
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Основні терміни й визначення
- •Розділ 1. Схема зовнішнього й внутрішнього електропостачання електричного транспорту
- •1.1. Загальна схема електропостачання
- •1.2. Схема внутрішнього електропостачання
- •. Схема внутрішнього електропостачання одноколійної ділянки
- •1.4. Централізований і децентралізований способи електропостачання
- •1.5. Схема зовнішнього електропостачання
- •Розділ 2. Тягові мережі електричного транспорту
- •Поняття «Контактна мережа»
- •2.2. Типи підвісок
- •2.3. Матеріали й підвісна арматура контактної мережі
- •2.4. Спецчастини
- •Розділ 3. Механічні розрахунки простої і ланцюгової
- •3.1. Розрахунок полігону|
- •3.2. Визначення довжини хорди на криволінійних| ділянках трамвайної мережі|сіті|
- •3.3. Визначення довжини хорди на криволінійних| ділянках руху тролейбуса
- •3.4. Взаємодія контактного проводу|проводу| і струмоприймача|
- •4.1. Розрахунковий режим і навантаження на контактні проводи
- •4.2. Розрахунок простої підвіски
- •4.3. Розрахунок ланцюгової|цепної| підвіски
- •4.4. Розрахунок підтримуючих і опорних пристроїв|устроїв|
- •Розділ 5. Електричні розрахунки тягової мережі
- •5.1. Постановка завдань|задач| і принципи розрахунку тм|
- •5.2. Задачі електричних розрахунків тягової мережі
- •5.3. Режими роботи тягової мережі |сітей|:
- •5.4. Основні розрахункові величини, які характеризують роботу системи електропостачання
- •5.5. Основні параметри тягових мереж
- •5.6. Методи розрахунків внутрішнього електропостачання
- •Розділ 6. Розрахунок і вибір параметрів системи електропостачання
- •6.1. Розрахунок рейкової мережі
- •6.2. Розрахунок параметрів негативних живильних ліній
- •6.3. Розрахунок навантаження контактної мережі
- •6.4. Розрахунок навантаження живильних ліній
- •6.5. Розрахунок параметрів контактного проводу.
- •6.6. Розрахунок сумарних втрат напруги в елементах сеп
- •6.7. Розрахунок робочої і встановленої потужності тп
- •6.8. Визначення місць розташування і потужності тягових підстанцій
- •6.9. Економічні розрахунки системи електропостачання ет
- •Розділ 7. Силові кабелі
- •7.1. Конструкція силових кабелів
- •7.2. Монтаж і експлуатація кабельної мережі
- •7.3. Захист кабелів тягової мережі
- •Розділ 8. Коротке замикання в тяговій мережі
- •8.1. Розрахунок струму короткого замикання в тяговій мережі
- •8.2. Визначення сталих значень струмів к.З.
- •8.3. Захист від малого струму к.З.
- •Розділ 9. Блукаючі струми
- •9.1. Аналіз блукаючих струмів
- •9.2. Потенційна діаграма однобічного живлення при рівномірно розподіленому навантаженні
- •9.3. Потенційні діаграми однобічного живлення при зосередженому навантаженні
- •9.4. Потенційна діаграма схеми двостороннього живлення при зосередженому і рівномірно розподіленому навантаженні
- •9.5. Вплив різних чинників|факторів| на блукаючі струми|токи| в землі|грунті|
- •9.6. Захист підземних металевих споруд від блукаючих струмів
- •9.7. Вольтододаючі| пристрої|устрої|
- •Електропостачання електричного транспорту
9.5. Вплив різних чинників|факторів| на блукаючі струми|токи| в землі|грунті|
Для кожного виду електрифікованого рейкового транспорту найбільш характерним|вдача| показником, що виражає|виказує,висловлює| його «інтенсивність», як джерела блукаючих струмів|токів|, перш за все|передусім| є|з'являється,являється| відношення|ставлення| сумарного струму|току| витоку до тягового навантаження даної ділянки [4].
Показниками відносної інтенсивності витоку тягових струмів є|токів|:
- для зосередженого навантаження:
;
(9.14)
- для рівномірно розподіленого навантаження (РРН)
.
(9.15)
За цим показником зручно судити про ефективність тих чи інших заходів, що вживають для обмеження витоку тягових струмів|токів|.
Розглянемо|розгледимо| як впливають на цей показник такі основні показники, як первинні параметри рейкової мережі|сіті|, віддалення|віддалення| тягового навантаження від пункту живлення|харчування|, відстань між підстанціями, режим роботи тягових підстанцій, заземлення рейкової мережі|сіті| і т.д.
