136 Частина II. Розділ III.

Крім того, у багатьох школах функціонують спеціальні "уроки мислення", є і варіанти: уроки творчості, ерудиції, спілкування, самопізнання, уроки-діалоги культур та ін. Розробляють програми таких занять, як правило, вчителі-майстри, новатори.

Такі заняття проводяться в Українському національному колежі, в Українсь­кому гуманітарному ліцеї м. Києва, в Донецькому ліцеї при ДДУ, у школах м Харкова, Програми дуже різноманітні, будуються за ідеями різних наукових шкіл

Наш варіант програми уроків самопізнання має таку структуру:

Пізнай себе!

/. Який у мене стан здоров'я? Як я фізично вдосконалююсь?

2. Який у мене темперамент?

3. Особливості власного мислення.

4. Чи завжди я уважний?

5. Який вид пам'яті у мене краще розвинутий?

6. Чи вмію я правильно формулювати свої думки?

7. Яке місце в моєму інтелектуальному житті займає читання?

8. Які мої учбові інтереси?

9. Яка працездатність?

10. Яке моє місце серед людей?

11. Чи вмію я себе контролювати, розмірковувати над своєю діяльністю, почуттями, думками? (див.: НОТ школьника — путь к творчеству. -К., 1988).

Звичайно, особистість важко розвивати за будь-якою програмою, бо її інтеле­ктуальний розвиток, як учив В.О.Сухомлинський, залежить від багатьох чинників і, насамперед, "...коли навчально-виховний процес спирається на духовне життя й історію народу..." (Т. 1. — С 91).

Розглянемо ще один цікавий аспект проблеми уроків мислення — в широкому розумінні цього поняття. Таких уроків В.О.Сухомлинський залишив безліч: від соці­альних, філософських, методологічних — до суто педагогічних, методичних, психоло­гічних, звернених як до всього суспільства, так і до кожного з "малих цих" — учня.

Хотілося б завершити ці роздуми згадкою про зустріч із В.О.Сухомлинським, яка теж для нас була уроком мислення.

Якось гарного травневого дня 1969 р. в Інституті педагогіки поважне Педаго­гічне товариство вирішувало долю республіканської конференції. Сивочолі члени президії дуже прискіпливо поставились до мети і програми конференції. Хвилювався старий педагог-ініціатор конференції — професор В.І.Помагайба, годі й казати, як хвилювалася молода його співробітниця, автор цих рядків! Раптом у найбільш на­пружений момент підвівся невисокий чоловік, з великими, прекрасними очима і, лагідно посміхнувшись до присутніх, тихим голосом переконав усіх, що педагогічна освіта вчителів — справа дуже корисна; вчителі багатьох окраїн зберуться у столи­цю, може, уперше у свому житті, порадяться між собою, пізнають багато цікавого, і тому благородну справу фундаторів конференції треба неодмінно підтримати...

Багато років минуло з тих пір. А для мене Уроком стала порада видатного педагога: підтримуй творчий пошук — всюди і завжди.

Рімейк-програма формування інформаційних умінь в учнів

137

Додаток Рімейк-програма формування інформаційних умінь в учнів¹

1 клас

І. Мислительні вміння як компонент інформаційних умінь.

1. Сприймати прослуханий або прочитаний невеликий нескладний текст, ви­діляючи в ньому основні логічні частини. Стисло переказувати основні етапи дії твору з допомогою вчителя, озаглавлювати основні частини твору. Відповідати на запитання типу "Про що (кого) розповідається в тексті⁷¹", висловлювати прості оцінні судження. Відповідати на запитання тексту.

1. Робити одночасне порівняння (розрізняти спільне і різне), під керівницт­вом учителя розрізняти істотні та неістотні ознаки предметів, нескладних явищ, текстів з очевидними параметрами для порівняння, робити висновки з порівняння.

2. Відповідати на запитання до загальної теми, групувати твори на спільну тему, давати їм з допомогою вчителя узагальнюючий заголовок, виражений у сло­весній чи наочній формах.

3. Вчитись висловлювати свою думку, відповідати на запитання типу "А як ви вважаєте?", "Що могло б бути далі?".

II. Вміння читати й аналізувати художній твір.

1. Розрізняти на емпіричному рівні роди літератури (поезія, проза), її види (оповідання, казка, байка).

1. Виразно читати твір, оволодівати рольовим читанням.

2. Розуміти типовість художнього образу, відповідаючи на запитання типу "Чи зустрічали ви в житті таких людей?", "Чи бачили в природі таке явище?" та ін.

2. Розуміти позицію автора у ставленні до персонажів твору, їхніх характе­рів, вчинків; висловлювати своє ставлення до персонажів, почуття, які виникають під час читання твору; вчитися ставити себе на місце персонажа ("Як би ви вчини­ли?" та ін.).

3. Висловлювати своє уявлення про героя після читання твору (в усній формі та у вигляді малюнка).

4. Розповідати про своє уявлення інших подій та персонажів, навіяне прослу­ханим.

III. Бібліотечно-бібліографічні вміння та навички.

1. Мати загальне уявлення про бібліотеку, ознайомитися з правилами корис­тування абонентом; берегти книжку, робити нескладний ремонт книжки.

1. Розрізняти основні елементи книжки, користуватися закладкою; орієнту­ватися в типах книжок за форматом (книжка-малятко та ін.), визначати види кни­жок за оформленням (книжка-іграшка та ін.). Розрізняти книжки одного автора, правильно називати книжку (автор, назва), вчитися правильно ознайомлюватися з книжкою. Ознайомитись з розстановкою книжок на абонементі, з читальним за­лом, з тематичними книжковими виставками, дитячою періодикою для молодшого шкільного віку. Накопичувати читацький досвід.

¹ Рімейк-програму розроблено О.В.Почупайло на основі програми розвитку учнів автора

138