Тема 1: Формування нових принципів і структур художнього мислення і творчості в поезії початку хх ст.

Томас Стернз Еліот

1. Т.С.Еліот – поет і теоретик модернізму.

2. Інтелектуальний характер його поезії. Вираження кризи свідомості й культури в поезії 1910-20-х рр. („Пісня кохання Дж. Альфреда Пруфрока”, „Порожні люди”, „Безплідна земля”).

3. Особливості поетики Т.С.Еліота. Еволюція від авангардизму до неокласицизму, рішучий розрив з романтично-символістським каноном: „Поет значимий не своїми емоціями, а здатністю перетворювати особисте в щось значніше й відсторонене, в щось універсальне й надособистісне”.

4. Пізня поезія Т.С.Еліота. Зміщення акценту в ній на пошуки позитивних первенів і цінностей, на протидію хаосу і абсурдності буття. Неокласичні елементи в пізній поезії Т.С.Еліота.

“Пісня кохання Дж. Альфреда Пруфрока”, "Ранок біля вікна", "Суїні серед солов'їв", "Порожні люди"

Для вивчення напам'ять. Томас Еліот. „Порожні люди” (І-й вірш).

Федеріко Гарсіа Лорка

1. Творчість Ф.Гарсіа Лорки – вершинне явище іспанської поезії ХХ ст.

2. Синтез міфології і фольклору з поетикою модернізму.

3. Міфопоетика творів Гарсіа Лорки, персоніфікація природних сил і стихій. Пошуки нових засобів художньої виразності.

4. Гарсіа Лорка в українських перекладах М.Лукаша.

“Сходить місяць”, “Молоданка і вітер”,, "Про царівну Місяцівну", "Балада про чорну тугу", "Гітара", "Газела про темну смерть", "Касида про сон під зорями"

Для вивчення напам'ять. Федеріко Гарсіа Лорка. „Сходить місяць”.

Райнер Марія Рільке

1. Життєвий і творчий шлях поета. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р. М. Рільке.

2. Неоромантичний період, його завершення у „Часослові”.

3. Філософські здобутки збірки „Нові поезії”. Пошук духовної єдності «Я» зі світом, прагнення з'єднати сучасність і античну давнину, широке бачення світобудови у віршах збірки.

4. „Поезії-речі” в „Нових поезіях”, розкриття „прихованого життя речей”, його органічного зв’язку з життям людей. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом.

5. Поезія як творення олюдненого світу із хаосу в „Сонетах до Орфея”.

6. Відображення в творі „Орфей, Еврідіка, Гермес” провідних мотивів лірики Р. М. Рільке: взаємозв'язку життя й смерті, трагічних розривів у взаєминах чоловіка та жінки, сутності й покликання мистецтва. Образ Орфея (Сонет 1,1) як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу й одухотворює світ.

7. Р. М. Рільке і Україна, українські теми і мотиви в його творчості.

“Я так боюсь...”, “Смерть поета”, "Згаси мій зір...", "Осінній день", "Гетсиманський сад", "Орфей, Еврідіка, Гермес", "Ось дерево звелось..."

Для вивчення напам'ять. Райнер Марія Рільке „Згаси мій зір”.

Завдання

Законспектувати праці Т.С. Еліота „Функція літературної критики” та „Музика поезії” в кн.: „Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.” (Львів, 2002).