З|із| первинних параметрів рейкова мережа|сіті| найбільш схильна до зміни перехідного опору: навіть нормовані значення для різних видів транспорту можуть відрізнятися на один-два порядки|ладу|.
Оскільки сумарний струм|тік|
витоку визначають через сукупний
показник первинних параметрів –
коефіцієнт розповсюдження|поширення|
рейкової мережі
|сіті|,
можна розглядати|розглядувати|
зміну
(при постійних значеннях rр).
Представлені|уявлені| на рис.9.7,а, [4] результати розрахунку показника відносної інтенсивності витоку залежно від одержані|отримані| для реального діапазону відстаней між підстанціями даних видів електричного транспорту.
Рис.9.7 - Зміна показника відносної інтенсивності витікання (а) і потенціалів точок землі при варіаціях rp-з·L
Як бачимо, при реальних відстанях між підстанціями і витримці|витягу| нормованих перехідних опорів (штрихова лінія) на залізниці струм|тік| витоку складає 10 – 30%, трамвая 1 – 10%, в метрополітенах 0,1 - 0,2% сумарного тягового навантаження.
Цікавий той факт, що, не
дивлячись на|незважаючи
на| більший (на
порядок|лад|)
перехідний опір рейок залізниці в
порівнянні з перехідним опором трамваїв,
показник відносної інтенсивності витоку
залізниці вище, ніж у|в,біля|
трамвая. Це пояснюється переважаючим|пануючим|
впливом на цей показник відстані між
підстанціями. З огляду на те, що η
залежить від
або від
,
зміна L
у першому ступені за впливом на
струми|токи|
витоку еквівалентна квадратичній зміні
.
Залежність
(рис.9.8) ілюструє, як впливає збільшення
відстані між підстанціями на блукаючі
струми|токи|.
Взагалі, віддалення|віддалення|
тягового навантаження від джерела
живлення|харчування|
є|з'являється,являється|
чинником,|фактором|
який|дуже|
сильно активізує витік струму|току|
з рейок.
Причому, чим нижче , тим це помітніше: при віддаленні|віддаленні| на 1км вже 40% струму|току| трамвая проходить|минає,спливає| по землі|грунту|; а при 5км – більше 90%; для| залізниці відповідно|відповідно до| 1км-13%; 5км – 50%; для метрополітенів 1км – 5,5% і 5км – 25%.
Із|із| зменшенням як би звужується і зона розповсюдження|поширення| блукаючих струмів|токів| убік від рейок джерела.
витікання при видаленні тягового навантаження від пункту живлення |
На рис.9.7,б представлений|уявлені| потенціал точок землі|грунту| при одному і тому ж тяговому навантаженні, але|та| з|із| тим, що змінюється . Із|із| зменшенням спостерігається як зниження значень потенціалів, струм|тік| і активніше загасання|затухання| їх убік від шляху. |колії,дороги|Сукупність викладених чинників|факторів| показує, що з міркувань мінімізації блукаючих струмів|токів| і зони їх розповсюдження|поширення| завжди |із| |
повинна віддаватися перевага варіантам з меншими відстанями між пунктами живлення|харчування| тягового навантаження, тобто з цих позицій система децентралізованого електропостачання електрифікованого| транспорту набагато переважає централізовану систему.
Значення блукаючих струмів|токів| в землі|грунті| залежать не тільки|не лише| від розглянутих|розгледіти| чинників|факторів|, але і від характеру|вдачі| розподілу навантажень між підстанціями. Причому, якщо в процесі проектування системи електропостачання вибором розташування ТП| можна врахувати вимоги обмеження витоку тягових навантажень, в умовах експлуатації обмежити їх значення засобами електропостачання можна, тільки|лише| задаючись таким режимом розподілу тягових навантажень між підстанціями, який відповідає умові мінімізації струмів|токів| у землі|грунті|.
Кажучи про оптимізацію розподілу тягових навантажень між підстанціями, слід враховувати і такий факт, як часто спостерігається підживлення тягового навантаження іншими підстанціями з суміжних міжпідстанційних зон.
Цей режим виникає при нерівності напруги|напружень| на шинах підстанцій, особливо якщо на суміжних зонах відсутнє тягове навантаження. В результаті потяг|поїзд| одержує|отримує| частину|частку| струму|току| від найближчій підстанції, а частину|частка| – через її шини і від суміжної. Остання складова значно віддалена від джерела живлення|харчування| і дає відносний витік струму|току|, більший, ніж перша складова. В результаті потік блукаючих струмів|токів| зростає.