11 Клас

1. Широко і усвідомлено застосовувати сформовані у і-10 класах різнома­ нітні види емпіричного і теоретичного (в т.ч. системного) аналізів в залежності від мети і характеру навчального завдання Вміти розкривати тенденції, закономір­ ності, переносити сформовані уміння аналізу з одного виду діяльності на інший. Користуватися сформованими уміннями аналізу різних способів навчальної діяль­ ності в репродуктивних, конструктивних і творчих задачах Вчитися аналізувати хід дискусії, утримувати "в полі зору" основну тему. Розвивати уміння аналізува­ ти ділові, імітаційні ігри. Удосконалити різні види аналізу за допомогою ТЗН і нових інформаційних технологій.

Застосовувати сформовані уміння виділяти головне, переносити його на різні види діяльності (навчальну, трудову, суспільну та ін,). Уміти виділяти головне в різній за обсягом, характером і призначенням інформації, в способах діяльності методологічного характеру. Фіксувати головне в різній знаковій та образній формі Аналізувати дані і самостійно складати опорні конспекти-моделі виділення голов­ного, тези, складні плани, самостійно розробляти правила-орієнтири виділення головного. Ввести уміння виділяти головне в загальну систему умінь.

2. Творчо застосовувати сформовані за роки навчання різні види і форми порі­ вняння Вміти виконувати проблемні завдання порівняльно-узагальнюючого харак­ теру, продовжувати вчитися методу системно-структурного підходу, здійснювати історико-генетичне порівняння Продовжувати вчитися порівнювати способи діяль-

1.2. Програма формування інтелектуальних умінь в учнів

21

поеті в тому числі методологічного характеру. Виконувати пізнавальні завдання різного ступеня складності, в основі яких лежить порівняння. Користуватися між-предметним порівнянням. Продовжувати вчитися порівнювати не тільки навчально-пізнавальну, але і всі види навчальної, суспільної і трудової діяльності окремих осіб, груп і колективів. Творчо застосовувати основні правила-орієнтири і моделі порів­няння, вчитися фіксувати результати порівняння самостійно в різній знаковій формі Робити теоретичні і практичні висновки із порівняння, закінчуючи його узагальнен­ням, застосовувати прийом порівняння і його результати в творчій діяльності.

3. Застосовувати сформовані уміння узагальнювати різноманітну за джере­лом, обсягом, характером, складністю інформацію. Продовжувати вчитися най­більш складним способам узагальнення: діалектичному, системно-структурному. Складати лінійні класифікації. Виконувати завдання проблемно-узагальнюючого характеру, встановлювати міжпредметні зв'язки в різній навчальній інформації. Широко переносити вміння узагальнювати на інші види діяльності (практичну, організаторську, суспільну та ін.). узагальнювати методи і прийоми інтелектуаль­ної і практичної діяльності. Фіксувати узагальнення в оптимальній формі.

4. Застосовувати уміння будувати емпіричне і теоретичне визначення при осво­єнні, застосуванні і узагальненні різноманітної навчальної інформації класного і по-закласного характеру. Удосконалювати оцінні судження школярів за заданими кри-теоріями, вчити встановлювати такі критерії самостійно. Виправляти неправильні класифікації і генетичні визначення. Переводити реальне визначення в номінальне.

5. Творчо застосовувати сформовані уміння конкретизувати для досліджен­ня, розшифровки і застосування різноманітної інформації. Продовжувати вчитися

найбільш складним видам конкретизації: сходження від абстрактного до конкрет-

ного, на основі системно-структурного аналізу, моделей. Вміти розшифровувати

міжпредметні зв'язки в різній інформації. Вчитися переносити уміння і навички конкретизації на інші види діяльності, розшифровувати узагальнення, подані в будь-якій знаковій формі.

6. Активно застосовувати засвоєні види і форми доведення: пряме і непряме,

індуктивневне і дедуктивне, .за аналогією, проблемне, "мозкового штурму", синекти-

ки. Володіти всіма видами спростування. Брати участь в доповідях, диспутах, дис-

кусіях, конференціях: вміти відстоювати свої погляди, ставити запитання. Розріз-

няти лояльні і некоректні прийоми евристики.

7. Користуватися в навчанні деякими методами наукового пізнання. Застосо-вувати принципи теорії пізнання в навчанні. Вміти проблемно викладати знання, брати участь в евристичній бесіді і проводити її в молодших класах, розв'язувати різні пізнавальні задачі, виконувати навчальні дослідницькі завдання. Вчитися за-

стосувати прийоми і методи наукового пізнання для засвоєння, застосування і

узагальнення знань, оцінки подій і явищ.

