8.4 Процент за кредит

Процент за кредит або позиковий кредит – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами.

Процент – це ціна капіталу, взятого в кредит. Джерелом сплати позикового процента є прибуток, який отримує позичальник.

Показником, що кількісно характеризує плату за кредит є норма процента або процентна ставка.

Норма процента (N) розраховується за формулою:

N = (річний дохід на позиковий капітал / середньорічна сума капіталу, наданого в позику) * 100%

Норма процента залежить від величини норми прибутку. Середня норма є максимальною межею норми процента. Мінімальну межу норми процента точно визначити неможливо, але вона повинна покривати витрати кредитора, пов’язані з даною операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід.

Макроекономічні чинники, що впливають на розмір процентної ставки за кредити:

- попит та пропозиція, які склалися на кредитному ринку – підвищений попит викликає підвищення процентної ставки, проте в результаті міжбанківської конкуренції процентні ставки нівелюються;

- рівень інфляції – підвищення темпів інфляції викликає збільшення плати за кредит, оскільки підвищується ризик втрат;

- рівень облікової ставки центрального банку – при визначенні розміру процентної ставки банки беруть за основу облікову ставку центрального банку.

Мікроекономічні чинники, які впливають на розмір процентної ставки за кредити:

- розмір кредиту - розмір процентної ставки за великими кредитами повинен бути нижчим, оскільки витрати банку в цьому разі відносно менші;

- термін користування кредитом – чим довший термін, тим вища процентна ставка за кредит; оскільки: по-перше, збільшується ризик; по-друге, вищою є вартість довгострокових ресурсів кредитора;

- рівень ризику – позики з вищим рівнем ризику повинні надаватися під вищий процент, щоб компенсувати кредитору премію за ризик.

Розрізняють ринкову та середню норму процента. Ринкова норма проценту формується безпосередньо на ринку позикових капіталів, середня – за певний період часу.

Проблема збереження позикового капіталу стає особливо актуальною в період інфляції, оскільки на момент повернення кредиту його реальна вартість значно нижча від тої, що була на момент надання. Тому, в період інфляції визначають номінальну та реальну процентну ставку.

Номінальна процентна ставка – це рівень процентної ставки, що фактично склався на ринку. Реальна процента ставка – номінальна ставка скорегована на рівень інфляції.

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку

9.1 Поняття кредитної системи

В теорії існує два підходи до визначення сутності кредитної системи:

• по-перше, кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини (сукупність кредитно-розрахункових та платіжних відносин, які базуються на визначених формах і методах кредитування);

• по-друге, кредитна система – це сукупність банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають позики.

Однак другому підході є таки недоліки:

- немає основи об’єднання банківської та пара банківської систем;

- відсутня мотивація об’єднання установ у пара банківську систему;

- не всі парабанківські установи здійснюють позикові операції.

Сучасна кредитна система, яка є основним елементом ринку позикових капіталів, складається зі лікуючих інституціональних ланцюгів:

І. Банківська система:

1. Центральні (емісійні) банки;

2. Комерційні банки: – універсальні; спеціалізовані банки (інвестиційні, облікові, ощадні, іпотечні);

ІІ. Парабанківська система:

1. Спеціалізовані кредитно-фінансові інституті (лізингові компанії, факторингові компанії, брокерські і дилерські фірми, страхові компанії, пенсійні фонди, фінансові компанії, кредитні спілки, інвестиційні компанії);

2. Поштово-ощадна система.

ІІІ. Об’єднання банків і парабанків.

Економічною основою функціонування кредитної системи є кредитні відносини, які виникають в господарському обігу у зв’язку з незбігом у часі витрат суб’єктів ринку й отриманням виручки. Вирішують це протиріччя інститути кредитної системи, які акумулюють тимчасово вільні кошти одних суб’єктів і надають у тимчасове користування іншим, що відповідає економічним і соціальним потребам суспільства.

Через кредитну систему реалізується сутність і функції кредиту (рух позикового капіталу, тобто капіталу кий надається у позику на умовах поверненості та платності).

Сучасна кредитна система розвинутих країн характеризується:

• зниженням ролі банків та ріст впливу інших фінансово-кредитних інститутів;

• концентрація і централізація банківського капіталу;

• посилення конкуренції між складовими кредитної системи;

• інтернаціоналізація діяльності кредитно-фінансових інститутів4

Кредитна система функціонує через кредитний механізм – система зв’язків по акумуляції і мобілізації грошового капіталу між кредитними інститутами і секторами економіки та перерозподілом грошового капіталу між кредитними інститутами.