Особистість

//./. Від творчої особистості — до нових технологій навчання¹

Нові школи України — які вони?

Чим відрізняються розвиток і навчання учнів у школах нового типу? У чому полягають інноваційні пошуки вчи­телів сьогодні?— на всі ці і багато інших проблем читачі знайдуть відповідь у цьому розділі, в якому цілісно висві­тлений досвід роботи Українського колежу ім. В.О.Сухом-линського (м.Київ), узагальнений на основі вивчення тен­денцій розвитку закладів інноваційного типу України, спі­вставлений із зарубіжним досвідом. Цей досвід є типовим для багатьох нових шкіл України, які намагаються вихо­вати інтелектуально-творчу, духовну особистість.

Коли у В О.Сухомлинського спитали: що було головним у його житті,— він відповів: любов до дітей. Бурхливе інноваційне життя колежу вирує навколо дитини. Особистісно-орієнтоване навчання, концепція життєтворчості, програма розвитку творчої особистості — ось три "кити", на яких тримається навчання, виховання і розвиток учня. Учень — не пасивний об'єкт, а суб'єкт навчання — головна діюча фігура всього навчально-виховного процесу — ось вихідна позиція колективу колежу, як і інших шкіл нового типу.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації, індивідуалізації та диферен­ціації навчального процесу актуально звучать цінні дидактичні заповіді В.О.Сухом­линського. Так, у книзі "Сто порад учителеві" він зазначає: "Немає абстрактного учня... Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб роз­кривши сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці.

¹ Цей § написаний разом з учителем вищої категорії С.В.Рудаківською.

//./. Від творчої особистості — до нових технологій навчання. 27

А це означає, що в навчанні має бути індивідуалізація — і у змісті розумової праці. і в характері завдань, і в часі" (т.2, с.437).

Колеж і є таким типом навчального закладу, в якому росте і розвивається учень, як носій суб'єктного досвіду.

У сучасній психології визначеною є позиція, що кожен учень — людина, обдарована у якійсь галузі життєтворчості. Є різні види обдарувань: загальні і спеціальні, вербальні і практичні, творчі і реконструктивні та ін.

Спираючись на здібності, обдарування кожного учня, неповторне в кожному з них, вчителі розвивають здатність до творчості.

У науці й досі дискутується проблема: чи можна навчати творчості? Різні наукові школи відповідають на це по-різному. Не намагаючись відповісти повністю на це складне запитання, спираючись на інноваційний пошук колежу, ствердимо: творчості можна і треба вчити, хоча не можна навчити, як мові, математиці та іншим наукам.

В концептуальному резюме ми намагались стисло викласти основні методо­логічні позиції щодо ключових понять: інтелект, творчість, обдарованість (II).

Виходимо з того, що обдарованість - це індивідуальний когнітивний, мо­тиваційний і соціально-особистісний потенціал, що дозволяє отримати ви­сокі результати в одній (або більше) із сфер діяльності.

В центрі уваги має бути не якийсь середній учень, а кожен школяр як особи­стість у всій своїй унікальності. Змінюється спрямованість - не від педагогічних методів до учня, а навпаки, потрібно йти від учня, який свідомо ставиться до тих засобів пізнання, що йому пропонуються.

Визнання учня головною діючою фігурою всього навчально-виховного проце­су і є особистісно-зорієнтоване навчання.

Але щоб зробити учня справжнім суб'єктом навчального процесу, слід зміни­ти всю технологію цього процесу.

Організація особистісно-зорієнтованого навчання вимагає розробки педагогі­чних технологій, метою яких є не накопичення знань та умінь, а постійне збагачен­ня досвідом творчості і формування механізму самоорганізації і самореалізації осо­бистості кожного учня. Реалізація такої задачі вимагає іншого підходу до предме­тного навчання, до виділення і моделювання таких видів діяльності, які допомага­ють здійснити активне відношення учня до оточуючого світу.

Конкретні знання є при цьому тільки засобом пізнання і перетворення дійс­ності, а не кінцевою метою діяльності. При такому підході змінюється уявлення і про навчальне, соціокультурне середовище.

Колеж є таким типом навчального закладу, в якому росте і розвивається учень, як носій суб'єктного досвіду, який приймає оточуючий світ через цей до­свід, замісником якого є особистісно значущі цінності.