Ввести сформовані мислительні уміння і навички навчання і самоосвіти в загальну систему загальнонавчальних умінь (систематизувати перелік умінь, кри-

тично оцінювати будь-яку інформацію на основі засвоєних умінь і навичок, корис-

туватися прийомами взаєморецензування, взаємонавчання, навчання молодших та

22

ЧАСТИНА І. Розділ І.

ін.). Творчо застосовувати знання, уміння і навички в нових умовах, в різних видах навчально-пізнавальної і організаційної діяльності (на уроках, семінарах, конференціях, факультативах, МАН та ін.).

1.3. Методичні поради користувачам програми

Методика формування загальнонавчальних інтелектуальних умінь в учнів виходить з концепції, викладеної в її. 1.1. Спираючись на зазначені принципи, під­креслюємо головну ідею методики: цілеспрямоване, міжпредметне формуван­ня умінь.

Суть змістовно-операційного шляху полягає в тому, то при вивченні конкре­тного матеріалу учням повідомляють смисл і формулюють правила здійснення ос­новних прийомів розумової діяльності, основні прийоми та його правила усвідом­люються учнями, а складові прийому логічні операції засвоюються практично.

Формування умінь в учнів проходить у ряд етапів Загальна стратегія дій учня та вчителя є такою: кумуляція ~ діагностика - мотивація - рефлексія -застосування — узагальнення, та перенесення - контроль та корекція.

Найбільш ефективним методом формування та закріплення інформаційних умінь є пізнавальні завдання (І.Я.Лернер, Н.О.Напольнова. В.Ф.Паламарчук, О.Я.Савченко) і вправи — 8 видів вправ, в які входять репродуктивні, продуктивні та творчі запитання і завдання, які співвідносяться з принципами, етапами форму­вання інформаційних умінь. Це: підготовчі, діагностичні, мотиваційні, рефлек­сивні, тренувальні, праксиологічні, узагальнюючі, контрольні. Дуже ефектив­ними методами виявились також наочні методи та дидактична гра (О.В.Почупайло).

Прослідкуємо, як відбувається формування інформаційних умінь в учнів 5-6 класів.

І. Етап кумуляції — накопичування досвіду в I-IV класах проходить емпірич­но. Учні оволодівають загальнонавчальними вміннями практично. В середніх кла­сах накопичується досвід застосування більш складних прийомів роботи з інфор­мацією. На цьому етапі доцільно застосовувати підготовчі вправи, які актуалі­зують минулий досвід учнів. їх читацький багаж, мають мету підготовити їх до сприймання нового.

Наприклад: урок української літератури, 5 клас:

1. Пригадайте, які твори про козаків, відважних народних лицарів ви читали':¹ Яка головна думка їх об'єднує?

2. Які основні теми вивчались в 4 класі? Нагадайте, що ви читали влітку, чи записано це у вашому читацькому щоденнику?

3. Які журнали і газети ви прочитали за літо? Що нового довідались?

4. Пригадайте, як відшукати потрібну книжку, журнал, газету в бібліотеці. Доцільне проведення таких ігор, які допомагають актуалізувати читацький

багаж учня.

Наприклад: гра "Відгадай казку". 5 клас: клас ділиться на три команди (по рядах). Виходить по одному гравцю з кожної команди Вчитель читає рядки з відомих казок (які вивчалися раніше на уроках класного та позакласного читання).

І,З Методичні поради користувачам програми

23

учасники відгадують, з якої вони казки, хто її написав. Виграє команда, яка вгадає найбільшу кількість казок. Така гра може проводитися в бібліотеці, поєднуватися з екскурсією, під час якої діти нагадують все те, що вони взнали на бібліотечних уроках в 4 класі

II. Етап діагностики — визначення рівня сформованості умінь в учнів прово­ диться за допомогою діагностичних вправ, в які обов'язково входять запитання та завдання репродуктивного, продуктивного та творчого типу. Вчитель визначає основну масу учнів; учнів, з якими потрібно працювати індивідуально та "зону найближчого розвитку" для учнів, що випереджують основну масу.

Доповнюють вправи також інші методи: опитування, бесіди, педагогічні спо­стереження, дидактичні ігри (особливо вікторини, змагання).

Наведемо приклад діагностичних вправ для учнів 6 класу (завдання 1-3 мо­жуть бути використані вчителями як гуманітарних, так і природничих предметів):

1. Прослухайте текст. Яка головна думка в ньому? Поставте 2-3 запитання до тексту.

