Давай пізнаємо цей дивовижний світ разом

Джерела здібностей і обдарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші cтрумочки, які живлять джерело творчої думки.”

В. О. Сухомлинський

Світ дитинства великий, різноманітний та неповторний. Там знаходяться поруч добро і зло, радість і печаль, дружба та зрада, чорне і біле... І завдання сучасного педагога - допомогти дитині пізнати цей світ, зрозуміти суть цікавих йому явищ, задовольнити дитячу допитливість, збагатити її життєвий досвід. Важливою ознакою розвиненої особистості дитини є активність, котра проявляється у різних сферах: у ігровій та трудовій діяльності, пізнанні навколишнього, взаєминах з дорослими та однолітками.

Засоби і способи пізнання світу передають дитині дорослі. І, в першу чергу, залучити дитину до активного пізнання оточуючої дійсності допоможе гра. Проста лялька, гра з нею допомагає дитині навчитися розуміти іншу людину, спілкуватися з нею. Для навчання через гру щодня використовую дидактичні ігри. Діти граються, не підозрюючи, що оволодівають знаннями, навиками, навчаються культурі поведінки один з одним. У правилах будь-якої гри закладений глибокий смисл - пізнаємо світ і здобуваємо певні моральні якості.

Завдання педагога - підштовхнути дитину до пізнання світу, дати їй такі завдання, які заставляють думати, тому я намагаюся не давати готової відповіді на питання дітей, а пропоную їм здогадатися самим або дійти до істини логічним шляхом. Одна з улюблених дидактичних ігор “Що чим було?” дає дітям можливість дійти висновків, що курча було яйцем, метелик - гусінню, книжка - деревом, яблуко - квіточкою, а морозиво - молоком. Це розвиває дитячу допитливість, бажання якомога більше дізнатися про світ, про відомі і невідомі явища. Через тисячі “Чому?”, “Звідки?”, “Навіщо?” вони знайомляться з тим, що їх оточує, пізнають закони природи. Якщо дитина задає мало питань - це свідчення того, що вона втрачає інтерес до навколишнього, байдужіє до знань, а це може негативно вплинути на розвиток її розумової сфери. Одна з причин зниження пізнавальної активності дітей полягає у звичці діставати готову інформацію від дорослих, тому завжди раджу батькам не поспішати з відповіддю, а спрямовувати думку дитини у потрібне русло, що допоможе їй зробити правильні висновки.

Ще одним найулюбленішим прийомом, який підвищує пізнавальну активність дітей, є у мене заздалегідь сплановані помилки у виконанні завдань. Такі педагогічно доцільні помилки не тільки підігрівають цікавість до завдання, але й привчають дітей перевіряти, контролювати свої дії та результати, аналізувати і виправляти помилки. Жартівливий тон допомагає дітям здогадатися, що помилка задумана спеціально. Це веселить дітей, а у гарному настрої і думається краще.

Діти краще пізнають світ, коли мають можливість особисто побачити, почути або помацати той чи інший об’єкт природи, все нове викликає у дитини цікавість. Тому часто запрошую дітей на екскурсії, під час яких проводимо прості та цікаві досліди, розв’язуємо різні проблемні ситуації. Однією з перших екскурсій моїх теперішніх вихованців була прогулянка до старого Дуба, де діти дізнались, чим відрізняються дерева один від одного, чому їх треба оберігати, як визначити вік дерева і таке інше. Потім вони часто згадували цей день і питали, коли ми ще сходимо у гості до Дуба і “жолудят”. Дерево чекало на малят у різні пори року, а я пропонувала дітям порівняти, як воно виглядає у весняному чи осінньому вбранні. А після осінньої прогулянки діти із задоволенням рахували жолуді на заняттях з математики і робили з них кумедні поробки на ручній праці. всебічного розвитку дошкільників, таке заняття сприяє активізації психологічних процесів пам’яті у дітей, логічного мислення, уяви, вчить міркувати, аналізувати завдання, розвиває увагу, фантазію, кмітливість, пізнавальні здібності, інтерес до різних занять.

Дитину потрібно вчити спостерігати, а не давати їй бездумно дивитися на природу, вчити розуміти природні явища, зв’язок між ними тощо. Розглядаючи, порівнюючи, зіставляючи, дитина вчиться “бачити” та “розуміти”. У неї формується екологічна культура, розвивається мислення і мовлення.

Оскільки діти дуже полюбляють поетичне слово, то я часто використовую у своїй роботі власні віршовані завдання, фізкультхвилинки, загадки:

Є кузов великий і зручна кабіна,

кермо там тримає розумна людина.

Колеса великі узуті у шини.

І зветься це диво звичайно... /машина/

Загадка має велике значення для розвитку мислення дітей. Розгадування її є для дитини своєрідною гімнастикою, що мобілізує розумові сили. Щоб розгадати загадку, необхідно уважно спостерігати життя, згадувати те, що бачили, порівнювати, зіставляти явища, синтезувати знайдене. Відгадування загадок розвиває розумову активність, самостійність, дисциплінує розум, привчає дітей до чіткої логіки, до роздумів і доказів. Загадка сприяє розвитку мовлення дітей, розвиває поетичне сприйняття світу.

І все ж основною формою роботи з малюками вважаю заняття - тут діти отримують максимум інформації з різних розділів програми. Проведення занять сприяє формуванню пізнавальних інтересів та елементів навчальної діяльності, засвоєнню узагальнених, систематизованих знань, оволодінню початковими науковими поняттями. Навчання у колективі має певні переваги перед індивідуальним: у спільній роботі дошкільники активно впливають один на одного, проявляють ініціативу, творчість. Дітям цікаві завдання, які вимагають об’єднання зусиль кожного, виникають спільні переживання, виховується почуття колективізму. Улюбленою формою навчання малюків є для мене інтегроване заняття - це засіб Для дитини-дошкільника пізнання навколишнього світу складає сенс її життя, а побічним продуктом цього пізнання є творчість. І у творчій діяльності дитині властиві всеохоплююча допитливість, дослідження світу: від “Що це таке?” до “Хочу все знати!”. Пізнавальний інтерес зростає у процесі накопичення дитиною досвіду, що також виявляється у дитячій творчості. Дитині властивий потяг до казок, віршів, музики, картин, загалом до мистецтва. І наше завдання - сформувати естетичне сприйняття, яке стане основою для творчої діяльності. Визнаючи місце творчих завдань у роботі вихователя дошкільного закладу, можна вказати на те, що вони є універсальним засобом, який можна використовувати скрізь: під час індивідуального і колективного спілкування з дітьми; у різних видах доступної дітям дошкільного віку діяльності /гра, навчання, праця, творчість/; під час проведення режимних процесів /ранкового прийому, занять, прогулянок, самостійної ігрової діяльності дітей тощо/. Творчі завдання пожвавлюють пізнавальну діяльність, позитивно впливають на пізнавальну активність дітей. Найбільше діти люблять експериментувати з різними матеріалами на заняттях з малювання, аплікації, ручної праці. Так вони дізнаються, що можна малювати піском і зібганою серветкою, пальчиком і долонькою, а аплікації робити з використанням різних круп, насіння, макаронних виробів і сухих рослин.

У своїй роботі я намагаюся не гаяти час, давати дітям максимум можливостей для знайомства оточуючим світом, адже пам’ятаю прадавню мудрість: “Дитина у три роки - геній, у вісім - талант, а у дванадцять - посередність”.