Формування на цій основі соціально значущих цінностей - основна задача особистісно-зорієнтованого навчання. Особливістю такого навчання і є визнання учня як самоцінності.

28

ЧАСТИНА І. Розділ II.

Суттєвим компонентом загального розвитку є інтелектуальний. Ми розуміє­мо інтелектуальний розвиток учнів у єдності :і академічними досягненнями і вва­жаємо інтелектуальну діяльність творчою

У колежі налагоджений постійний моніторинг за розвитком учнів за такими програмами:

• програма життєтворчості учнів у концентрах "Я — колежанин", "Я — киянин", "Я — українець";

• програма інформаційного (в т.ч. інтелектуального) розвитку;

• комп'ютерна програма розвитку за тестовими методиками. Особливістю цього моніторингу є не штучні психологічні спостереження, а

педагогічний їх характер. Тобто, рівні розвитку учнів з'ясовуються на навчальних заняттях при виконанні завдань з різних предметів 3-х рівнів: репродуктивного, конструктивного, творчого.

До цього додаються невеличкі анкети, запитання. Наприклад, учням V-VI класів запропоновано завдання з оповідань В.О.Сухомлинського, які вимагали ви­конання інтелектуальних умінь аналізу і виділення головного, порівняння і уза­гальнення. В цілому учні добре виконали ці завдання (понад 75% з них) - порівня­но з 45% учнів в загальноосвітній школі, де проводились аналогічні роботи. Наве­дені завдання констатували належний рівень розвитку логічного мислення в учнів.

Уміння учнів спостерігати, рівень спостережливості визначався за допомо­гою спеціальних анкет для учнів і вчителів. Учні відповідали на запитання, як вони розуміють зміст певних понять, чи вважають себе спостережливими, чи люблять спостерігати, а якщо люблять, то за якими явищами та ін.

Більшість учнів (80-85 %) вважають спостереження важливим методом пі­знання, а себе - людиною спостережливою, спостерігати люблять усі, намагаються розвивати у себе ці якості (щоправда, стихійно) і хотіли б, щоб вчителі навчали їх цьому. Ось типові відповіді: "я спостерігаю... за тваринами, рослинами, птахами, людьми, природою...". Спостерігають підлітки за тим, що їх найбільш цікавить, і за конкретно-родовими об'єктами, що не виходить за межі вікової норми. Але є учні, які виявляють інтелектуальні уміння на більш високому рівні. Це — учні, інтеле­ктуально і практично обдаровані. З цього питання деякі учні встигли написати цілі твори: "...спостережливі люди завжди уважні до навколишнього середовища. Не­рідко ці люди — поети, вчені, композитори. Спостерігаючи, вони роблять відкрит­тя в науці, творять поезію, музику", "спостерігають, як росте квітка, як поводить­ся тварина, як падає сніг, пливуть хмари, сяє сонце...".

Вчителі вважають спостереження важливим методом навчання і пізнання, оскільки вони розкривають великі можливості навчання для виховання спостереж­ливості в учнів. Результати спостережень фіксують разом з учнями у малюнках, віршах, творах, композиціях, рефератах, казках, легендах, газетах та ін.

Часто на уроках вчителі пропонують учням невеличкі творчі завдання, що завершують повний цикл засвоєння знань. Це, наприклад, такі завдання. Урок історії у VII кл.: "Ви — іноземний мандрівник, що відвідав Софіївський собор. Опишіть свої враження". ^:

//./. Від творчої особистості — до нових технологій навчання. 29

Спеціально запропоновані учням V-VI класів комплексні творчі завдання, пов'язані із розвитком уваги, спостережливості, мислення, фантазії, показали, то більшість учнів має творчі тенденції для дальшого розвитку. Вчителі наголосили на необхідності і доцільності спеціальної надпрограми інтелектуального розвитку учнів в І-ХІ класах, яка пропонується в п. 12

Сучасна модель освіти вміщує в собі 4 компоненти: предметні знання (умін­ня, навички); способи діяльності; досвід творчої діяльності; емоційно-ціннісне ста­влення до світу. Жоден з них не заміщується іншими, але усі компоненти взаємо­пов'язані. Знання є базою інтелектуального розвитку ("навчання веде за собою розвиток", за Л.С.Виготським); високий рівень розвитку забезпечує успіх у навчанні. Світовий досвід пересвідчує, що XXI ст. — це вік інформації, змагання за інтелект.