2. Прочитайте текст. Яка головна думка в ньому':¹ Поставте 2-3 запитання до тексту

3. Порівняйте тексти Чи можна дати їм загальну назву, чи краще підібрати прислів'я, яке б виражало головну думку цих текстів?

4. Які деталі роблять твір художнім? Які риси персонажів твору можна на­звати типовими:' Чому?

5. В якому порядку розташована література в бібліотеці^ Для чого потрібні каталоги в бібліотеці? Які дані про книгу записуються на каталожну картку?

4. Напишіть невеличкий твір на вільну тему. Дайте йому назву.

На цьому етапі ефективним є застосування вікторин, змагань, кросвордів та інших ігрових форм, які допоможуть визначити рівень сформованості умінь в учнів.

III. Наступним етапом є етап мотивації— створення атмосфери зацікавле­ ності, позитивних емоцій, стійкого інтересу в процесі оволодіння вміннями. Учневі необхідно дати можливість успішно працювати, закріпити позитивний результат. Тільки на основі досягнутого позитивного результату можливе формування стійко­ го інтересу до певного виду діяльності. Для цього доцільно використовувати деві­ зи, епіграфи, загадки, прислів'я, проводити вікторини, ігри різних типів та ін. Ціка­ вість викликають твори, назви яких містять в собі загадку, нерозв'язане питання ("Чудодійна криниця", Л.Глібов "Загадка" та ін.).

Ігри збуджують інтерес до теми, удосконалюють практичні вміння та навич­ки, активізують обмін досвідом, розвивають самостійність у розв'язанні поставле­них завдань, формують ділові якості, сприяють співробітництву, прийняттю не­стандартних рішень, формують вміння аналізувати і оцінювати свої дії, розрахову­вати їх на кілька кроків вперед, прогнозувати ситуації.

Наведемо приклад гри "В країні знань" (5 клас).

Клас поділяється на дві команди, які вирушають в уявну подорож в країну знань. На кожній зупинці (які мають назви предметів, що вивчають в школі) про­понуються запитання та завдання, на які відповідає та команда, яка раніше знайшла

24

ЧАСТИНА І. Розділ І.

відповідь За правильну самостійну відповідь нараховуються бали Команда, яка не знає відповіді, може звернутися до бібліотеки (спеціально підібрана література, де можна знайти відповідь, стоїть в класі на книжковій виставці) Якщо відповідь буде знайдена, команді нараховується 0,5 бала. Виграє команда, в якої більше балів. Гра може проводитися в бібліотеці.

IV На етапі рефлексії відбувається усвідомлення суті та структури певного вміння. Розроблені правила-орієптири виділення головного в тексті, порівняння, узагальнення допоможуть у формуванні цих умінь, які є. операційною основою при роботі з текстом. Спираючись на це, О.В.Почупайло розробила правила-орієнтири формування інформаційних умінь, зокрема бібліогечно-бібліографічних. Це, на­ приклад, "Порядок ознайомлення з новою книжкою", "Як знайти книжку в бібліо­ теці", "Як працювати зі словниками" та ін.

Наведемо приклад правила-орієнтпра для учнів IV-V класів "Порядок ознайо­млення з книжкою":

1. Уважно прочитайте, хто написав книжку (автор) і назву книжки. Прочи­ тайте її підзаголовок (казка, оповідання, вірші та ін.) на першій сторінці.

2. Відкрийте книжку на другій сторінці. Знайдіть короткий зміст книжки (анотація) і прочитайте її.

3. Знайдіть на третій сторінці чи в кінці книжки зміст. Перегляньте, які твори входять в неї (один твір чи кілька, хто автори, які назви).

4. Перегляньте ілюстрації до творів.

5. Знайдіть кожен з вміщених в книжку творів, користуючись змістом.

6. Доцільно також широко використовувати зразки, які допоможуть учневі швидше зорієнтуватися під час виконання завдань.

V. На тренувальному етапі, який має дуже важливе значення, відбуваєть­ся відпрацювання певного вміння, поступовий перехід від репродуктивної діяль­ності (яка мала місце на IV етапі) до продуктивної та творчої. Відбувається цей перехід в основному за допомогою виконання тренувальних вправ. Праксиоло-гічні вправи мають метою відробку умінь на практиці (особливо це стосується бібліотечно-бібліографічних умінь та навичок).

Наведемо приклад тренувальних вправ, які націлені на формування умінь, необхідних для правильного сприймання твору (Р — репродуктивні, П — продук­тивні, Т — творчі завдання).

V клас, українська література. І.Франко "Грицева шкільна наука".

