52 Частина 1. Розділ II.

ється зовсім. Тобто, повний цикл засвоєння за таких умов організувати неможли­во. Розширення функцій навчання, необхідність поєднувати його з розвитком і вихованням, опановувати, крім предметних, загальнонавчальні уміння і навички, засвоювати на кожному уроці компоненти програм виховання і самовиховання учнів теж вимагає більшого часу.

Дослідженнями дидактів ще у 70-х роках доведено ефективність парних за­нять ("здвоєних уроків") у старших класах (Л.О.Аристова, Д.В.Ві.пькєєв та ін,). що дозволяє більш раціонально розподіляти час і успішно розв'язувати розвиваль-но-освітні завдання, диференціювати навчання, застосовувати групову роботу, об'ємні методи навчання (гру. диспут, драматизацію та ін).

У колежі заняття проводяться за схемою: 3x30 хв., тобто, з кожного предме­ту по три 30-хвилинки з перервами на 5 хв., а між парами — 20 хв.

Нова структура навчального процесу дозволяє розв'язувати багато різних питань навчання, виховання і розвитку, організації занять.

Найбільш сталою структурою організації занять у колежі є така; 1) 30 хв. — вивчення нового матеріалу. 2) 30 хв. — осмислення, закріплення нового матеріалу і перевірка попереднього. 3) 30 хв. — творча робота.

За такою організацією можливо у комплексі застосовувати усі групи методів (репродуктивного, проблемно-пошукового і творчого характеру) у різноманітних формах: уроку, семінару, гри, диспуту, колоквіуму та ін.

Зауважимо, що наведена "тріада" (вивчення нового матеріалу — закріплення — творчі вправи) не є єдиною і залежить від основних дидактичних вимог: мети і завдань навчального заняття, змісту матеріалу, вікових можливостей учнів, типу класу за профілем і рівнем інтелектуального розвитку учнів.

Як же обираються форми і методи навчання? Проблемі форм і методів навчання було присвячено окрему педагогічну раду. До її проведення увесь колек­тив готувався заздалегідь: відбувались засідання методоб'єднань, проводилось анке­тування серед вчителів і учнів, інтерв'ю, вивчалась педагогічна література, учні педкласу відвідували уроки вчителів, результати цієї роботи 'Чрормлювались у ви­гляді таблиць, схем. Наслідки колективного узагальнення висловлені на педраді 3-ма групами: проблема очима вчителя; проблема очима учня; проблема очима аналітико-прогностичної творчої групи. Зведені наслідки колективного дослідження були пре­дставлені у табл. "Впровадження оновлених форм і методів роботи", в якій з 5-11 класів вказані аспекти мотивації навчання і форми, методи занять.

Загальний висновок колективного дослідження: навчатися з інтересом, з любов'ю; застосовувати відповідну, особистісно-зорієнтовану систему форм і за­нять, в якій учень є не об'єктом, а активним суб'єктом діяльності.

Експрес-опитування показало переваги нової організації навчального проце­су, а саме: учителі багато встигають зробити на уроці, не витрачають час на орга­нізацію класу; більше часу залишається на закріплення матеріалу, роботу з розви­тку мислення; більші можливості приділяти увагу учням з різною успішністю; є можливість вивчати матеріал блоками, виділяти час на ігрові моменти, зменшити обсяг домашніх завдань; спостерігається заощадження часу на підготовку до уро-

II.2 Інтелектуальна «ціна навчання» в аспекті реабілітаційної педагогіки

53

ків учителів і учнів, є більші можливості для виконання творчих письмових робіт, менша кількість підручників, які діти носять до школи; є кращі можливості органі­зувати самостійну ігрову діяльність, пов'язати вивчення кількох тем; збільшується вільний час; менша завантаженість дітей протягом дня, можливість у паузах між парами поспівати, послухати музику, поспілкуватись; зручніше планувати уроки, є більше можливості для контролю знань; ширші можливості для застосування не­стандартних уроків, екскурсій; загалом поліпшується дисципліна учнів.

Учителі окреслили і коло питань, на які треба звернути увагу. Перш за все, як впливає нова організація занять на розвиток учнів, які її особливості у віковому аспекті. Підкреслена необхідність коригування календарних планів роботи коле­жу, урізноманітнення форм та методів уроку (щоб учні не втомлювались від одно­манітності), поліпшення планування уроків, на які в навчальному плані відводить­ся 1 година, вдосконалення розкладу занять. Це — завдання дальшого пошуку вчителів і вчених.

Нову організацію навчання узагальнювали і учні педагогічного класу, які не Тільки відвідали багато занять, а й узагальнили свої спостереження у спеціальній

доповіді.

Таким чином, стара, як світ, дидактична проблема вибору, оптимізації форм і методів роботи переросла у тривалий колективний творчий пошук нової, іннова­ційної системи навчання. Ми висвітлили не стільки результат, скільки процес творчого пошуку колективу колежу, який у багатьох своїх рисах є типовим для шкіл інноваційного типу. Кожного нового дня починається новий урок — і новий Пошук як співробітництво учня і вчителя, як співтворчість.