Недарма поширюються в інноваційних зарубіжних школах т.зв. "надпрогра­ми" розвитку творчості, інтелекту. Набуває поширення у світі започаткована в Америці інтелектуальна гра "Одіссея розуму", яка базується не на Грунті конкре­тних знань, а вимагає творчості, розвиненого інтелекту.

Програма інтелектуального розвитку розв'язує ще одну складну педагогічну проблему — вимірювання (діагностики, оцінки) розвитку і саморозвитку учнів,

У світовій практиці минулого для цього застосовувались спеціальні тести (Біне, Симона, Кеттелла, Торренса, Векслера, Гілфорда та ін.) для діагностики інтелектуального розвитку. Але сьогодні вчені визначають, що наявні методики тестування не дають об'єктивної картини про стан, особливості розвитку і саморо­звитку особистості, зокрема, обдарованої. Ми притримуємося думки про необхід­ність застосування саме комплексу психолого-педагогічних вимірників та інстру­ментарію у визначенні рівня розвитку інтелекту, обдарованості тощо.

Розглянемо на прикладі старших класів колежу, як же застосовується ком­плекс психолого-педагогічних методик для діагностики розвитку учнів.

1. блок: учні виконують завдання 3-х рівнів згідно програми інтелектуального розвитку за змістом конкретних навчальних предметів. Перше завдання вимагає

2. репродукції навчального матеріалу, друге - його реконструювання на базі програ­ми інтелектуального розвитку, третє - творчості. Результати можуть оцінюватись за 5- чи 10-бальною шкалою, а учні на цій підставі ранжуватись за рівнями: висо­кий, норма, середній, низький.

3. блок: учні виконують завдання за вербальним і невербальними субтестами (за методикою Векслера). Виводиться загальне (ай-к'ю) і оцінка інтелекту за рів­нями, складається рейтингова таблиця.

зо

ЧАСТИНА І. Розділ II.

Наприклад:

Рейтинг за даними усіх субтестів у групі (класі) 9-Г

№п/п	Прізвище, ім'я	3	ігальне IQ	Оцінка інтелекту
1.	Гуменюк Віталій		128	високий
2.	Коцепуп Сергій		126	високий
3.	Сияк Іван		125	високий
4.	Михалик Сергій		124	високий
5.	Бакуринський Микола		122	високий
6.	Пустовіт Інна		117	норма
7.	Микал Марія		116	норма
14.	Поліщук Костянтин		110	норма
15.	Крижанівський Сергій		109	середній
16.	Черевик Олексій		106	середній
21.	Шморгун Наталя		94	середній
22.	Попернацька Людмила		88	знижена норма
23.	Кипчинська Олена		82	знижена норма

У колежі є комп'ютерний варіант цієї програми (автор — Демідов А.В.). Як бачимо, більшість учнів, за даними цих тестів, перебувають або на рівні вікової норми, або мають середні показники інтелектуального розвитку.

Мета дальшого дослідження — порівняти ці дані з даними педагогічних об­стежень, зробити кореляцію і скласти реальні показники інтелектуального розви­тку учнів. Оцінюючи інтелект, загальний розвиток та обдарування учнів, ми засто­совуємо і зворотний шлях: від оцінки кінцевих результатів.

Більшість випускників колежу поступає у вузи, бере активну участь в олімпі­адах різного рівня, інтелектуальних змаганнях та ін.

Надійним психолого-педагогічним критерієм розвитку є творчість учнів. У класах, гуртках створюються цілі альбоми віршів, оповідань, перекладів, у колежі регулярно виходять листівки, газети.

Цікава і повчальна історія творчого становлення профільних класів. Розпові­дає С.В.Рудаківська, колишній заступник директора з навчально-виховної роботи: "Диференціація в Українському колежі відбувається з 5-го класу, але, звичайно, основою для становлення та творчого зростання учнів є старша школа, де форму­ються класи: підвищеного рівня, фізико-математичного, хіміко-біологічного профі­лів та гуманітарні класи.