1. Доберіть заголовки до кожного розділу оповідання. Яка головна думка оповідання? Яке прислів'я може бути головною думкою твору? (П) Дайте власну назву твору (Т).

1. Дайте оцінку вчинкам школярів (П).

2. Чому більшість учнів вчитель вважав нездатними до навчання^ Яка пози­ція автора, його ставлення до тогочасної школи? (П). Порівняйте сучасну і тогоча­сну школи. Чим вони відрізняються? (П).

3. В якому тоні розповідає автор про Грицеве навчанняг¹ Яке ставлення в нього до Гриця? Доведіть свою думку (П)

ІЗ. Методичні поради користувачам програми

25

5. Яке значення у творі має останній діалог з гусьми? Який висновок про тогочасне навчання можна зробити.-¹ (П)

5. Які твори, схожі на прочитаний за головною думкою, вам відомі? Яку загальну назву їм можна дати? (П)

5. Знайдіть в бібліотеці твори про школу минулого Зробіть список літерату­ри на цю тему (Р-П)

6. Складіть оповідання про школу (Т)

IV клас, бібліотечний урок "Робота з енциклопедіями".

1. Згадайте, як розташований матеріал в енциклопедіях (Р)

1. Яка різниця в побудові дитячої енциклопедії та енциклопедичних словни­ків? Що в них спільне? (Р-П).

2. Чим доцільніше користуватися (енциклопедією чи енциклопедичним слов­ником), коли треба знайти інформацію про щось конкретне (певне явище, пред­мет)? А коли треба знати про явище та його зв'язки з іншими? (П).

4. Знайдіть інформацію про одне й те ж явище в дитячій енциклопедії і в енциклопедичному словнику (Р). Чим відрізняється в них подача матеріалу? В якому випадку краще звертатися до першого джерела, а коли — до другого? (П).

4. Напишіть невеликий реферат на вільну тему, користуючись двома джере­лами: дитячою енциклопедією та енциклопедичним словником. Проілюструйте його (П-Т).

VI. На етапі узагальнення пізнавальний процес переростає в пізнавальну потребу. Має місце часткова автоматизація вмінь, рівень засвоєння знань - кон­структивний. Відбувається перенесення набутих знань і умінь на інші теми і пре­дмети (ближнє перенесення), на інші сфери діяльності (далеке перенесення), за­стосування засвоєного в нових умовах, вплив однієї діяльності на полегшення та інтерференцію другої діяльності (Ж. Піаже).

На цьому етапі ефективне застосування узагальнюючих вправ, ігор різних типів, доцільне проведення уроків-звітів.

Наведемо приклад вправ цього виду

VI клас, українська література:

1. Яких українських письменників XIX століття ви знаєте? Які основні теми охоплювали їх твори?

2. Розгляньте таблиці з теорії літератури на форзацах вашого підручника. Наскільки систематизовані вони у вашій пам'яті?

3. Назвіть кілька творів, недавно вивчених вами, які поєднані за головною думкою. Яку загальну назву їм можна дати:* Чим вони відрізняються?

4. Що об'єднувало народних героїв у їхніх справах? Які твори про них ви читали, які передачі дивилися, слухали'-' Які приклади з життя могли б навести.-*

VI клас, бібліотечний урок.

1. В чому основні відмінності алфавітного каталогу від систематичного' В якому випадку доцільно користуватися алфавітним, а коли — систематичним ката-логом? Чому? Доведіть.

26

ЧАСТИНА І. Розділ II.

2. Чим відмінне розташування матеріалу в дитячій енциклопедії та енцикло­педичних словниках? Коли доцільно користуватися енциклопедією, а коли — сло­вниками? Чому' Доведіть.

3. Для чого потрібна систематизація матеріалу? В яких випадках його краще подати за алфавітом, а коли за тематичним принципом? Чому? Доведіть.

VII. Контрольні вправи доцільно проводити на етапі контролю та корекції, коли необхідно перевірити якість, обсяг засвоєних умінь, визначити рівень ссрор-мованості цих умінь в кінці певного циклу навчання учнів. Запитання та завдання в цьому випадку розробляються в кількох варіантах (за рівнем складності та само­стійності). Учні самі обирають відповідно до їх можливостей запитання та завдан­ня. Складаються вони аналогічно до діагностичних вправ. Це дозволить порівняти результати, побачити, чого досягнув кожен з учнів, спланувати подальше навчан­ня. Технологію навчання детальніше див. у другій книзі - "Техне інтелектус".

Розділ II. Цілісно, системно формувати інтелектуально-творчу