5.3. Режими роботи тягової мережі |сітей|:

У режимі експлуатації в тяговій мережі можуть виникати різні режими роботи, які розділяють на [4]

* Нормальний – параметри всіх елементів СЕП нижче гранично допустимих за нормами значень. Система забезпечує живлення|харчування| КМ при| розрахункових розмірах руху в часи «пік » і за умов найбільшого опору руху РС|, а також найбільшого споживання|вжитку| електричної енергії.

* Вимушений – при розрахунках СЕП перевіряють на можливий варіант вимушеного режиму і, якщо її параметри не відповідають допустимим нормам, в СЕП вводять відповідні корективи.

Причини, що викликають виникнення вимушеного режиму, можуть бути різні. Найвірогіднішими з них є:

• Вихід з ладу тягової підстанції при централізованому живленні може відбутися через пошкодження як на боці зовнішнього електропостачання, так і на самій підстанції. Це дуже важка аварія і в більшості випадків цей аварійний режим призводить до припинення руху потягів, якщо в системі електропостачання МЕТ не передбачені певні резерви. Для переходу на вимушений режим необхідно ділянки, які живляться тяговою підстанцією, відключити від неї і, якщо було одностороннє живлення ділянок, поставити перемички на відповідні секційні ізолятори. Таким чином, навантаження перерозподіляються на сусідні підстанції. Це приводить до того, що довжина ділянок живлення на КМ практично подвоїться. В окремих випадках, якщо аварійна підстанція мала консольні ділянки живлення, тобто ділянки, що не примикають до ділянок КМ, що живляться від іншої підстанції, такі ділянки підключаються перемичками до найближчих ділянок і довжина ділянок живлення у вимушеному режимі вже практично потроюється.

• Вихід з ладу ТП при децентралізованому живленні призводить до вимушеного режиму, коли ділянки тягової мережі одержуватимуть тільки одностороннє живлення від сусідніх тягових підстанцій.

• Вихід з ладу одного з агрегатів на ТП при централізованому живленні призводить до зменшення встановленої потужності. В цьому випадку розвантаження ТП може бути забезпечене двома шляхами: перекладом живлення окремих ділянок КМ на одностороннє живлення від сусідніх тягових підстанцій або пониженням напруги на шинах аварійної підстанції, якщо здійснюється двостороннє живлення ділянок ТМ.

• Вихід з ладу живильної лінії вимагає її від'єднання від ділянки контактної мережі із з'єднуванням даної ділянки «сусідньому», якщо було одностороннє живлення, або просто перехід на одностороннє живлення (при двосторонньому), що раніше мало місце.

• Вихід з ладу ділянки ТМ — у цьому випадку пересувний склад прямуватиме в об'їзд сусідніми ділянками, що призведе до збільшення їх навантаження.

Розгляд цих випадків показує, що у вимушених режимах зростає або довжина ділянки живлення, або інтенсивність руху і, отже, зростають: втрата напруги, ефективне значення струму живильної лінії, втрата напруги в РМ, зменшиться значення малого струму к.з. і збільшиться значення максимального струму живлячої лінії. Тому необхідне проведення перевірочних розрахунків для визначення цих величин.

Вибір параметрів СЕП проводять з таким запасом, щоб схема і у вимушеному режимі залишалася надійною і працездатною без обмеження розмірів і швидкості руху. При цьому параметри (електричні навантаження, втрати потужності і напруги) можуть перевищувати відповідні значення нормального режиму, але не повинні виходити за межі допустимих значень. Техніко-економічні показники системи можуть не відповідати оптимальним.

* Аварійний – робота СЕП при розрахунковому розмірі руху стає неможливою із-за порушення технічних нормативів - рух на лінії частково або повністю припиняють.