Особливо відзначимо гуманітарні класи, тому що саме тут відбувається по­шук та прояв талантів, зростання творчої особистості. Якщо охарактеризувати зміни в гуманітарному 10 класі, то потрібно відзначити, що на початку року учні були дуже скуті, на уроках більше мовчали, мало відповідали, дуже важко викону­вали творчі роботи. Але велике значення має віра вчителя в дітей і його творча

//./. Від творчої особистості — до нових технологій навчання. 31

натхненна "установка": ви все можете — можете подолати лінощі, можете багато читати і будете встигати: можете вільно говорити: кожна ваша думка буде визнана цінною, корисною: кожен ваш крок буде оцінений позитивно, аби лише цей крок був спрямований на творчість.

І ось результат: перші знахідки, перші вірші, перші інтегровані уроки, і перша "поетична свічка".,.

Ковальчук Алла — пише вірші, малює.

Вовк Катя — пише чудові вірші-мініатюри;

Міщенко Ганна — філософські вірші;

Собчук Олена — пише вірші, малює;

Єфанова Олена — пише вірші.

А ось і хлопці — від несприйняття, подолавши бар'єр відчуженості, перейш­ли до створення чудових мініатюр: Солодкий Сергій, Марський Володимир, Семе­нов Юрій, Чернов Сергій, Бойцов Андрій, Кременецький Роман.

Перша книжка віршів готова до видання.

Доля II гуманітарного класу зовсім інша — колектив був сформований напро­чуд швидко, яскраво, кожен учень — зірочка, а разом — ціле сузір'я. Кожен раз радію, коли для себе відкриваю щось нове в своїх учнях:

Химич Ярослава — поетеса; напрочуд глибока, талановита дівчина;

Тригуб Наталія — вірші стала писати у колежі; вдумлива, серйозна, з глибо­ким образно-аналітичним мисленням;

Багмут Ірина — глибоке образно-емоційне мислення, здатна до цікавих уза­гальнень; пише вірші;

Коновал Олена — у неї нестандартне мислення, вона має здатність до глибо­ких філософських спостережень та висновків;

Шаройкіна Наталія — проявилась напрочуд талановито, своєрідно, глибоко;

Мартиненко Тетяна — емоційна, чутлива дівчина, глибоко сприймає твори; пише вірші;

Степаненко Олена — своєрідна, жвава дівчина, глибоко аналізує твори, пише вірші.

Хочеться окремо відзначити прояв талантів у фізико-математичному класі. В минулому році було важко звикати, виникали суперечки щодо необхідності читан­ії. А коли переконала,— з'явилося, відкрилося:

Назарян Ася — напрочуд талановита дівчина з дуже глибоким образно-емоцій-ним сприйняттям творів, автор оригінальних творів, де головним є почуття, думка, нас'трій, намагання вловити невловиме...

Харківська Оксана — талановита учениця, пише оригінальні твори;

Кривушенко Вікторія — намагається писати вірші;

Сікорський Ілля — дуже гостре мислення, вірний помічник у диспутах, дис­кусіях, вміє загострити думки, вільно веде дискусію, пише цікаві твори;

Євенко Ігор — історик, але проявився як неабиякий критик, пише вірші — верлібри, глибокий аналітик.

32

ЧАСТИНА І. Розділ II.

Червоняща Людмила, Сагайдак Юля, Тараба Наталія — багато читають, ці­каво аналізують, оригінально пишуть.

Доска и мел, моя тетрадь, И дробью рифм, как целый полк,

Где нужно столько написать За первым словом весь поток

И вот перо в руке опять. Вольется между бледных строк.

Как парус, бел и слаб цветок, Покроет лист твоей рукой

Как странник неба, одинок Перо сумятицей такой,

Осенний вымокший цветок Что потеряет ум покой.

И, словно шелк, сойдут слова, И вот, когда рука в тетрадь

Пусть неуверенно сперва, Начнет жемчужины ронять,

И вот одно, а после два... Ты можешь смело приписать

Внизу листа: "Учитель мой! Ключи к премудрости простой Твоим трудом, твоей рукой Вошли посевом золотым В умы к ученикам твоим, И цвет души неповторим, Теперь ты видишь этот всход, Твоих трудов желанный плод, Так пусть он радость принесет Тебе и нам. Благодарим!"

