Розділ 7. Силові кабелі

7.1. Конструкція силових кабелів

Конструкція силових одножильних кабелів повинна забезпечувати високу електричну і механічну міцність, здатність до виявлення місць пошкоджень за умов підземної прокладки. Електрична і механічна міцність досягається технологією виготовлення, вживанням спеціальних ізоляцій і покриттів, правильним монтажем кабельних ліній. Для визначення місць пошкодження і контролю за прокладанням кабелю використовують контрольні жили.

Конструктивно кабель виконаний таким чином (рис.7.1,7.2)[1]: струмоведучу жилу 1 виконують із звитих між собою мідних або алюмінієвих дротів. Контрольні жили 2 виготовляють з мідного дроту перерізом 1 мм² з ізоляцією з просоченого паперу і розташовують діаметрально протилежно в зовнішньому шарі струмоведучої жили. Ізоляцію 3 струмоведучої жили виконують з просоченого паперу, гуми або пластмаси. Для вирівнювання електричного поля поверх ізоляції на кабелях, починаючи з напруги 6 кВ, накладають екран 4 з напівпровідного паперу.

Рис. 7.1 - Схема конструкції одножильного кабелю: 1 – струмоведучі жили; 2 – джутові заповнювачі; 3 – ізоляція струмоведучої жили (папір, просочений маслом); 4 – екран (напівпровідна паперова стрічка); 5 – герметична оболонка (свинцева); 6 – подушка (пропитаний бітумом кабельний папір) 7 – броня (сталева стрічкова); 8 – зовнішнє джутове покриття		Рис. 7.2 – Схема конструкції трижильного кабелю: 1 – струмоведучі жили; 2 – джутові заповнювачі; 3 – ізоляція струмоведучої жили (папір, просочений маслом); 4 – екран (напівпровідна паперова стрічка); 5 – герметична оболонка (свинцева); 6 – подушка (пропитаний бітумом кабельний папір); 7 – броня (сталева стрічкова); 8 – зовнішнє джутове покриття).
	Рис.7.3 - Кінцеве епоксидне закладення: 1 - наконечник; 2 - бандаж з шпагату; 3 - жила; 4 - підмотка кіперної стрічки; 5 - фазна ізоляція; 6 - епоксидний компаунд; 7 - бавовняний бандаж; 8 - поясна ізоляція; 9 - насічка; 10 - заземлюючий дріт		Рис.7.4 - Кінцеве запакування в стальну воронку: 1 - заземлюючий провідник; 2 - просмолена стрічка; 3 - скоба для заземлення; 4 - воронка: 5 - втул­ка фарфорова; 6 - обмотка ізоля­ційними стрічками; 7 - кришка во­ронки; 8 - кришка

Після накладення ізоляції і екрана, струмопровідну жилу помішують в герметичну оболонку 5, яка служить для захисту ізоляції від проникнення до неї вологи. Оболонки виготовляють з свинцю, алюмінію, гуми і пластмаси. Свинцева оболонка має високу пластичність, її легко паяти. До істотних її недоліків відносять малу стійкість проти вібрації, нестійкість до електрохімічної і ґрунтової корозії, високу вартість.

Алюмінієва оболонка, в порівнянні зі свинцевою за меншої маси, має приблизно вдвічі більшу міцність і підвищену стійкість проти вібрації. Стійкість до корозії алюмінієвої оболонки також не висока, крім того, вона має підвищену жорсткість, що створює додаткові незручності при монтажі. З метою підвищення гнучкості при монтажі, алюмінієву оболонку іноді виконують гофрованою. Свинцеві й алюмінієві оболонки захищають від корозії нанесенням бітумної суміші з подальшою обмоткою кабельним папером або поліхлорвініловою стрічкою.

Для захисту від механічних впливів і захисту оболонок від пошкоджень накладають броню 7 із сталевих стрічок або з оцинкованого сталевого круглого дроту. Подушка 6 з декількох шарів бітуму і стрічок з просоченого кабельного паперу служить для того, щоб не пошкодити оболонку при накладенні броні. Товщина подушки під бронею із сталевих стрічок складає не менше 1,5 мм, а під бронею з дроту – не менше 2 мм.

Для захисту від корозії броню покривають сумішшю з бітуму й просоченої кабельної пряжі. Поверх пряжі наноситься крейдяне покриття, яке запобігає злипанню кабелю. Товщина зовнішнього покриву 8 складає близько 2 мм.