Поради батькам Чим гратися малюкові?

Окремо варто спинитися на іграшках. Дуже часто дорослі, купуючи їх дитині, виходять з власних уподобань, інтересів, намагаючись певною мірою компенсувати обмеженість іграшкового асортименту у своєму дитинстві, тобто купують іграшку для себе. Або ж вважають, що велика кількість іграшок та їх розмаїття сприяють організації самостійної гри дитини, а їм, відповідно, забезпечать безвідривне виконання власних справ або спокійний тихий вечір. От і виходить, що збирається велика кількість іграшок та ігор, які лише займають місце, бо малюк ними не грається, оскільки всі ці дива сучасного дизайну їх не цікавлять.

А тим часом у кожному домі є багато такого, що ніяк не може зрівнятися з іграшками. Найцікавіше місце - мамина кухня! Найпростіша шумівка, дерев’яна ложка чи каструлька, в яку можна спочатку багато чого покласти, а потім виймати потроху або відразу викинути, набагато цікавіші за будь-яку пластикову карусель з музикою! До того ж тут іде справжнє життя: після того, як мама якийсь час побуде на кухні - на столі з’являється щось смачненьке, й усі кажуть: “О, дуже смачно!” Спробуйте організувати діяльність вашого малюка саме тут, наприклад, так: виділіть секцію у кухонній шафі для нього, складіть туди кілька металевих баночок з кришками, невелику каструлю, кілька мисочок тощо, а також волоські горіхи чи кілька вимитих яблук, морквин абощо, які так цікаво розкладати по мисочках, складати в банку, закривати кришкою, а може, й скуштувати. Пізніше залучайте малюка до приготування обіду: доручіть вибрати буряки з-поміж картоплі, відібрати червоні яблука серед інших, віднести відібрані вами овочі у мийку чи навіть помити їх. І не страшно , що вода буде і на підлозі, а маленького помічника доведеться перевдягати. Адже такі ситуації спільної діяльності сприяють розвиткові дитини: вона знайомиться з різним посудом, овочами, фруктами, їх назвами та ознаками, тобто кольором, формою, величиною, смаком, фактурою, матеріалом тощо. Ви допомагаєте своєму малюкові проявити самостійність і маєте слушну нагоду його похвалити: “Як гарно ти вмієш це робити!” А найголовніше у такій ситуації з погляду малюка - мама поруч і він діє разом з нею!

Цим правилом варто скористатися і тоді, коли ви пропонуєте своєму сину чи дочці погратися. Проте не забувайте: дитину треба вчити гратися. Без участі дорослого навіть найкращі іграшки не стимулюють активності, не розвивають свідомості, у кращому разі вони викликають однотипні, примітивні дії, які через це швидко набридають. Усі свої секрети та можливості іграшка розкриває перед дитиною лише з допомогою дорослого. А щоб викликати справжній інтерес до гри та іграшки, дорослі і самі мають гратися із задоволенням. Для цього намагайтеся на час гри з дитиною відключитися від сторонніх думок та турбот. Діючи з іграшками, малюк вчиться спілкуватися з дорослим, розв’язувати найпростіші практичні задачі. Не забувайте і про неформальний ігровий матеріал: здатність бачити в одному і тому самому предметі термометр, ложку, гребінець, а можливо й трубу - ось що залишиться непересічним досягненням дитячого мислення, стане передумово розвитку уяви і творчості.