Творчість учнів багатогранна, виявляється у різних сферах діяльності. Особ­ливо яскравим є творчі здобутки МАНу (Малої Академії наук).

Пам'ятними є творчі конференції колежу, на яких "мановці" доповідали про свої дослідження.

Мала академія наук в Українському колежі має свою історію. Вона була створена у 1989 році, займались тоді дослідницько-пошуковою роботою 20 учнів. За цей час зросла не тільки кількість учасників (від 20 до 120 учнів), але й зрілість, глибина робіт як теоретичного, так і практичного напрямку. За 7 років існування МАНу в Українському колежі визначилась така структура Академії:

• секції гуманітарної кафедри (української, зарубіжної літератур, історії, іноземної мови);

• секції кафедри точних наук (математики, фізики, інформатики);

• секції кафедри природничих наук (хімії, біології, географії)

Керують цими кафедрами завідуючі та вчителі, що займаються науково-дослі­дницькою роботою; вони є членами координаційної ради МАН.

У вересні кожного року відбувається установча конференція МАН, де визначаю­ться пошуково-дослідницькі та експериментальні завдання на рік, вчителі оголошують набір учнів у секції, відбувається запис колежан у секції; обговорення, затвердження або коректування тем пошуково-дослідницької, експериментальної роботи учнів.

//./. Від творчої особистості — до нових технологій навчання.

33

Щомісяця на засіданнях секції учні обговорюють поетапні результати діяль­ності своїх товаришів з попередніми висновками цих робіт.

У лютому колежани доповідають про свою завершену роботу, на секційних засіданнях визначаються кращі; на загальношкільній конференції підбиваються під­сумки роботи. Координаційна рада відзначає, які кращі роботи надіслати на кон­курс пошуково-дослідницьких та експериментальних робіт. Як правило, роботи учнів колежу відзначаються на районній конференції, і учні стають призерами районного та міського конкурсів пошуково-дослідницьких та експериментальних робіт. Ось деякі приклади:

• Секція української літератури:

1. Хомич Ярослава — Василь Стус "Втрачена доля".

2. Багмут Ірина — Остап Вишня "Слуга народу".

3. Тригуб Наталія — "Що криється за ім'ям Михайла Драй-Хмари".

• Секція зарубіжної літератури:

1. Шаройкіна Наталія — "Особливості творчості Карела Чапека".

2. Банніцина Олена — "Особливості творчості Еліота"

• Секція математики та фізики:

1. Кривушенко Вікторія — "Електричне та оптичне явище в просторі".

2. Сагайдак Юлія — "Дослідження Всесвіту" (з фізики).

• Секція природничих наук: Біологія

1. Фурмак Олена, Герасименко Катерина — "Сколіоз. Остеохондроз як наслідок сколіозу. Попередження хвороб опорно-рухової системи".

2. Атаманський Тарас — "Біохімічний аналіз крові".

3. Агафонова Марія — "Зміни в кістковій тканині".

4. Чіпенко Катерина, Товкес Тетяна — "Будова та гігієна органів зору".

Географія

1. Шакура Дмитро, Гурбич Олег — "Заповідники України. Асканія-Нова".

2. Коломієць Юлія, Дегтярьова Оксана — "Природа Києва. Екологія Києва".

3. Пасько Юлія, Рудоманова Ганна — "Рослинний і тваринний світ України".

Хімія

1. Чіпенко Катерина — "Хімія в землеробстві. Вплив мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин".

2. Дегтярьова Оксана — "Казковий світ хімії".

Що ж приваблює в роботі МАН? Це — школа розвитку інтелекту. Аналізуючи анкети учасників МАН, відзначимо, що це насамперед поглиблення знань, робота з додатковою літературою, що дозволяє відкрити обрій горизонту знань, а також роз­виток здібностей, творчості, причому більшість колежан відмічають підвищення інте­ресу до предмету, необхідність і можливість яскравого самоствердження; окремо потрібно окреслити особливу роб'оту з вчителем, цікавість індивідуальних та групо­вих занять в секції, ту надзвичайно натхненну творчу атмосферу, яка сприяє розви­тку особистості. Робота в МАН дала поштовх серйозним заняттям певною галуззю науки, що позначилося на подальшій долі випускників колежу, більшість з яких