
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Основні терміни й визначення
- •Розділ 1. Схема зовнішнього й внутрішнього електропостачання електричного транспорту
- •1.1. Загальна схема електропостачання
- •1.2. Схема внутрішнього електропостачання
- •. Схема внутрішнього електропостачання одноколійної ділянки
- •1.4. Централізований і децентралізований способи електропостачання
- •1.5. Схема зовнішнього електропостачання
- •Розділ 2. Тягові мережі електричного транспорту
- •Поняття «Контактна мережа»
- •2.2. Типи підвісок
- •2.3. Матеріали й підвісна арматура контактної мережі
- •2.4. Спецчастини
- •Розділ 3. Механічні розрахунки простої і ланцюгової
- •3.1. Розрахунок полігону|
- •3.2. Визначення довжини хорди на криволінійних| ділянках трамвайної мережі|сіті|
- •3.3. Визначення довжини хорди на криволінійних| ділянках руху тролейбуса
- •3.4. Взаємодія контактного проводу|проводу| і струмоприймача|
- •4.1. Розрахунковий режим і навантаження на контактні проводи
- •4.2. Розрахунок простої підвіски
- •4.3. Розрахунок ланцюгової|цепної| підвіски
- •4.4. Розрахунок підтримуючих і опорних пристроїв|устроїв|
- •Розділ 5. Електричні розрахунки тягової мережі
- •5.1. Постановка завдань|задач| і принципи розрахунку тм|
- •5.2. Задачі електричних розрахунків тягової мережі
- •5.3. Режими роботи тягової мережі |сітей|:
- •5.4. Основні розрахункові величини, які характеризують роботу системи електропостачання
- •5.5. Основні параметри тягових мереж
- •5.6. Методи розрахунків внутрішнього електропостачання
- •Розділ 6. Розрахунок і вибір параметрів системи електропостачання
- •6.1. Розрахунок рейкової мережі
- •6.2. Розрахунок параметрів негативних живильних ліній
- •6.3. Розрахунок навантаження контактної мережі
- •6.4. Розрахунок навантаження живильних ліній
- •6.5. Розрахунок параметрів контактного проводу.
- •6.6. Розрахунок сумарних втрат напруги в елементах сеп
- •6.7. Розрахунок робочої і встановленої потужності тп
- •6.8. Визначення місць розташування і потужності тягових підстанцій
- •6.9. Економічні розрахунки системи електропостачання ет
- •Розділ 7. Силові кабелі
- •7.1. Конструкція силових кабелів
- •7.2. Монтаж і експлуатація кабельної мережі
- •7.3. Захист кабелів тягової мережі
- •Розділ 8. Коротке замикання в тяговій мережі
- •8.1. Розрахунок струму короткого замикання в тяговій мережі
- •8.2. Визначення сталих значень струмів к.З.
- •8.3. Захист від малого струму к.З.
- •Розділ 9. Блукаючі струми
- •9.1. Аналіз блукаючих струмів
- •9.2. Потенційна діаграма однобічного живлення при рівномірно розподіленому навантаженні
- •9.3. Потенційні діаграми однобічного живлення при зосередженому навантаженні
- •9.4. Потенційна діаграма схеми двостороннього живлення при зосередженому і рівномірно розподіленому навантаженні
- •9.5. Вплив різних чинників|факторів| на блукаючі струми|токи| в землі|грунті|
- •9.6. Захист підземних металевих споруд від блукаючих струмів
- •9.7. Вольтододаючі| пристрої|устрої|
- •Електропостачання електричного транспорту
1.2. Схема внутрішнього електропостачання
Контактну мережу ЕТ секціонують за довжиною, тобто розділяють на ряд ізольованих ділянок (секцій) за допомогою спеціальних пристроїв – секційних ізоляторів, що забезпечують безперешкодний прохід струмоприймача ЕРС і здійснюють відключення в аварійних режимах, при проведенні ремонтних робіт тільки невеликої ділянки КМ.
СІ розділяють КМ на службові й другорядні ділянки (вантажних ліній, під'їзних ліній до депо й інших) від основної транспортної мережі.
Схема внутрішнього електропостачання характеризується значною розгалуженістю, що визначає розташування транспортних ліній.
Особливості роботи цієї схеми можна простежити на прикладі роботи окремих секцій (рис.1.3), що ілюструють електропостачання двошляхової ділянки (рух туди й зворотно однією вулицею) довжиною L км.
Ділянки контактної мережі|сіті| різного напряму|направлення| можуть бути з’єднані|з'єднані| й живитися за різними схемами:
схема роздільного живлення|харчування| шляхів|колій,доріг| (рис.1.3, а, в);
схема паралельного з'єднання|сполучення,сполуки| шляхів|колій,доріг|; з'єднання|сполучення,сполука| в декількох точках |точках|(рис. 1.3, б);
схема з|із| постом секціонування; з'єднання|сполучення,сполука| в одній точці|точці| (рис.1.3, г);
одностороннє|однобічне| (консольне) живлення|харчування| (рис.1.3, а, б);
двостороннє|двобічне| живлення|харчування| (рис.1.3,в, г).
Вагон на ділянці
з однобічним живленням
(рис.1.3,
а) одержує енергію завжди
однією живильною лінією, при цьому на
середині ділянки
(між тяговими підстанціями), втрати
потужності мережі можна визначити як
[3]
,
Вт. (1.1)
Для МЕТ характерна схема консольного живлення при паралельній роботі КМ обох шляхів (рис.1.3.б). У цьому випадку від однієї живлячої лінії одержують енергію дві секції шляху обох напрямів. У порівнянні зі схемою (рис.1.3,а) втрати потужності при знаходженні поізду в кінці секції зменшуються в 2 рази.
,
Вт. (1.2)
Не зважаючи на деякі недоліки: збільшення капітальних витрат на установку постів секціонування і додаткової захисної апаратури, вживання схеми на рис.1.3,г має ряд переваг:
при короткому замиканні на секції контактної мережі відключається відповідними вимикачами поста секціонування і живлячої лінії тільки пошкоджена секція завдовжки одного напряму;
при виході з ладу однієї з ТП живлення всієї ділянки зберігається від іншої, що стала до роботи;
Рис. 1.3 – Схема внутрішнього електропостачання двошляхової ділянки:
а, б – одностороннє живлення; в - двостороннє живлення; г – схема з постом
секціонування
зменшуються втрати потужності, оскільки при розташуванні потягу в середині ділянки між підстанціями його живлення здійснюють чотирма паралельними провідниками завдовжки кожний, тобто втрати потужності
,
Вт, (1.3)
де
- струм потягу, А;
-
питомий опір контактної лінії, Ом/км;
L – довжина ділянки, км.
дана схема більше чутлива до малих струмів короткого замикання в порівнянні зі схемою (рис.1.3,в), оскільки зменшується в 2 рази зона між двома швидкодійними вимикачами (при одній і тій же довжині ділянки між ТП).
Оскільки влаштування і розміщення постів секціонування утруднене в умовах міста, схема (рис.1.3,г) набула поширення на магістральних дорогах постійного струму.