачена на виробництво товарів, створює умови для їх рівняння. Міра вартості – це грошова одиниця що використовується для вимірювання та порівняння вартості товарів і послуг (грошова одиниця використовується в якості масштабу для вимірювання відносних вартостей різнорідних благ і ресурсів). Вимірювання вартості товарів грошима відбувається ідеально, тобто у власника товару не обов’язково повинні бути готівкові гроші.

На основі міри вартості встановлюється ціна, що є грошовим вираженням вартості товарів. Ціна залежить, з одного боку, від вартості товарів, а з іншого, – від величини вартості самої грошової одиниці (обернено пропорційна залежність).

Масштаб цін – суто технічна (рахункова) функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях. З масштабом цін пов’язана девальвація (офіційне зниження курсу грошової одиниці відносно іншої валюти) і ревальвація (збільшення курсу) грошових одиниць.

Функція грошей як засобу обігу. Гроші є особливим товаром, який можна обміняти на будь який інший товар, і навпаки. На відмінність від першої функції, де товари ідеально оцінюються у грошах до початку їх обігу, гроші при обігу товарів повинні бути присутніми реально.

Особливістю грошей як засобу обігу є їх реальна присутність в обігу і скороминучість їх участі в обігу. У зв’язку з тим, функцію засобу обігу можуть виконувати неповноцінні гроші – паперові і кредитні.

Кількість грошей, яка потрібна в обігу (М) для виконання ними функції засобу обігу, визначається самою ціною товарів і послуг, що підлягають реалізації протягом певного часу, скоригованих на середню кількість оборотів кожної купюри.

Функція грошей як засобу платежу. Ця функція виникла у зв’язку розвитку кредитних відносин. Гроші як засіб платежу використовуються при продажу товарів в кредит, необхідність якої пов’язана з неоднаковими умовами виробництва і реалізації товарів, різної тривалості їх виробництва та обігу, сезонним характером виробництва, а також при виплаті заробітної плати. При виконанні цієї функції засобом обігу виступають ні самі гроші, а виражені в грошах зобов’язання. На використання функції засобу платежу базуються такі грошові платежі: за безготівковими розрахунками підприємств, установ, організацій за товарі і послуги; оплата праці; податки; видача та погашення банківських позик; розрахунки по страхуванню, адміністративно-судовим зобов’язанням та ін.

Роль грошей у функції засобу платежу:

• допомагають контролювати правильний кругообіг виробничих фондів;

• забезпечують безперервність виробництва;

• здійснюють контроль за своєчасністю розрахунків в економіці.

Для ефективного виконання функції засобу платежу гроші повинні бути стійкими.

Прискоренню платежів, скороченню витрат обігу і підвищенню рентабельності підприємств сприяють введення у платіжний обіг електронних грошей, на базі яких виникли кредитні картки.

Функція грошей як засобу нагромадження. Гроші, яки забезпечують власнику отримання любого товару, стають втілюванням суспільного багатства. Тому у суб’єктів виникає прагнення до їх накопичення та зберігання. Отримавши гроші, економічний суб’єкт створює “запас чистої вартості”, який може бути короткостроковим (коли індивід негайно витратить гроші на придбання товарів або послуг) або довгостроковим (коли індивід збереже гроші для придбання товарів у майбутньому).

Причиною нагромадження коштів у юридичних осіб є внутрішні закономірності обігу капіталу (створення різних фондів), у фізичних осіб – перевищення поточних доходів над поточними витратами.

Гроші виконують функцію засобу збереження тому, що вони дозволяють зробити це у найбільш зручній формі (тому що вині ліквідні).

Нагромадження грошей – необхідна умова безперервного розвитку товарного виробництва. Формування нагромаджень та збережень призводить до певних втрат для їх власників (на отримують доходів від своїх грошей). Таки витрати називають зумовленими витратами зберігання грошей (коли зберігання здійснюється у ліквідній формі, а не вкладенням у фінансові активи).

Функція світових грошей. Розвиток міжнародних економічних і політичних відносин обумовлює функціонування світових грошей. Вони виконують функції: міжнародного платіжного засобу, міжнародного купівельного засобу, загального втілення суспільного багатства.

Сучасний розвиток ринкових відносин призвів до виникнення різноманітних засобів міжнародних розрахунків:

• національні валюти найсильніших країн світу ((ВКВ);

• міжнародні грошові одиниці (евро).

Золото залишається надійним резервним високоліквідним активом центральних банків. Не зменшуються і масштаби приватної тезаврації (нагромадження приватними особами золота та скарбу). Воно не потребує, на відміну від паперових грошей, зовнішньої державної гарантії і має незмінний попит на ринку.

Завдяки виконанню перерахованих функцій, гроші грають ключову роль у ринковій економіці. Суспільна роль грошей у економічної системі застоїть у тому, що вони є зв’язуючім ланцюгом між незалежними товаровиробниками, засобом обліку суспільної праці у товарному господарстві, встановлюють ціні на товарі. Гроші обслуговують виробництво суспільного продукту, з їх допомогою відбувається утворення, розподіл, перерозподіл та використання національного доходу через державний бюджет, податки і займи. Гроші сприяють в підвищенні зацікавленості людей у розвитку і підвищенні ефективності виробництва, економному використанні ресурсів.

Велика роль грошей у грошово-кредитному регулюванні економіки тих країн, де це регулювання базується на монетаристської теорії грошей (встановлення грошового орієнтиру зміни грошової маси і її регулювання з допомогою кредитних інструментів центрального банку). Мета такого регулювання – стримування росту грошової маси, подолання інфляції.